Чи буде газ "після Вільнюса"?

газ Копирайт изображения UNIAN
Image caption У який бік повернеться газовий вентиль у грудні, залежатиме від результатів вільнюського саміту у листопаді

Активізація газових переговорів та загострення суперечок між Україною та Росією може відбутися наприкінці цього року - після завершення вільнюського саміту "Східного партнерства", кажуть українські та російські енергетичні експерти.

На цьому саміті, як очікується, Україна може підписати Угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС,

Впродовж минулого тижня український та російський президенти провели три зустрічі - дві під час саміту лідерів СНД у Мінську, і ще одну - у неділю в Сочі.

Деякі ЗМІ припускали, що під час зустрічі у Мінську російська сторона запропонує знижку у ціні на газ для України, яка може бути настільки привабливою, що змусить Київ переглянути своє рішення підписувати Угоду про асоціацію та вільну торгівлю з СНД. Проте цього не сталося. Проте зустріч у Сочі, на думку оглядачів, свідчить про те, що сторони, все ж таки, знайшли "точки дотику", і обговорюють конкретні пропозиції.

Те, що знижка у ціні на російський газ для українських споживачів є можливою, показала історія із купівлею 5 млрд кубометрів газу, закачаних у підземні сховища компанією Ostchem, що входить до складу Group DF, контрольованої Дмитром Фірташем. Цей газ приватна українська компанія придбала зі знижкою у 100 доларів, про яку український уряд безуспішно намагається домовитися із Москвою вже понад три роки.

Водночас оглядачі прогнозують, що якийсь "рух" у міждержавних газових переговорах між Києвом та Москвою можливий лише "після Вільнюса", тобто тоді, коли Угоду про асоціацію між Україною та ЄС підпишуть або не підпишуть.

Штрафи, погрози, прогнози

Незалежно від результатів Вільнюського саміту, після його завершення між Україною та Росією відбудеться загострення відносин у політиці, а відтак, і у газових питаннях, - вважає генеральний директор російського Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов.

"Ми всі розуміємо, що наближається листопад, вільнюський саміт. Так сталося, що ми змішали політику із газом, їх давно час відокремити, і тоді все було б набагато простіше. Але цього не вдалося зробити, і тому після такої події газ і політика перемішаються ще більше. Загалом, мені здається, будуть серйозні складності і у політичних, і в економічних відносинах ( після саміту у Вільнюсі - Ред.)", - вважає російський експерт і додає, що ці складнощі позначаться і на газовій сфері.

Крім того, як каже Валентин Землянський, екс-речник українського "Нафтогазу", який був свідком останніх українсько-російських газових "воєн" і контрактів у січні 2009 року, під кінець 2013 - на початку 2014 року Києву варто очікувати від "Газпрому" чергового штрафу за недоімпортований газ.

Але цей штраф ніхто не збирається платити, так само, як і перший штраф на 7 млрд доларів, що його "Газпром" виставив "Нафтогазу" на початку поточного року, припускає пан Землянський. Водночас Новий рік він прогнозує спокійний: вдома, а не під телекамерами.

"Пан Купріянов (речник "Газпрому" - Ред.) ще навесні заявив, що Росія нічого не вимагатиме, бо у Росії розуміють, що все одно нічого не отримають від України. Тому штраф буде. Але офіційна позиція "Газпрому" - ми "платіжку" виставимо, але нічого не очікуємо. Контракти є, домовленості Путіна і Фірташа дозволили заповнити українські сховища, тому взимку все має бути спокійно", - каже Валентин Землянський. Експерт також вважає, що напруженість у газових відносинах між Києвом та Москвою зберігатиметься доти, доки існуватиме і політична напруженість на найвищому рівні керівництва обох країн.

Із тим, що у грудні-січні Київ знову може отримати багатомільярдний штраф від "Газпрому" за невідібраний згідно контрактів 2009 року газ, погоджується і співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Але він так само вважає, що цей штраф навряд чи хтось збирається оплатити:

"Штраф може бути навіть більший. Але механізмів його стягнення немає. Якщо російська сторона таки звернеться до міжнародного арбітражу, то розглядатися будуть і інші питання стосовно контракту", - каже експерт.

Дмитро Марунич також вважає, що теоретично Україна, дійсно, може згодом обійтися без російського газу.

"Якщо собі уявити, що раптом постачання російського газу до України зупинилося зовсім, то у нас є технічна можливість отримувати до 30 млрд кубів газу із Європи. Ми самі видобуваємо 20 млрд кубів. А якщо ще й наші сланцеві проекти і чорноморський шельф принесуть хоча б 10 млрд кубів, то ми матимемо 60 млрд кубометрів газу на рік без залучення Росії. Тобто теоретично, за наявності додаткових обсягів газу на європейському ринку, ми цілком можемо відмовитися від російського газу. Інша справа, що це є мало реалістично", - вважає Дмитро Марунич. Він також відзначає, що як свідчить Ostchem, певний потенціал для взаємовигідних газових переговорів ще існує

Впродовж всього 2013 року найвищі представники української влади, починаючи від президента та прем'єр-міністра, неодноразово робили заяви, що без перегляду контрактів і ціни на російський газ, Україна і надалі скорочуватиме імпорт цього газу, і нарощуватиме власний видобуток традиційного газу, імпорт газу із Європи, а також розраховуватиме на видобуток сланцевого газу.

Очікується, що за підсумками цього року Україна скоротить обсяги імпорту російського газу принаймні на третину. Від січня до вересня імпорт газу скоротили на 20%.