Нові податки: реформа чи проформа?

податковий Майдан Копирайт изображения UNIAN
Image caption Рівно за три роки до Євромайдану на головній площі столиці вирував "Податковий майдан"

До парламентських виборів уряд знову спробує переконати депутатів підтримати проект змін до Податкового кодексу, який називає реформаторським. Однак підприємці застерігають, що у підготовлених новаціях не варто шукати зниження податкового тиску, якого бізнес чекав від зміни влади в Україні.

Вперше уряд спробував провести через парламент зміни до Податкового кодексу (разом зі змінами до Бюджетного кодексу) 16 вересня. Тексти законопроектів роздали депутатам вранці того дня, коли мало відбуватися голосування.

Такий поспіх в уряді пояснили бажанням розробляти бюджет на 2015 рік на новій податковій базі.

Після провального голосування, коли ці законопроекти не внесли навіть до порядку денного, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк розкритикував депутатів.

Він сказав, що це завдасть "серйозного удару по основі економічного розвитку на 2015 рік".

У бізнесових та експертних колах побоюються: якщо законопроекти знову внесуть на розгляд Верховної Ради, то їх можуть розглянути за "прискореною процедурою" - у першому читанні та одразу в цілому, як це вже сталося при розгляді низки інших важливих законопроектів.

Спрощення чи утискання?

У пояснювальній записці до законопроекту про зміни до Податкового кодексу, поданого до Верховної Ради за підписом міністра фінансів, уряд обґрунтовує потребу у таких змінах вкрай низькою інвестиційною привабливістю країни та необхідністю спростити та лібералізувати податкову систему.

Серед головних кроків, покликаних покращити умови ведення бізнесу, уряд називає зменшення кількості податків з 22 до 9.

Проте ще під час підготовки законопроекту у бізнесових колах звертали увагу на те, що йдеться не про скасування податків, а лише про їхнє "об'єднання" в інші групи. Це частково визнають і в самому міністерстві фінансів.

"13 податків трансформується у 5... Ми пропонуємо спростити, розширивши базу оподаткування одних податків і скасувавши інші, що суттєво спростить систему обліку і роботу бухгалтерських служб платників податків", - каже заступник міністра фінансів Денис Фудашкін.

Проте оглядачі наголошують, що за показною арифметикою не відбувається реального спрощення ведення бізнесу.

"Можна або розвивати економіку, або збільшувати перерозподіл доходів через бюджет. Щоб корова давала більше молока, її треба не більше доїти, а краще годувати", - каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, подаючи загальні враження від урядової Концепції реформування податкової системи.

Баланс видатків громадян та доходів держави

Ще одна з пропозицій уряду - це зменшення податкового навантаження на Фонд оплати праці завдяки зниженню Єдиного соціального внеску.

За розрахунками уряду, це має вивести зарплати із "тіні". Але одночасно це призведе до скорочення надходжень до Пенсійного та інших соціальних фондів.

Тому урядовці пропонують також повернутися до прогресивної шкали оподаткування доходів громадян (15%, 20% та 25%).

Крім того, з'являться й нові податки - такі, як оподаткування пасивних доходів (ренти, доходів від акцій), або ж оподаткування не тільки житлової, але й комерційної нерухомості.

Пропонують також використовувати непрямі методи оподаткування, які базуватимуться не на даних про доходи, а на видатках тої чи іншої особи.

Копирайт изображения AFP
Image caption Спустошені збройним конфліктом райони Донбасу доведеться відбудовувати

Підприємці вважають, що такі ініціативи ще більше розширюють права податківців та посилюють ознаки "поліцейської" держави. В уряді кажуть, що такі кроки дозволять знизити податки для виробників, а це дозволить "запустити" двигун української економіки.

"Наголос на оподаткуванні споживання має зменшити податкове навантаження на виробників, а також дозволити оподатковувати тіньові доходи. Так, ми не можемо за один день побудувати п'ятизірковий готель. Тому ми готуємо фундамент і перший поверх. Наша мета є дуже простою - створити розумний баланс між видатками держави на фінансування суспільних потреб та комфортом платників податків", - каже голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус.

Заступник міністра фінансів Денис Фудашкін додає до цих аргументів і такий: якщо різко зменшити податки на зарплати, то державі не буде з чого платити пенсії та інші соціальні виплати.

"Шукали різні моделі, прораховували різні варіанти і пропозиції щодо зниження Єдиного соціального внеску, але тоді, на жаль, немає відповіді на те, як фінансувати зобов'язання з пенсійного та соціального забезпечення", - каже пан Фудашкін.

