Валютні кредити: що запропонують позичальникам банки

гривні_долари_євро Копирайт изображения UNIAN
Image caption 10 гривень вже недостатньо, аби купити хоч один євро чи долар

Після різкої девальвації гривні, курс якої до долара від початку року впав із 8 до 12 гривень за долар, банки та їхні позичальники вдруге зіткнулися з проблемою валютних кредитів.

Позичальники кажуть, що не можуть справно повертати кредити, більшість із яких були отримані ще до фінансової кризи 2008 року, коли курс гривні до долара становив близько 5 гривень.

Банки кажуть, що не можуть дозволити собі покривати збитки від валютних кредитів, особливо, за умов, коли українська банківська система разом з усією українською економікою переживає не найкращі часи.

"Коли у 2008 році я взяла банківський кредит на покупку квартири, у мене був вибір: або взяти у гривні під 21%, або зіграти у рулетку і взяти у доларах під 14,9%", - розповідає про свій досвід валютного кредиту пані Наталя.

Вона каже, що з того часу неодноразово шкодувала про те, що "влізла" у валютний кредит. І вперше це відбулося наприкінці 2008, коли курс гривні обвалився на 70%, і у 2009 стабілізувався на рівні, близькому до 8 гривень за долар. Тепер він коливається на рівні 12 грн/дол..

За даними НБУ, на кінець березня лише обсяг іпотечних валютних кредитів в Україні становив близько 4 млрд доларів.

Загалом на 1 січня 2014 року близько 4 мільйонів українців мали валютні кредити на суму у 7,9 млрд дол.. По тому, як дивовижно "стабільний" курс у 8 грн/дол пішов у небуття після буремних подій зими та весни 2014, багато позичальників зіштовхнулися з тим, що їхніх гривневих доходів не вистачає для покриття кредитів у валюті, що стала на 50% дорожчою.

Розуміючи, що багато хто із мільйонної армії українських позичальників не впорається із таким навантаженням на сімейний бюджет, НБУ запропонував свій вихід із складної ситуації: зафіксувати валютні кредити за курсом гривні до долара, яким він був на кінець 2013 року, перевести подальше обслуговування позик виключно у гривні, але при цьому не змінювати ставку кредиту.

Поки що такі пропозиції Нацбанку, що цілком збігаються із вимогами тих, хто отримав валютні позики, не оформлені у офіційне законодавче подання, але вже існують у вигляді проекту закону "Про врегулювання ситуації з погашенням зобов’язань за кредитами в іноземній валюті, забезпеченими іпотекою".

Наразі він обговорюється у банківському середовищі. Проте вже незабаром ці ініціативи можуть перетворитися у реальні законодавчі документи.

Банкіри попереджають про "системну кризу"

У банкірів такі пропозиції Нацбанку та позичальників не викликають захоплення. Як каже речник голови правління Райффайзен Банку Аваль Леонід Зябрев, захищаючи позичальників, можна втратити інших клієнтів - тих, хто все ще тримає свої гроші на банківських депозитах.

Він також каже, що у Райффайзен Банку Аваль підрахували, скільки коштуватиме банку перехід на курс, який існував на момент укладення кредитних угод.

"Прямі збитки, що виникають через курсову різницю, становлять 2 млрд грн. Якщо врахувати нашу частку на ринку валютної іпотеки - 12%, - то ми виходимо на 17 млрд збитків для усієї банківської системи, що становить 10% капіталізації банків. Звісно, що це призведе до серйозних проблем у багатьох банках та банківської системі загалом", - каже Леонід Зябрєв.

"Банківська система має ресурс, який можна уявити у вигляді ковдри, що має обмежені розміри. Якщо ми її натягуємо на голову, то ноги залишаться голі, постраждають вкладники".

Речник Авалю також нагадує: при попередніх спробах реструктурувати валютні кредити у гривневі після першої девальвації гривні наприкінці 2008, було реструктуровано лише третину кредитного портфелю, - при усіх ризиках, значно нижча кредитна ставка за валютними кредитами приваблює українців більше, ніж вартість кредитів у гривні, яка сягає від 25-30%.

Банкіри також запевняють, що неповернення валютних кредитів є для них таким самим головним болем, як і для позичальників. Вони кажуть, що зовсім не мають бажання залишати людей без житла і мати справу із масовим продажем квартир, тим більше, за умов, коли і ринок нерухомості, як і багато чого іншого, нині в Україні просто "стоїть".

Зі свого боку банкіри пропонують трохи інший шлях вирішення проблеми. Як каже голова правління Української міжбанківської валютної біржі, екс-голова "Ощадбанку" Анатолій Гулей, за нинішніх умов варто було би піти на такі кроки:

  • розпочати валютні аукціони НБУ з продажу валюти за пільговим курсом для погашення валютних кредитів
  • Мінфін разом із Державною іпотечною установою мають відпрацювати питання перекредитування усіх валютних кредитів до гривні
  • Мін'юст має забезпечити захист неплатоспроможних громадян через закон про банкрутство, аби "позичальники не були незахищеними, а банки не здавалися "драконами", які знущаються над громадянами".

Із такими пропозиціями погоджується і голова спостережної ради Українського кредитно-банківського союзу Олександр Новіков. За його словами, в іншому ж разі, коли збитки від конвертації усіх валютних кредитів ляжуть на банки, "виникне системна криза".

"Банки не можуть існувати ані без вкладників, ані без позичальників. Нині є тимчасовий конфлікт інтересів, зумовлений кризою. Частину відповідальності за цю кризу несе Нацбанк та уряд. Тому ми хочемо, аби компенсаційні механізми були якось розподілені. Якщо все це покласти на комерційні банки, на нас чекає системна банківська криза", - каже Олександр Новіков.

Слово за парламентом?

Водночас, як твердить позафракційний депутат Микола Рудьковський, банкам не варто подавати всю цю історію як катастрофу і перебільшувати свої збитки, адже під час кредитного "буму" 2007-2008 років, закордонні материнські контори багатьох українських банків постачали їм ресурси, що коштували 3-4%, які потім видавалися "дочірніми" банками у вигляді валютних кредитів українцям під 10% і більше.

Депутат вважає, що "буде надзвичайно важко переконати більшість" у потребі ухвалення відповідного законопроекту, адже "потужне банківське лобі", яке, за його словами, має своїх представників у кожній фракції парламенту, і не дозволить ухвалити закон щодо врегулювання ситуації із валютними кредитами у тому вигляді, що його нині обговорюють експерти.

До того ж, як нагадує інший позафракційний депутат Інна Богословська, яка пройшла до парламенту за списком Партії регіонів, для ухвалення законопроекту залишається зовсім небагато часу, адже парламентарі мають піти на літні канікули вже на початку липня.

До того часу вони навряд чи зможуть розглянути суперечливий законопроект, особливо, зважаючи на те, скільки ще суперечливих законів мають розглянути депутати після завершення президентських виборів і на тлі загальної надзвичайно нестабільної ситуації в Україні.