Асоціацію ратифікували. ЗВТ відклали. Що далі?

євроінтеграція Копирайт изображения UNIAN

Керівники України та ЄС назвали день ратифікації Угоди про асоціацію історичним. Проте і у Києві, і в Брюсселі цього дня лунали скептичні оцінки, пов'язані, передусім, із відтермінуванням значної частини угоди, яка стосується вільної торгівлі.

"За" законопроект проголосували 355 депутатів, зокрема, і регіонали, які наприкінці 2013 року складали основу провладної парламентської більшості, яка підтримала рішення тодішнього президента Януковича про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тоді ж також йшлося про те, що економічна частина угоди є невід'ємною складовою Угоди про асоціацію, і що окреме запровадження лише політичної частини є неможливим.

Хоча в самому тексті ратифікованого документу цього немає, але згідно із брюссельськими домовленостями, досягнутими 12 вересня на рівні комісара ЄС з питань торгівлі, українського міністра закордонних справ та російського міністра економічного розвитку, запровадження частини угоди, яка стосується зони вільної торгівлі, може бути відкладено щонайменше до початку 2016 року.

Політична частина угоди набуде чинності від 1 листопада 2014 року у так званому режимі "тимчасового застосування", доки всі країни-члени ЄС її не ратифікують.

Голова Європарламенту Мартін Шульц, починаючи процедуру ратифікації, заявив, що попри значний тиск, ЄС доклав усіх зусиль, аби угода залишилася незмінною "з часу мирних демонстрацій на Майдані".

На незмінності угоди наголосив і український президент Петро Порошенко, підписуючи прямо у Верховній Раді ухвалений парламентом закон про ратифікацію.

Водночас і серед українських, і серед європейських політиків є багато таких, хто запитує: чим відрізняється ратифікація угоди новою українською владою із відстрочкою значної її частини від минулорічного рішення старої влади, яке, власно, і стало поштовхом до масових протестів у Києві.

Двостороння угода у тристоронньому форматі

21 березня у Брюсселі прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк підписав політичну частину угоди. 27 червня новообраний президент України Петро Порошенко підписав Угоду про асоціацію у повному обсязі, включно із торговельною частиною. Після цього два з половиною місяці оглядачі та експерти сперечалися, чому Україна зволікає із ратифікацією угоди, на відміну від Грузії та Молдови, які одночасно із Україною підписали аналогічні угоди і одразу ж їх ратифікували.

Українська влада пояснювала це тим, що Київ, мовляв, хоче розробити детальну програму імплементації і подати її до парламенту разом із законом про ратифікацію.

При цьому як у Києві, так і у Брюсселі на найвищому рівні категорично заперечували можливість втручання третьої сторони у суто двосторонню угоду між ЄС та Україною.

Проте події останнього тижня підтвердили думки тих експертів, які казали, що це зволікання дає час і можливість досягти якихось домовленостей із Росією. Спільна заява європейського, українського та російського міністрів, оголошена ввечері 12 вересня, лише перетворила ці припущення на конкретику.

Пояснюючи логіку своїх дій, європейські чиновники найчастіше посилалися на наміри Росії розпочати "повномасштабну економічну війну". Саме такий термін використав єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле, розповідаючи про альтернативні варіанти.

"На додачу до військової загрози, ми постаємо перед загрозою повномасштабної економічної та торговельної війни", - заявив пан Фюле, зауваживши, водночас, що саме Україна попросила про таке відтермінування.

"Причини були логічні та зрозумілі. Економіка (України - Ред.) проходить серйозні випробування. І вони хочуть мати більше часу для впровадження умов і тарифів, про які ми домовилися", - заявив комісар ЄС з питань розширення.

Проте комісар з питань торгівлі Карл де Гухт, під керівництвом якого домовилися про відтермінування торговельної частини угоди, заявив, що Росія, а не Україна, у першу чергу, вплинула на рішення відтермінувати впровадження зони вільної торгівлі.

Він заявив, що без відтермінування торговельної частини, ратифікації могли і не відбутися, і що рішення про відтермінування можуть переглянути відповідно до позиції Росії:

"Якщо Росія якимсь чином порушить укладені домовленості, ми запропонуємо Раді ЄС змінити рішення щодо відтермінування до 31 грудня 2015 року тимчасового застосування положень зони вільної торгівлі".

Навіть під час обговорення ратифікації угоди, у Європарламенті були і ті, хто застерігав від згоди на договір із відтермінуванням. Голова фракції "зелених" Ребекка Хармс, назвала наївними тих, хто радів з приводу ратифікації неповноцінної угоди.

"Ми не можемо допустити, аби Путін отримав те, що він хоче. Європейці займаються самообманом", - заявила пан Хармс.

Тим часом російський міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв, який також був одним із учасників переговорів у Брюсселі, вже заявив, що російський уряд все ж таки ухвалить рішення про запровадження мит на товари з України, але згодом може відкласти запровадження цього рішення, якщо Київ та Брюссель дотримуватимуться угоди від 12 вересня.

