Санкції проти Росії: чому ЄС не наважується на більше

Лідери ЄС Копирайт изображения AFP
Image caption Лідерам ЄС досить важко бути одностайними у питанні санкцій проти Росії, бо кожна із очолюваних ними країн має свої інтереси

Тоді як ЄС вирішив розширити санкції проти Росії, експерти подають різні оцінки того, чому йдеться лише про "другий з половиною" етап санкцій.

Оглядачі наводять різні причини, що спонукають Євросоюз навіть після катастрофи із літаком МН17 не переходити до секторальних санкцій, наслідки яких мали б серйозний вплив на російську економіку, а відтак, і на керівництво цієї країни. Є різні думки і щодо того, наскільки дієвими є вже запроваджені проти Росії санкції.

Редактор ВВС з питань Європи Гевін Хьюіт пише, що впродовж місяців лідери ЄС віддавали перевагу "маленьким крокам" і уникали того, що могло б вплинути на "внутрішнє коло" осіб довкола президента Путіна. Вони також не наважилися застосувати так званий "третій рівень" санкцій, спрямованих проти конкретних секторів російської економіки. Причиною, що стоїть за цим, є відсутність єдиної позиції щодо того, як треба реагувати на дії Росії.

"Санкції потребують одностайності, і повинні мати спільний знаменник", - пише європейський редактор ВВС.

Наприклад, Німеччина та Італія демонструють надзвичайну обережність щодо можливості зіпсувати відносини із Росією. Італія при цьому має дуже слабку економіку, яка по-справжньому так і не вийшла із рецесії. До того ж Італія дуже залежить від російських енергоносіїв. Німеччина ж має понад 6 тис підприємств, бізнес яких пов'язаний із Росією. І дехто із німецьких підприємців досить голосно висловлював свої міркування проти санкцій.

Франція так і не піддалася на тиск, і не відмовилася поставити Росії два вертольотоносці "Містраль", - минулого місяця до Франції вже прибули 400 російських військових, аби опанувати науку керування подібними кораблями.

У ЄС розуміють, що слабким місцем Росії є її економіка, - пише Гевін Хьюіт, - але і європейська економіка є також досить слабкою.

У Німеччині промислове виробництво скорочується три місяці поспіль, і дехто вже припускає, що такий вплив на німецьку економіку має конфлікт в Україні. Економіка Франції також у стагнації. І все ж таки, "усі посадовці усвідомлюють, що допоки країни ЄС не погодяться понести частину економічних збитків, їхнім зверненням до Росії бракуватиме переконливості", - вважає європейський редактор ВВС.

Звісно, можна зрозуміти роздратованість США, які вважають поведінку Брюсселя щодо Москви "ні холодною, ні гарячою". Але треба враховувати, що економічні та торговельні зв'язки Європи з Росією є набагато міцнішими, а відтак, Європа втратить набагато більше від погіршення відносин із Росією, аніж США.

Німеччина і Росія

Кореспондент ВВС у Берліні Стівен Еванс пояснюючи, чого коштуватиме Німеччині погіршення відносин із Росією, згадує про складну історію цих відносин, яка створила багато "гачків" для обох сторін.

Копирайт изображения AFP
Image caption Відносини президента Путіна із колишнім канцлером Німеччини Шрьодером є досить близькими впродовж багатьох років

З одного боку, СРСР звільнив Берлін у 1945, але він же панував над Східною Німеччиною впродовж наступного півстоліття. Діти у Східній Німеччині, такі як Ангела Меркель, вчили російську, а росіяни, що працювали у Німеччині, як офіцер КДБ Володимир Путін, вивчали німецьку. І те, що вони "розуміють один одного без перекладача" стосується не тільки мови.

Економіки Німеччини та Росії потребують одна одну. Багато продукції німецької хімічної промисловості та машинобудування іде на модернізацію російської економіки, а росіянам подобається їздити на німецьких авто. А Німеччина залежить від російського газу, особливо на тлі намірів скорочувати частку атомної енергетики. Нині Німеччина отримає із Росії близько третини енергоносіїв. Міністр економіки та енергетики Німеччини Зігмар Габріель вже заявив, що "розумної альтернативи" російському газу та нафті не існує.

