Україна між ЄС і Росією: "це - економіка, телепню"

Україна між ЄС і Росією Копирайт изображения UNIAN
Image caption ЄС та Росія сперечаються щодо того, хто із них тисне на Україну, яка намагається балансувати між обома

Тоді як у ЄС заявляють про можливість надання Україні підтримки у торговельних конфліктах із Росією і протистоянні її тиску через підписання угоди з ЄС, у Росії кажуть, що саме ЄС тисне на Україну та інші держави Східного партнерства.

Про потребу надання підтримки Україні заявила, виступаючи у Бундестазі, Ангела Меркель, канцлер Німеччини - країни із найпотужнішою економікою в Європі, яку вважають однією із ключових у процесі ухвалення рішень у Європейському Союзі.

Німецький лідер заявила, що рішення про зближення із Євросоюзом даються країнам Східного партнерства дуже нелегко через тиск з боку Росії.

"У Вільнюсі я виступатиму за те, аби ЄС протиставляв цьому тиску конкретні шанси і реальну солідарність. Це може бути можливість експорту продуктів, які не дозволяють ввозити в Росію, чи широка допомога у розробці систем енергопостачання", - заявила Ангела Меркель.

Вона також наголосила, що "держави самі ухвалюють рішення про майбутній напрям свого розвитку", і що у таких питаннях "права вето у третіх сторін немає". Крім цього Ангела Меркель повідомила, що порушувала це питання і у розмовах із російським президентом Володимиром Путіним, переконуючи його, що Східне партнерство та двосторонні угоди з ЄС не спрямовані проти Росії.

Утім, німецький канцлер також звернула увагу, що Києву варто очікувати підтримки з боку Євросоюзу лише у випадку, якщо будуть виконані усі умови для підписання Угоди про асоціацію, зокрема, і щодо звільнення екс-прем'єра Юлії Тимошенко, ув'язнення якої у ЄС вважають прикладом українського "вибіркового правосуддя".

"Щоб ніхто не ображався"

Водночас російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія не тисне на держави Східного партнерства, а лише намагається захистити власну економіку.

"Але через те, що у нас із цими країнами є співпраця у економічній сфері, ми хочемо захистити свій ринок, сільське господарство, промисловість", - заявив пан Лавров.

Він також пояснив, що Москва лише хоче, аби її сусіди заздалегідь уявляли наслідки своїх рішень щодо подальшої інтеграції, "щоб ніхто ні на кого потім не ображався". При цьому керівник МЗС Росії підкреслив, що рішення про інтеграцію до тих чи інших об'єднань є суверенним правом кожної країни.

Компенсаторні заходи

Тим часом ЄС та Україна вже розпочали обговорення можливих кроків, які б компенсували втрати України на східному напрямку через бажання рухатися на Захід. Як каже співголова Комітету з парламентському співробітництва між Україною і Європейським Союзом Петро Порошенко, під час останнього засідання комітету у Брюсселі було порушено питання про можливість компенсації Україні тих збитків, які вона зазнає у торгівлі із Росією через плани підписати Угоду про асоціацію з ЄС.

За словами пана Порошенка, ці компенсаторні кроки можуть бути такими:

  • сприяння у відновленні співпраці між Україною та МВФ,
  • збільшення програм фінансової і технічного допомоги,
  • розморожування бюджетних програм підтримки,
  • надання Україні макрофінансової допомоги, яка є компенсатором втрат, не обмежуючись раніше названою цифрою у 610 млн євро,
  • ширше відкриття європейських ринків для товарів та послуг з України,
  • розширення інформаційної компанії про переваги Угоди про асоціацію для України, ЄС та Росії.

Петро Порошенко також підкреслив, що ці кроки не треба сприймати як такі, що спрямовані проти Росії, яка вдалася до обмежувальних кроків у торгівлі із Україною:

"Ми констатуємо, що ці кроки не були спровоковані українською стороною і вони потребують негайної відповіді".

Депутат також твердить, що допомогу ЄС треба сприймати виключно як її добру волю допомогти Україні у скрутній ситуації, адже Угода про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС не містить жодних зобов'язань надання якоїсь фінансової допомоги Україні.

"Захід не має платити нам за те, щоб ми реформували нашу країну, за те, щоб ми наводили порядок у країні, щоб підвищували конкурентоздатість економіки. Це є добра воля наших партнерів, яка має засвідчити, що вони не схвалюють некоректну поведінку Російської Федерації по відношенню до України, яка перешкоджає вільному цивілізаційному вибору українців".

При цьому Петро Порошенко не став прогнозувати, скільки збитків Україна може зазнати від обмежень у торгівлі із Росією у разі підписання угоди з ЄС, проте сказав, що Україна "заплатить надзвичайно високу ціну" у разі, якщо цю угоду не буде підписано, а наслідки непідписання угоди із ЄС будуть "руйнівними" і для реальної економіки, і для соціальної сфери. При цьому депутат звернув увагу на те, що до жовтня наступного року Україна має сплатити 8 млрд доларів зовнішнього боргу, а дефіцит бюджету має скласти ще 12 млрд доларів.

"Не купувати, а допомагати"

Раніше в інтерв'ю ВВС Україна голова представництва ЄС в Україні посол Ян Томбінський заявив, що у ЄС усвідомлюють, що "третя сторона" здійснює тиск на Україну, аби відвернути її від підписання угоди з ЄС, але Україна має втрати не через політику ЄС, а через "рішення, які ухвалює третя сторона". Втім, ЄС може надати фінансову допомогу Україні, але лише тоді, коли ці гроші будуть використані на реформування української економіки:

"Фінансова допомога може надійти тоді, коли в українській економіці будуть відбуватися процеси, які у перспективі зроблять її більш витривалою до криз і більш міцною. Ця допомога вже присутня, але вона не полягає у тому, щоб хтось заплатив борги України. Якщо залучаються гроші, то вони мають залучатися із розумінням, що у перспективі вони допоможуть покращити і зміцнити українську економіку. Сенс асоціації полягає не в тому, щоб "купити" Україну, а в тому, щоб допомогти їй стати кращою країною, радше інвестувати в Україну, бути її партнером, а не "купувати" її", - заявив Ян Томбінський.

Він також звернув увагу на те, що у разі, як Україна заздалегідь виконала б усі передумови для підписання Угоди про асоціацію, нинішній час міг би бути присвячений тому, аби "підготуватися до кращої імплементації Угоди про асоціацію, і як запобігти тому, що ми нині спостерігаємо в українській економіці і торгівлі". Водночас дипломат наголосив, що Угода про асоціацію з ЄС не "містить жодного слова", яке б унеможливлювало б співпрацю Україні із "третіми країнами".

Про те, що ЄС має бути готова "заплатити" за наслідки підписання Угоди про асоціацію із ЄС заявляв у вересні під час саміту у Ялтірадник російського президента з економічних питань Сергій Глазьєв.

Згодом про те саме почали писати і впливові американські видання.

Як написав 19 листопада у своєму блозі депутат Європарламенту від Польщі Ришард Чарнецький, головною перешкодою для підписання угоди між Україною та ЄС є не "питання Тимошенко", а відсутність гарантій фінансової підтримки України з боку Євросоюзу.

"Економічні лещата Росії затискаються на горлі України настільки міцно, що без економічних гарантій ЄС та США Янукович та його соратники не не пірнуть з головою у басейн, з якого раніше Москва викачала значну частину води", - вважає польський депутат.

Він також припускає, що підписання угоди зараз більше залежить не від України, а від "Брюсселя, Вашингтона та МВФ".