Як боротися із робочою поштою поза роботою

Копирайт изображения Getty

У Франції запровадили правила, що захищають службовців від робочої електронної пошти у неробочі години. Чи можна очікувати, що аналогічні закони приймуть і в інших країнах?

Ви лежите на пляжному шезлонгу і спостерігаєте за хвилями, коли раптом чуєте сигнал телефону. У вас нове повідомлення! Від начальника.

У багатьох компаніях не прийнято відмикати робочу електронну пошту, виходячи з офісу. Але Франція вирішила з цим боротися.

Згідно з новими правилами, працівники сфери цифрових технологій, а також консультаційної сфери не можуть отримувати робочу пошту поза робочими годинами. У повідомленнях ЗМІ це тлумачиться як години до 9 ранку і після 6 вечора.

В угоді, підписаній федерацією роботодавців та профспілками, зазначено, що працівники мусять вимикати робочі телефони і уникати перевірки електронної пошти, а керівництво не має права від них цього вимагати.

Мішель де Ла Форс, голова Генеральної конфедерації менеджерів, заявив, що "час роботи у цифровому середовищі" має чітко вимірюватись. Іноді електронне листування в неробочий час може дозволятися, але тільки у "виняткових випадках".

З 1998 р. у Франції встановлений 35-годинний робочий тиждень. Проте мобільні пристрої мимоволі нав’язують працівникам додаткову роботу, і про це хвилюються не тільки французи.

У грудні 2011 року керівництво компанії Volkswagen оголосило, що сервери припинятимуть пересилати електронну пошту через півгодини після закінчення робочої зміни і поновлюватимуть її лише за півгодини до початку наступної зміни. Їхню ініціативу підхопило Міністерство праці Німеччини.

У Великій Британії захист багатьох працівників забезпечується "Нормативами щодо робочого часу", але, як вказує Конгрес профспілок, цей документ не обмежує години електронного листування. Його дія також не поширюється на певні категорії працівників, зокрема на юристів і лікарів.

Якби й була прийнята заборона на позаурочні листи, вона б також стосувалася не всіх, – пояснює Ендрю Ліллі, юрист з питань працевлаштування і керівний партнер юридичної фірми Travers Smith. "Гадаю, багато професій вважалися б винятком, певно, як і винятки до "Нормативів щодо робочого часу"".

Електронна пошта, що надходить у будь-який час доби, – зазвичай проблема "білих комірців", працівників офісів. Деяким професіоналам, таким як юристи чи фінансисти, її навряд чи вдасться позбутися, адже вони самостійно керують своїм часом. Втім, інші службовці, нижчі за ієрархією і прийняті на роботу за контрактом зі сталим робочим часом, потребують захисту.

Копирайт изображения AFP
Image caption Французькі працівники протестують на вулицях Парижа у березні 2014 р.

Новітні технології зсунули рамки робочого дня. У фільмі Вуді Аллена "Зіграй іще раз, Сем" (1972) розповідається жартівлива історія про бізнесмена-трудоголіка, якого грає Тоні Роджерс. На початку кожної нової сцени цей чоловік телефонує до себе в офіс і повідомляє номер телефону, за яким його можна знайти, і як довго він там буде. З наступним місцем перебування все повторюється. На той час це було незвичайно – працівники ще мали можливість зникнути. Сьогодні кожного, в кого є смартфон, як правило, можна знайти будь-коли і будь-де.

Майкл Рід, викладач інформаційних технологій в одній з середніх шкіл Ліверпуля, каже, що його постійно відволікають вечорами. "Об 11:45 ночі я бачу нове повідомлення і розумію, що хтось з колег працює допізна і треба йому допомогти". Дивлячись на таке повідомлення, він "занепадає духом". "Це позбавляє мене радості у професійному житті".

Рекламний консультант з Лондона, що побажала зберегти анонімність, каже, що від неї завжди очікують відповіді на електронні повідомлення. Часто вони приходять між 18 і 22 годинами. "Ясна річ, що не всі з них потребують негайної реакції, але щоб виявити, які потребують, а які – ні, я маю їх прочитати".

