Україна і Донбас: економічні наслідки конфлікту

ЦУМ Копирайт изображения UNIAN
Image caption Столичний ЦУМ став одним із останніх інвестпроектів Рината Ахметова у Києві до початку політичних протистоянь в Україні. Тепер графіті на ньому яскраво свідчить, що думають у Києві про події на Донбасі. Згодом напис закрили велетенським прапором України

Попри очікування, після отримання першого траншу кредиту від МВФ, курс гривні до долара не стабілізувався, а у самому МВФ не виключають збільшення обсягів допомоги. Оглядачі кажуть, що це є лише один із прикладів того, наскільки негативно впливає на економіку політична нестабільність в країні, особливо, у східних областях.

На Донбасі ж почали створювати "народні дружини" під патронатом "Метінвесту", - компанії, що входить до складу фінансово-промислової групи СКМ, контрольованої найбагатшим українцем Ринатом Ахметовим.

Те, що політичні події в Україні матимуть негативні наслідки не тільки для економіки України, але й для світової економіки, вже заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лаґард, запропонувавши збільшити і без того суттєву фінансову допомогу Києву:

"Криза в Україні є небезпечною, її наслідки поки важко виміряти, ризик її поширення на інші країни навряд чи передбачуваний. Однак це може мати серйозні економічні наслідки", - заявила керівник МВФ в інтерв'ю німецькому виданню Handelsblatt.

Ще наприкінці квітня, коли очікувалося рішення МВФ про відновлення співпраці з Україною та виділення Києву багатомільярдної фінансової допомоги, оглядачі називали це ключовим фактором стабілізації курсу гривні. Проте після того, як Київ отримав перший транш на 3 млрд доларів із кредиту у понад 17 млрд доларів, курс гривні до долара не зріс, як очікувалося, а навпаки, впав, - до 12 грн/дол..

В цьому немає нічого дивного, якщо згадати, які події відбувалися на сході України після 7 травня, коли Київ отримав першу порцію кредиту МВФ, - каже Ільдар Газізуллін, керівник економічних програм Українського інституту публічної політики:

"Виділення першого траншу від МВФ співпало із загостренням ситуації на сході України, що не дало стабілізувати і обмінний курс, і зміцнити впевненість інвесторів щодо України. Загострення ситуації на Сході означає, що ризик відокремлення східних областей зберігається, так само, як ризик воєнної агресії Росії в Україні або ж входження якогось російського"миротворчого" контингенту за сценарієм Придністров'я".

Те, що на курс гривні ніяк не вплинуло отримання багатомільярдного кредиту свідчить про те, наскільки негативним є вплив на українську економіку подій у Донецькій та Луганській областях, - каже керуючий партнер Capital Times Ерік Найман.

"Якби не безлад, що триває на Півдні та Сході, то курс гривні вже був би набагато міцнішим, - на рівні 10,5-11 грн/дол", - каже Ерік Найман, і припускає, що у разі, як "почнеться розділ України", то курс на кінець року може перевищити і 13 грн/дол., а у разі, як ситуацію стабілізується, то гривня може зміцнитися навіть до 9,5 грн/дол..

Корпоративні "народні дружинники"

Тим часом у Маріуполі - місті, де впродовж останніх днів відбувалися запеклі сутички, що згодом переросли у мародерство, - вулиці почали патрулювати "народні дружини" із працівників підприємств, що входять до складу корпорації "Метінвест".

Як йдеться у повідомленні на офіційному сайті компанії, разом з дружинниками-добровольцями "за маршрутами патрулювання пройшли і генеральні директори Групи "Метінвест" Юрій Риженков, меткомбінату імені Ілліча – Юрій Зінченко й "Азовсталі" – Енвер Цкітішвілі". "Народних дружинників", одягнених у форму "Метінвесту", також супроводжують і місцеві правоохоронці.

Про потребу створення подібних "патрулів" для "захисту мирних громадян від мародерів та злочинців, які орудують в місті", 10 травня написав офіційний сайт "Метінвесту".

"Ми закликаємо відмовитися від практики ведення в мирних містах Донбасу великомасштабних боїв із застосуванням Збройних Сил, важкої техніки і озброєння. Ми вважаємо, що українські військові, а також і інші збройні люди повинні негайно покинути місто. Група "Метінвест" пропонує визнати непоправні помилки, здійснені в Маріуполі і інших містах Донбасу, відвести війська, вступити в діалог з громадянами, терміново вжити компромісні політичні рішення, спрямовані на зняття соціальної напруженості", - йшлося у повідомленні, що згодом було видалено із сайту.

Коментуючи висловлені менеджментом "Метінвесту" пропозиції, виконувач обов'язків голови президентської адміністрації Сергій Пашинський заявив, що у Києві "здивовані заявою "Метінвесту" і робитимуть кадрові висновки.

''Ми здивовані заявою "Метінвесту", - а ми розуміємо, що це заява Ахметова, який виступав за єдину Україну, і за рекомендацією якого був призначений голова Донецької ОДА (Сергій Тарута - Ред.). Ми будемо робити в тому числі і кадрові висновки з цих заяв'', - заявив керівник президентської адміністрації, додавши, що влада влада не збирається припиняти АТО, щоб уникнути поширення сепаратизму і тероризму.

Проте згодом пропозиції, висловлені у повідомленні "Метінвесту", були, фактично, продубльовані Сергієм Тарутою, головою Донецької ОДА. Він заявив, що проведення антитерористичної операції на Донбасі варто зупинити, вивести вояків, а підтримання порядку довірити місцевим дружинникам.

"Ми хочемо вивести додатково інших захисників, але без зброї і у супроводі міліції", - заявив донецький губернатор.

