Київ і Москва знову спробують домовитися про газ у Брюсселі

газовий вентиль Копирайт изображения UNIAN

У середу в Брюсселі має відбутися черговий раунд україно-російських газових переговорів за посередництва Єврокомісії.

За результатами попереднього раунду представники ЄС заявляли, що очікують від цієї зустрічі домовленостей про умови відновлення постачання російського газу до України принаймні на зимовий період.

"Ми маємо надію, що наступної середи (29 жовтня - Ред.) в Брюсселі відбудеться остання тристороння зустріч, за підсумками якої ми підпишемо угоду", - заявляв минулого тижня комісар ЄС з питань енергетики Гюнтер Еттінгер.

Проте у Києві дещо обережніше ставляться до можливості досягнення якихось остаточних домовленостей.

"Ми сподіваємося, що такий шанс є. Хоча насправді дуже важко оцінювати його вірогідність через небажання російських колег щось підписувати", - заявив в інтерв'ю ВВС Українаголова "Нафтогазу" Андрій Коболєв.

Попередні домовленості

Під час попереднього раунду переговорів, що відбувся 21 жовтня, сторони домовилися про проміжну ціну у 385 доларів за тисячу кубометрів, яку Україна платитиме за російський газ до завершення опалювального сезону. Проте Росія і далі наполягає, аби ця ціна формувалася за рахунок знижки у 100 доларів експортного мита на кожній тисячі кубів, яку російський уряд надає своєю постановою. Україна ж хоче підписати окрему угоду із фіксованою ціною, а не прив'язуватися до контракту 2009 року.

Водночас представники Києва та Москви не досягли згоди щодо обсягів та графіку погашення українських боргів за російський газ. За попередніми домовленостями, до кінця року Україна має повернути Росії 3,1 млрд дол. боргів за ціною на газ, що діяла впродовж першого кварталу цього року - 268,5 дол. за тис. кубів. При цьому, як заявив російський президент Володимир Путін, йому довелося "натиснути на "Газпром", аби той на цьому етапі погодився на відшкодування боргу за такою ціною, і вже згодом домовлявся про повернення 4,5 млрд дол., виходячи із вищої ціни.

Крім того, відкритим залишилося і питання про джерела фінансування імпорту російського газу Україною, потребу у якому раніше в Києві оцінювали у 4-5 млрд кубометрів для того, аби гарантувати безпроблемне постачання і транзит газу взимку.

Хоча український прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що Київ зарезервував 3,1 млрд дол., аби розплатитися за газ із Росією, російська сторона наполягає, що саме на таку суму Україна має відшкодувати борг за вже імпортований газ, а відтак, грошей на передоплату нових поставок може не вистачити.

При цьому, як заявив міністр фінансів Олександр Шлапак, Україна могла б упоратися лише із тими запасами, що вже є, проте всі "хочуть підстрахуватися".

"Я впевнений, що нам не потрібно докуповувати газ. Ми повинні жити із тим газом, який у нас є. Ми відкрили всі двері для постачання газу для промисловості, а для населення досить того газу, який ми видобуваємо самі. Але всі хочуть підстрахуватися. В тому числі і наш "Нафтогаз", - заявив міністр фінансів, оцінивши потребу Києва у додаткових фінансах у 2 млрд дол.

"За гамбурзьким рахунком"

Одним із джерел фінансування зимових поставок газу можуть стати 790 млн євро із бюджету ЄС. Про те, що ЄС має допомогти Україні розплатитися за газ, заявляли канцлер Німеччини та федеральний канцлер Австрії.

Проте в ЄС існує й інша думка. Наприклад, як заявив Роберт Фіцо, прем'єр-міністр Словаччини, через територію якої попри тиск Росії до України надходять найбільші обсяги газу за реверсними поставками, "складається враження, що Україна після підписання угоди з ЄС очікує, що Євросоюз візьме на себе вирішення величезних проблем України, передусім, фінансових". Він також наголосив, що "будь-які заходи, здатні вирішити кризу у відносинах України з Росією щодо газу, мають бути засновані на комерційних засадах".

Обговорювали також і можливість використання частини коштів МВФ для вирішення газової проблеми.

Тим часом російський президент Володимир Путін висловив здивування тим, що західні партнери України не поспішають надавати їй конкретну допомогу.

"У нас і в Росії, і в Україні одна ментальність, а в Європі, мабуть, інша. У нас, якщо чоловік дівчину запрошує в ресторан, він за неї платить. А у вас все за гамбурзьким рахунком - кожен платить сам за себе, - заявив пан Путін учасникам міжнародного дискусійного клубу "Валдай" у Сочі. - Але в цьому випадку (розрахунки за газ - Ред.) ситуація є іншою. ЄС запропонував асоціацію з Україною, взяв на себе певну відповідальність. Ну, допоможіть Україні, дайте хоча б на місяць брідж-кредит".

Водночас ще одним питанням, що порушуватиметься під час переговорів у Брюсселі, може стати і проблема територій на сході України, які не контролюються українською владою. Зокрема, як заявив міністр фінансів Олександр Шлапак, йдеться про "пряме забезпечення цих територій газом із Росії". Український урядовець твердить, що наразі ці території зовсім не платять за газ, який отримують від України, але повне відімкнення постачання газу може ще більше загострити гуманітарну кризу на цих землях.

"У нас дуже важка ситуація, оскільки терористи не платять за спожитий газ. Відключити? Такий крок призведе до ще складнішої гуманітарної ситуації на цих територіях, - заявив міністр фінансів. - Ми говоримо: якщо хочете подавати газ напряму, а ці бандити готові платити, давайте".

Суди тривають і розширюються

16 червня 2014 року Росія припинила постачання газу до України і запровадила режим передоплати за нього. Того ж дня російський "Газпром" звернувся до Стокгольмського арбітражу з позовом, щоб стягнути з Києва борг на 4,5 млрд доларів, який, на думку російської сторони, утворився у листопаді-грудні 2013 року та квітні-травні 2014 року.

У свою чергу український "Нафтогаз" подав позов проти російського "Газпрому" до того самого суду, вимагаючи встановити справедливу й ринкову ціну на газ, який "Газпром" постачає в Україну, а також претендуючи на компенсацію у 6 млрд дол., які, на думку української сторони, Київ переплатив за російський газ від 2010 року через несправедливі та неринкові умови контракту.

Проте згодом Україна звернулася до Стокгольмського арбітражу із додатковою позовною заявою - про визначення проміжної тимчасової ціни на російський газ. Як заявив одразу ж після попереднього раунду тристоронніх газових переговорів український прем'єр, суд вже взяв додаткове звернення до розгляду і може ухвалити проміжне рішення у листопаді.

"Суд може встановити тимчасову ціну і відповідно порядок оплати і постачання газу", - заявив Арсеній Яценюк, припускаючи, що саме цей варіант може спрацювати, якщо сторонам не вдасться дійти згоди під час тристоронніх переговорів.

З іншого боку, результати брюссельських переговорів, якщо вони будуть, можуть вплинути і на арбітраж. Через це, як заявив український міністр енергетики Юрій Продан, українська сторона готова, щоб "Нафтогаз" та "Газпром" спільно звернулися до Стокгольмського арбітражу, аби отримати гарантії, що тимчасові "зимові" угоди не впливатимуть на остаточне вирішення газової суперечки в суді.

Новини на цю ж тему