Заступник міністра фінансів також каже, що при підготовці концепції податкової реформи урядовцям довелося мати справу і з такими радикальними пропозиціями, як, наприклад, припинення виплати всіх пенсій крім громадян, які не мають родичів.

Проте Ольга Богданова із комітету підприємців з питань оподаткування Торгово-промислової палати України, каже, що урядовці свідомо загострюють радикальність пропозицій від бізнесу:

"Та ніхто не пропонував повбивати усіх пенсіонерів. Насправді пропонували, наприклад, переглянути пенсійний вік, і запитати, чому у нас податківці виходять на пенсію у 40 років. Або прокурори?"

Революція: скасовується чи триває?

Всю цю дискусію урядовці та підприємці та експерти ведуть заочно.

Бізнесмени кажуть, що уряд під різними приводами відхиляв пропозиції провести спільний круглий стіл.

Проте голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус каже, що представники уряду постійно проводять зустрічі із різними бізнес та галузевими асоціаціями, за підсумками яких навіть внесли зміни до тих законопроектів, які, як висловився Ігор Білоус, "раптом" з'явилися у парламенті.

Він закликає підприємців із розумінням поставитися до складностей воєнного часу.

"Податкова реформа не повинна підірвати державні фінанси, перед якими постали нові виклики - укріплення обороноздатності, втримання фінансової системи, яка зараз є дуже крихкою, відновлення зруйнованих територій. Тому не може бути революційного зниження податків", - каже Ігор Білорус.

Підприємці ж сумніваються у тому, що представники фіскальних органів взагалі можуть запропонувати зменшення податкового тиску, адже їхнє головне завдання - наповнювати бюджет.

Те, чим може обернутися податкова реформа, підготовлена фіскальними органами, можна оцінити за результатами вже впроваджених ними змін - каже Ілля Несходовський, економічний експерт "Реанімаційного пакету реформ".

"Наслідком того, що Державна фіскальна служба і Кабмін запровадили ПДВ на ліки в розмірі 7%, ліки подорожчали так, що їх мало хто вже може собі дозволити купити. За рахунок того, що було впроваджено податок на депозити, з банківської системи вийшло 100 млрд гривень", - зауважує експерт.

"Економіка швидко скорочується. Ті технічні зміни, які зміг впровадити уряд, вони не тільки не виправили ситуацію, але й призвели до того, що і бізнес, і населення відчули на собі посилення податкового навантаження. І причина не тільки у війні, - каже голова комітету УСПП з економічної політики Юлія Дроговоз. - Але нам пропонують і далі йти цим шляхом. Ми не погоджуємося не тільки із окремими деталями цих законопроектів, хоча є що сказати з кожного пункту, але загалом із концепцією, запропонованою урядом".

Валерій Пекар з громадського об'єднання "Нова країна" вважає, що пропозиції громадськості уряд проігнорував.

"Впродовж чотирьох місяців представники різних громадських груп, великого та малого бізнесу, різні галузі нової та старої економіки, аудиторських компаній під патронатом міністерства економіки підготували пакет пропозицій, головна мета яких була - відповісти на соціальний запит, сформований Майданом. Цей запит полягав у тому, щоб припинити взаємну брехню між суспільством, владою та бізнесом, коли бізнес робить вигляд, що платить податки, суспільство робить вигляд, що отримує зарплату не в "конвертах", а влада робить вигляд, що ці податки отримує і правильно їх витрачає, - каже громадський активіст. - Всі ці пропозиції були проігноровані. Уряд вирішив доручити податкову реформу податківцям. Результат ви бачите".

Він попереджає, що перша масштабна реформа нової влади, якщо всі запропоновані зміни таки будуть впроваджені, може призвести до нових протестів наступного року, коли бізнес та населення почнуть відчувати на собі їхні наслідки.

Копирайт изображения AFP
Image caption Збройні сили України потребують значного збільшення фінансування з бюджету

Втім, як каже заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики Ксенія Ляпіна, підприємці дещо загострюють реальну ситуацію із податковою реформою.

"Я сама входила до складу кількох робочих груп і можу сказати, що і в громадянському суспільстві якогось одного бачення немає. Те, що готувалося у мінекономіки, на жаль, залишилося на рівні загальних пропозицій. А податківці готували якісь оперативні реформи. Як правило, оперативні реформи не відповідають стратегічним напрямкам - підлатати якісь нюанси, підкрутити якісь моменти. Щось є позитивне, щось - проблемне", - каже Ксенія Ляпіна.

Депутат вважає, що ймовірність розгляду поданих урядом законопроектів є дуже низькою, проте і не виключає такої можливості взагалі, так само, як і можливості голосування у прискореному режимі.

Новини на цю ж тему