Закон про ринок електроенергії: євроремонт у хрущовці?

електромережі Копирайт изображения UNIAN
Image caption Чи буде ринок електроенергії в Україні ринком споживача чи виробника?

Верховна Рада ухвалила закон "Про функціонування ринку електроенергії України".

Розробники закону називають його кроком до європейських стандартів і лібералізації ринку.

Проте експерти зауважують, що за нинішнього стану справ в українській енергетиці, де головні виробничі потужності є монополізованими, цей формально проєвропейський закон може мати негативні наслідки.

Конкурентне середовище

"Основною метою прийняття закону є лібералізація оптового ринку електроенергії в Україні та створення ефективного конкурентного середовища на ринку електричної енергії з урахуванням основних вимог законодавства ЄС", - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Ухвалений парламентом закон передбачає, що між постачальником електроенергії та споживачем укладатимуть двосторонні угоди, і покупець матиме можливість обирати свого постачальника. Крім того, електроенергію можна буде купувати і на спотовому ринку.

"У 2016 році ринок має запрацювати (за новими правилами - Ред.) у пілотному режимі, а повністю набуде чинності 1 липня 2017 року", - заявив депутат від Партії регіонів Георгій Груба, який представляв закон під час його розгляду.

У міністерстві енергетики кажуть, що новий закон має сприяти запровадженню європейських правил гри на українському ринку електроенергетики.

Натомість українські експерти ще рік тому, після першого читання, висловлювали припущення про те, що закон написаний "під одну компанію", чи принаймні під компанії, що виробляють струм із газу та вугілля, і утискає інтереси підприємств атомної та гідроенергетики.

Передбачалося, що до другого читання у закон внесуть відповідні поправки. Проте і після ухвалення законопроекту про те, що він і надалі ставить у нерівні умови різні генеруючи компанії, заявила представниця "Українського ядерного форуму" Ольга Кошарна.

Нині на український АЕС виробляється близько 50% електроенергії в країні, і вона зараз є найдешевшою. Проте атомна енергетика майже так само як і гідроенергетика, має одну ваду: обсяги вироблення струму важко регулювати, каже Сергій Дяченко, директор Бюро комплексного аналізу та прогнозування. А відтак, при укладанні двосторонніх договорів у атомників будуть великі складності.

"У атомних станцій практично нульова маневровість. Атомний блок не може працювати із навантаженням, меншим за номінальне. Наприклад, ви виробляєте гігаватт, а контракт у вас на менші обсяги. Що робити? Куди скидати решту? Можна виходити на так званий "балансуючий ринок". А він є дуже складним, і електроенергія на ньому є дорожчою, ніж у самих АЕС. Є розрахунки, що споживачі будуть змушені сплачувати за електроенергію на мільярд гривень більше тільки через ці проблеми із регулюванням", - каже експерт.

Він також вважає, що "європейськість" закону є лише формальною, а от негативні наслідки можуть бути цілком реальними:

"За формальними ознаками цей закон є цілком європейським, бо він впроваджує ринок двосторонніх контрактів і так звану "модель балансуючого ринку". Але це є лише механізм. Щоб він працював,треба, аби існувала конкуренція виробників. Якщо цього не буде, не буде і стимулу до скорочення витрат", - каже пан Дяченко.

"У нас близько 70% теплової генерації здійснюють підприємства, що входять до складу ДТЕК. Ці підприємства, а також Енергоатом, виробляють понад 80% всієї енергії в країні. Тобто ми маємо абсолютно монополізований ринок. Якщо ми на такому ринку запровадимо нову модель, то виробники будуть не конкурувати один з іншим, а обмежувати виробництво і підтримувати високі ціни. І тоді нас очікує підвищення цін на електроенергію", - припускає директор Бюро комплексного аналізу та прогнозування.

Експерт також вважає, що для того, аби український енергетичний ринок став справді схожим на європейський, уряд мав би спочатку попрацювати над створенням умов для розвитку конкуренції, а вже після цього запроваджувати модель регулювання ринку, яка передбачає багатьох виробників, які конкурують між собою за споживача.

Підтримка і зауваження

На стадії розробки законопроект підтримували і у європейському Енергетичному співтоваристві, і у Світовому банку.

Проте однозначну підтримку новим правилам функціонування ринку наразі висловила лише одна велика українська енергетична компанія - ДТЕК, що входить до холдингу СКМ, контрольованому Ринатом Ахметовим.

"Ухвалення закону сприятиме розвитку конкуренції, посиленню інтеграційних процесів в електроенергетиці за стандартами, що існують у Європі", - цитує слова Андрія Фаворова, директора з комерційної діяльності ДТЕК прес-служба холдингу.

Проте Головне науково-експертне управління у своїх висновках до законопроекту вказувало на те, що його авторам "доцільно було б надати інформацію щодо позиції відповідних виробників електроенергії щодо внесеного законопроекту".

Крім того, у висновках управління є застереження щодо прозорості формування цін і тарифів на електроенергію, зокрема - "в умовах нової моделі ринку електроенергії". Там припускають, що це може призвести до зловживань та підвищення цін, які виллються у збільшення "бюджетних видатків на компенсаційні заходи" для населення.