Запити інформації вона приймає як природну частину своєї роботи. Але інші повідомлення – зайві нагадування чи запрошення на якісь зустрічі без додаткових пояснень – "доводять мене до сказу", каже вона. Тепер вона вимикає телефон, коли лягає спати, щоб її не турбували принаймні вночі.

Запровадити заборону на електронну пошту навряд чи буде можливо, вважає Аліф Резза, аналітик нафтового сектору з м. Ставангер, що у Норвегії. Він перевіряє свою скриньку щопівгодини, починаючи з 16:30, коли йде з офісу, і до 19:00. У цей час біржа ще працює, і він може отримати важливе повідомлення від колег з Лондона.

Прокидаючись зранку, він перевіряє, чи немає новин від американських чи сінгапурських колег. "Не думаю, що заборона спрацює. Якщо уряд Норвегії заборонить моїй компанії слати мені листи в позаурочний час, компанія буде змушена знайти іншу людину, яка зможе вирішувати ті питання, що інакше опинилися б у моїй скриньці". Компанії знайдуть той чи інший обхідний шлях, переконаний він.

Як багато хто з колег-юристів, пан Ліллі перевіряє робочу пошту приблизно раз на годину по вечорах і вихідних. Коли смартфонів ще не було, йому телефонували. Електронні повідомлення менш нав’язливі, вважає він.

"Оскільки тепер з людиною легко зв’язатися через електронну пошту, люди можуть раніше йти додому. У минулі часи вони просто затримувалися б на роботі". Так, іноді це незручно. "Безперечно, часом хочеться, аби тобі дали спокій. Мені доводилось переривати тренування у залі, щоб відповісти на робочу пошту". Але у певних юридичних професіях слід бути готовим до втручань, навіть вітати їх. Адже важливий і професійний спокій від того, що колеги можуть зв’язатися з вами для уточнення вагомих деталей.

Пол Селлерс, радник Конгресу профспілок, стверджує, що у Великій Британії існує та ж проблема, з якою почали боротися у Франції. Працівникам юридичних контор, ЗМІ, фінансових та урядових установ просто не дозволяють відмикати зв'язок. "Чому ми очікуємо, що люди працюватимуть о 8:30 вечора?" "Нормативи щодо робочого часу" були складені у 1990-х, до поширення мобільних телефонів, і не відповідають вимогам теперішнього часу.

Працівники Національної служби охорони здоров’я отримують зарплату за перебування у телефонній досяжності, навіть якщо фактично не працюють. "Якщо вам не платять, значить, вас не цінують", – стверджує пан Селлерс.

Image caption Постійне висіння на телефоні може датувати оточуючих

Втім, інші приймають як факт те, що робота й відпочинок дедалі більше зростаються в одне ціле. Зокрема, багато людей творчих професій нині поєднують відпустку і роботу, каже постійний кореспондент Financial Times Люсі Келлавей.

Заборона електронного листування – не вихід, вважає Ксенія Желтухова, науковий працівник Акредитованого інституту розвитку персоналу. Це може навіть нашкодити тим, хто потребує можливості працювати дистанційно і за гнучким графіком – підтримувати зв'язок у поїздках, листуватися між часовими зонами, рано йти з роботи, щоб доглядати за дітьми.

Краще піти іншим шляхом: проводити освітню роботу з менеджерами, щоб ті розуміли баланс між роботою та приватним життям і відокремлювали термінові завдання від тих, що можуть почекати.

Іноді позаурочна пошта заважає не стільки самим працівникам, скільки їхнім близьким. "Я дивлюся на такі повідомлення як на невід’ємну частину моєї роботи, – каже наша знайома, рекламний консультант. – Але моєму партнерові це не подобається". Пан Ліллі колись вважав, що опанував звичку "непомітно" перевіряти телефон під час вечері. Тепер він вже не впевнений. "Підозрюю, що ваша увага розпорошується більше, ніж вам здається. Це може дуже дратувати оточуючих".