Енергетичні ініціативи уряду: тактика і стратегія на газовому фронті

тиск газу Копирайт изображения AP
Image caption Припинення постачання російського газу до України змусило Київ шукати терміновий та стратегічний вихід із скрути

На останньому перед канікулами пленарному тижні депутати можуть розглянути два законопроекти, пов'язані із найближчим майбутнім української енергетики та перспективами її розвитку. В одному із них йдеться про особливий період у ПЕК, а другий стосується реорганізації роботи української ГТС.

Розробляючи проекти цих законів, уряд сподівався, що вони дуже швидко будуть схвалені парламентом. Проте навіть включення цих законопроектів до порядку денного не було швидким, хоча обидва документи у парламенті представляв сам прем'єр.

Законопроект, що стосується реформування управління ГТС, депутати включили до порядку денного лише з третьої спроби, а той, що регламентує надзвичайний стан в енергетиці, - з другої.

Представляючи розроблений урядом законопроект про реорганізацію управління українською ГТС, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк наголосив, що його ухвалення дозволить Україні не тільки виконати свої зобов'язання як країни, що підписала європейську Енергетичну хартію та є членом члена Європейського енергетичного співтовариства. Реформа управління ГТС, за словами прем'єра, дозволить знайти інвесторів для модернізації ГТС при тому, що контроль над системою магістральних трубопроводів і надалі зберігатиме за собою держава.

"Відповідно до вимог Третього енергетичного пакету (про відокремлення функцій постачання та транспортування газу - Ред.), створюється компанія-оператор ГТС. Власність компанії-оператора, а саме контрольний пакет акцій компанії-оператора, належить виключно державі Україна. А 49% акцій цієї компанії можуть належати виключно газотранспортним компаніям країн-членів ЄС, що є учасниками Європейського енергетичного співтовариства, і США", - пояснив зміст урядових пропозицій Арсеній Яценюк, пообіцявши при цьому, що тендер із відбору компаній-партнерів для управління українською ГТС буде максимально прозорим і об'єктивним.

Крім того, інвестиції західних компаній в українську ГТС дозволять зупинити розбудову "Південного потоку", ініційованого Росією проекту постачання російського газу до Південної Європи в обхід України, - вважає український прем'єр.

Загалом непогано, але...

Головне науково-експертне управління Верховної Ради загалом схвалило законопроект, зауваживши водночас, що урядові варто було б більш ретельно визначити, як створюватиметься новий оператор ГТС України, а також деталізувати, за якими принципами обиратимуть західні компанії-партнери у цьому проекті. Крім того, юридичні експерти парламенту радять передбачити у законі порядок припинення відносин із тими компаніями, які не виконають своїх зобов'язань.

Керівник Бюро комплексного аналізу і прогнозування Сергій Дяченко каже, що урядові ініціативи із реформування системи управління українською ГТС виглядають досить змістовними і з точки зору інтеграції до європейського енергетичного ринку та посилення енергетичної безпеки держави, і з точки зору залучення коштів для модернізації українських трубопроводів.

Серед суперечливих моментів експерт називає питання газових сховищ, які, з одного боку, становлять єдину систему разом із магістральними трубопроводами, але з іншого боку, до них може бути застосовано іншу бізнесову модель використання.

"Великі дискусії були щодо того, чи відділяти сховища від ГТС. І, до речі, в законі це питання остаточно не визначено. Була також інформація, що частина керівництва Укртрансгазу заперечувала проти цього. І їх теж можна зрозуміти, тому що ГТС разом зі сховищами є досить гармонійною системою, яка дозволяє мати резерви. Але якщо говорити про інтеграцію України до європейських ринків, і, зокрема, можливість створення на базі українських сховищ якогось хабу, то таке рішення також має право на існування. І я знаю, що переговори про це вже відбуваються на рівні суб'єктів, хоч інформації про результати немає", - каже Сергій Дяченко, нагадуючи, що втілення пропозицій, викладених у законопроекті, потребуватиме певного часу.

Експерт також називає ще одне зауваження, чи радше пораду урядові при створенні нового оператора української ГТС – виробити механізм гарантій його наповнення. "За відсутністю Російської Федерації у цьому проекті, треба буде, щоб європейські та американські оператори знайшли механізми наповнення труби. Україна на сьогодні отримує близько 2 млрд дол за транзит, і, звісно, зацікавлена, щоб ця цифра не зменшувалася, а збільшувалася", - каже Сергій Дяченко.

Водночас керівник Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут зауважує, що третій європейський Енергопакет не містить вимоги ділити ГТС із іноземним компаніями - європейськими чи американськими. Крім того, вважає експерт, починати реформування "Нафтогазу" було б ефективніше із вибудовування нормальної тарифної політики із одночасним запровадженням нової системи надання соціальних пільг.

За законами воєнного часу?

Термінова розробка і подання до парламенту законопроекту "Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі" пов'язані із рішенням Росії припинити постачання газу до України і перевести "Нафтогаз" на режим передоплати газу. Законопроект, зокрема, передбачає, що за особливих обставин уряд може вдатися до "ручних" методів керування енергетикою, наприклад, встановлення відпускних цін на пальне рішенням уряду. Проте, як запевняє заступник голови правління НАК "Нафтогаз" Олександр Тодійчук, який до недавнього часу очолював Київський міжнародний енергетичний клуб Q-club, всі процедури, пов'язані із особливим станом в енергетиці, мають бути абсолютно прозорими.

"Зараз на рівні уряду та на рівні "Нафтогаз" працюють спеціально створені комісії, які з'ясовують, на яких умовах і у кого закуповуватиметься газ (за надзвичайних обставин - Ред.). Але зараз вже точно можна сказати, що всі ці дії будуть максимально прозорими. А по-друге, все відбуватиметься в залежності від того, чи знайдемо ми якийсь компроміс із "Газпромом", і якісь обсяги російського газу за розумною ціною підуть в Україну, або ж ми будемо транспортувати лише ті обсяги газу, що призначені для Європи", - каже Олександр Тодійчук, і додає, що в уряді розуміють, наскільки ця інформація є важливою для великих промислових споживачів, які хоч якось мають планувати свою діяльність.

Сергія Дяченко також не бачить якихось загроз від того, що на певний час, за особливих обставин уряд матиме змогу швидко реагувати на події в енергетиці і регулювати енергетичні потоки. Але попри це, найбільша небезпека у разі виникнення надзвичайних обставин буде не у газовому секторі, а в електроенергетиці, - вважає експерт.

"За найгіршим сценарієм, якщо не вдасться досягти якихось газових домовленостей із Росією, може виникнути дефіцит газу в обсязі близько 4 млрд кубометрів. В принципі, цей дефіцит можна подолати енергозаміщенням та енергозбереженням, просто треба починати це робити вже зараз", - каже експерт, і додає, що тих надзвичайних подій, що нині переживає Україна, іноді неринкові методи – "це те, що правильно".

Новини на цю ж тему