"Я думаю, що це правильна симетрична конструкція: Україна ратифікує угоду, ми підписуємо постанову (про запровадження мит - Ред.). І відповідно до неї ми теж повинні з 1 листопада застосовувати (мита - Ред.)", - заявив російський урядовець, додавши, що уникнути такого розвитку подій можна лише, якщо Україна до кінця жовтня ухвалить "якийсь акт, який продемонструє, що ми однаково розуміємо брюссельську домовленість".

Напередодні український прем'єр Арсеній Яценюк в ефірі телеканалу ICTV заявляв, що "ніхто, ніяких рішень про те, що буде відстрочена імплементація Угоди приймати не буде, і ніяких дискусій з цього приводу немає".

Замість вільної торгівлі - односторонні преференції

У пояснювальній записці до законопроекту про ратифікацію Угоди про асоціацію розробник законопроекту, МЗС, перелічувало багато переваг для України від зони вільної торгівлі із ЄС. Згадували і можливий негативний вплив від того, що Росія може вдатися до нових торговельно-економічних обмежень.

Проте у МЗС вважали, що негативний ефект може компенсувати освоєння українськими виробниками нових ринків збуту, зокрема в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Принаймні так вважав український міністр закордонних справ Павло Клімкін 1 вересня, коли ставив свій підпис під пояснювальною запискою до проекту закону про ратифікацію.

Проте вже 12 вересня за підписом міністра закордонних справ України оприлюднили і спільну заяву із ЄС та Росією про можливість відтермінування зони вільної торгівлі.

Замість цього на період відтермінування між Україною та ЄС має діяти режим автономних торговельних преференцій, який ЄС запровадив для України від 23 квітня. Згідно із цим режимом, до 95% мит на українські товари, що експортуються до ЄС, були знижені до нуля, тоді як Україна зберігала попередній порядок стягнення мит із європейських товарів. Проте тоді очікувалося, що такий режим буде тимчасовим, і діятиме лише до листопада 2014 року.

Під час зустрічі YES, яка проходила у Києві у час, коли Брюссель запровадив нові санкції проти Росії і стало відомо про відтермінування, провідні європейські та українські чиновники схвально відгукувалися про це. За їхніми словами, саме цей крок дозволив зберегти цілісність угоди.

"Дехто бажав, аби угоду було змінено, але в ній не буде змінено жодної коми", - заявив голова комітету із закордонних справ Європейського парламенту Елмар Брок. А відтак, каже пан Брок, рішення про відтермінування торговельної частини угоди буде вигідним для України, якщо не буде використано як привід уповільнити реформи.

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що відтермінування угоди про вільну торгівлю є певним компромісом з боку ЄС, і не зашкодить Україні. Він наголосив, що при більших можливостях для експорту, Україна водночас зберігає певні захисні бар'єри для імпорту. За словами пана Яценюка, Україна зможе упродовж року провести реформи, необхідні для участі в зоні вільної торгівлі із ЄС:

"Моє відчуття, що це жест доброї волі з боку ЄС. Для України це непогана угода. ЄС відкриває для нас свої ринки, а ми не повністю відкриваємо свої для товарів з ЄС. Цей період, який нам видається, дозволить Україні підготуватися та провести реформи", - заявив пан Яценюк.

Натомість Павло Шеремета, який щойно пішов з посади міністра економіки, критично назвав рішення про відтермінування "вимушеним компромісом", який досягли заради "миру та захисту інтересів наших виробників на сході".

Напередодні підписання Угоди про асоціацію у Брюсселі, тодішній урядовий уповноважений з європейської інтеграції Валерій П'ятницький в інтерв'ю ЄвроПравді пояснював, що повноцінний режим вільної торгівлі є, все ж таки, вигіднішим для українських виробників, і критично прокоментував режим односторонніх торговельних преференцій.

"У такому випадку ми не отримаємо бонус у вигляді ще одного річного обсягу тарифних квот. Крім того, з боку ЄС поступове зниження мита відбувається дуже швидко. Ми можемо з початку 2015 року перейти до режиму другого року дії режиму вільної торгівлі. Це ще більше спростить експорт в ЄС, що дуже вигідно для українського бізнесу. У разі пролонгації автономних мит воно буде відтерміновано ще на рік, - заявляв Валерій П'ятницький наприкінці червня, наголошуючи, що лише режим вільної торгівлі дозволить здійснити системні зміни в українській зовнішній торгівлі. - Режим вільної торгівлі дозволить українським компаніям інтегруватися у європейську торговельну систему, стати частиною великих торговельних ланцюжків".

Урядовець також застерігав від пошуку нових компромісів із Росією у цьому питанні, посилаючись на сумну долю Будапештського меморандуму, згідно із яким Росія разом із США та Британією мала гарантувати територіальну цілісність України в обмін на відмову України від ядерної зброї.

Тепер Валерій П'ятницький очолив інститут Торгового представника України, і у цьому статусі буде реалізовувати режим, до якого ставився скептично ще два місяці тому.

Поки що ж у ЄС радять використовувати економічну частину угоди як "дороговказ" до реформ. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що уряд почне втілювати угоду вже наступного дня після її ратифікації, наголошуючи, що і без вільної торгівлі із ЄС Києву є, над чим попрацювати, - від подолання корупції до реформи судочинства та покращення бізнес-клімату.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін також заявив, що ця угода є планом з модернізації країни, виконавши який Україна може претендувати на членство у ЄС.

Новини на цю ж тему