Кількома днями раніше Сергій Тарута заявляв, що відокремлення Донбасу від України означатиме економічну катастрофу для регіону впродовж лише 2-3 тижнів:

"Для Донбасу ізоляція – це катастрофа. Жодне підприємство Донбасу не зможе працювати в рамках ізольованої і не визнаної ніким території".

Крім того, після свого призначення на посаду голови Донецької ОДА, Сергій Тарута також заявляв, що попри поширену серед донеччан думку про те, що "Донбас годує Україну", регіон більше отримує із центрального бюджету, ніж дає у нього:

"Є міф, що Донбас годує Україну. Але якщо подивитися статистику, то видно, що Донбас - дотаційний".

"Трагедія насувається". Але для кого?

Коментуючи загострення нестабільності на сході України цими вихідними, міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт написав у своєму Twitter, що ця нестабільність матиме сумні економічні результати.

"Заворушення, зумовлені діяльністю сепаратистів і проросійських бандформувань ризикує повністю зруйнувати економіку Донбасу. Трагедія наближається", - написав Карл Більдт.

Водночас міністр фінансів України Олександр Шлапак оцінює "фінансову самостійність" Донецької та Луганській областей у 39,8% та 44,1% відповідно.

"Ми маємо за доходами у 2013 році по Донецькій області 16,3 млрд грн, у той же час витрати на рівні 41 млрд грн. Таким чином, 39,8% складає самодостатність Донецького регіону. Це для тих, хто заявляє, що Донецьк годує Україну. Луганська область у 2013 році одержала 9,4 млрд грн, загальне фінансування становило 21,3 млрд грн, тобто майже 12 млрд грн Луганщина одержала з державного бюджету. Самодостатність регіону становить 44,1%”, - заявив міністр фінансів.

Українські оглядачі вважають, що попри те, що у регіоні зосереджено до чверті промислового виробництва країни, його відокремлення у тій чи іншій формі зашкодить, перш за все, самим донеччанам.

"Що стосується загалом економіки, то найгірші наслідки, у першу чергу, будуть для самого Сходу. Це вже негативно відбивається на заробітних платах, на наявності робочих місць. Люди самі себе заганяють у глухий кут, простого виходу із якого не буде, і економічна ситуація на Сході може перетворитися на другу Абхазію чи Придністров'я, де виживають лише підприємства, хоч якось прив'язані до бюджету, і реальний бізнес і кваліфікована робоча сила залишили регіон", - каже Ерік Найман.

Експерт також вважає, що попри величезний промисловий потенціал регіону, у разі його втрати Україна не програє, адже разом із цим потенціалом позбудеться і величезних проблем регіону.

"У 2004-2005 роках українська металургія була "золотою жилою", і приносила мільярди своїм власникам, а також певні доходи у бюджет. Зараз ситуація змінилася: металургія приносить невеличкий "плюс", але вугільний сектор весь цей "плюс" перекриває величезними "мінусами". З точки зору держави відбувається просто перерозподіл коштів: ті кошти, які надходять від податків від металургів-експортерів, повертаються назад у регіон у вигляді дотацій. З точки зору економіки України, відокремлення Сходу, як це не парадоксально, полегшить ситуацію, бо зникне певний соціально-політичний та економічний баласт", - каже Ерік Найман, але одразу ж наголошує, що психологічний ефект від відокремлення Донбасу може бути настільки потужним, що перекриє усі економічні розрахунки.

"Очевидно, що це (загострення протистояння - Ред.) означає, що великі інвестори утримуватимуться від вкладання коштів", - каже Ільрад Газізуллін, і нагадує, що йдеться не тільки про такі капіталомісткі галузі, як гірнича чи металургійна, але, й наприклад, про масштабний проект видобутку сланцевого газу, який у цьому регіоні мала втілювати британо-голландська Shell.

Експерт також нагадує, що податківці вже заявили, що очікують скорочення надходжень податків із південно-східного регіону, проте наразі такого розірвання бюджетних відносин між центром і областями, як це було у випадку Криму, не сталося. Крім того, поки що не йдеться і про повну зупинку якихось підприємств, хоча певне зниження виробництва, безперечно, має місце.

Ільдар Газізуллін також звертає увагу і на ще одну особливість регіону - орієнтації його промисловості переважно на експорт, який дуже залежить і від статусу регіону, і від його визнання світовою спільнотою.

"На відміну від Криму, який був річчю у собі, Донбас - це підприємства, орієнтовані на експорт, які торгують з усім світом. Відповідно при відокремленні цієї території, у цих підприємств будуть величезні проблеми із виходом на зовнішні ринки зі своєю продукцією. Так, Росія є важливим торговельним партнером, але їй належить максимум 40% у всьому зовнішньоторговельному обігу Донбасу. Тому без виходу на ринки ЄС, Північної Африки та Близького Сходу на підприємства Донбасу очікує різке скорочення виробництва. Отже, розрив з Україною є невигідним, передусім, для самого Донбасу", - вважає Ільдар Газізуллін.

При цьому обидва експерти погоджуються, що у разі відокремлення від України, Донбас матиме хоч якісь перспективи на розвиток лише у складі Росії, яка, як виглядає, не поспішає, на відміну від Криму, приймати до себе ці території. У статусі ж окремої Донецької республіки цей регіон не матиме жодних шансів на економічний розвиток, а місцевих олігархів очікує сумна доля.

"Ахметов, як був найбагатшим українцем, так і у незалежному Донбасі буде найбагатшим донеччанином. Але не факт, що довго, бо економічні санкції вдарять дуже боляче саме по ньому",- каже Ерік Найман, і припускає, що нинішня позиція бізнесмена свідчить про бажання "поторгуватися" за щось із владою.