Згідно із останніми статистичними даними, Росія є одинадцятим найбільшим експортним ринком для Німеччини. Минулого року обсяги німецького експорту до Росії становили 50 млрд дол. У свою чергу Німеччина є сьомим найбільшим покупцем російських товарів та послуг. Отже, ані Росія, ані Німеччина не є один для одного найбільшими торговельними партнерами, але їхня частка у зовнішній торгівлі один одного є дуже суттєвою. Скорочення у торгівлі будуть болісними і для росіян, і для німців.

Стівен Еванс пише, що оцінити справжні погляди канцлера Німеччини Ангела Меркель важко, але попри те, що про неї пишуть за межами Німеччини, всередині країни досить поширеною є думка про те, що конфлікт між Україною та Росією справді налякав її, - надто близько до самої Німеччини він відбувається. Але як людина наукового складу, вона намагається думати прагматично. Крім того, треба враховувати, що "потужні лобісти постійно нашіптують їй у вуха свої аргументи проти санкцій". Такі німецькі гіганти як Adidas, Siemens та ThyssenKrupp вже висловили своє занепокоєння подальшими санкціями і сумніви у тому, чи правильно поводять себе західні лідери із паном Путіним.

Стівен Еванс нагадує, що на останньому дні народження російського президента список гостей із Німеччини був поважним. Фотографи зафіксували, як колишній канцлер, а нині голова Ради акціонерів Північного потоку Герхард Шрьодер, обнімає Володимира Путіна. Ще один екс-канцлер Гельмут Коль заявив, що дії Росії у Криму "цілком можна зрозуміти".

Що і як впливає на Росію

Як нагадує бізнес-кореспондент ВВС News Кеті Хоуп, ще до того, як західні країни почали обговорювати санкції проти Росії, російська економіка скорочувалася. Минулого року вона зросла лише на 1,3%, впала на 0,5% від січня до березня, і стояла на місці від квітня до червня.

Оглядачі вважають, що вплив на економіку мають не тільки самі санкції, але і "фактор страху".

"Наразі санкції були досить поміркованими, вони не впливали на щоденну роботу російських компаній, проте збитки у довгостроковій перспективі пояснюють очікуванням ризиків", - розповів ВВС News Алекс Найс із Economist Intelligence Unit. А це зменшить інвестиції.

З іншого боку, відтік капіталу із Росії прискорюється. Згідно із даними російського цетробанку, за перші півроку інвестори вивели із Росії 75 млрд дол. Це вже набагато більше, ніж за весь попередній рік, коли відтік капіталу з Росії становив 63 млрд дол.

І МВФ, і Світовий банк передбачають, що у разі, як криза в Україні триватиме, до кінця року із Росії може "втекти" понад 100 млрд дол. А для Росії це є проблемою, бо вона потребує іноземних коштів, - пише бізнес-кореспондент ВВС News.

"Тривалий економічний бум, який забезпечив долучення літери "Р" до інших країн БРІК - Бразилії, Індії та Китаю, - зараз спадає", - пише Кеті Хоуп, і нагадує, що Організація з економічного співробітництва та розвитку, так само, як і Economist Intelligence Unit, прогнозують, що цього року російська економіка зросте не більше, ніж на 0,5%, а МВФ взагалі очікує лише 0,2% зростання. І це суттєво відрізняється від докризової ситуації 2007 року, коли через високі світові ціни на енергоносії підштовхнули до зростання внутрішнє споживання у Росії, і її економіка зросла на 8,5%.

Попередні джерела зростання - експорт енергоносіїв та внутрішнє споживання - наразі вичерпали себе, і російська економіка потребує нових "двигунів" для зростання, а вони потребують інвестицій.

"Росія не може собі дозволити довге перебування у ізоляції, - каже Кріс Віфер із Marco Advisory. - Проблемою є не вплив офіційних санкцій, а те, що вони посилили фактори ризику, а це уповільнило інвестиції і призвело до їх подорожчання для Росії". Водночас експерт наголошує, що у довгостроковій перспективі російська економіка зможе відновилися:

"Це країна із населенням у 144 мільйони. Це вже є п'ятим найбільшим споживчим ринком у світі, і частка середнього класу зростає. І нічого не може трапитися достатньо серйозного, що змусить компанії утриматися від заробляння коштів на цьому ринку у довгостроковій перспективі", - каже Кріс Віфер.