Де купувати вугілля: хронологія конфлікту

африканське вугілля в Україні Копирайт изображения UNIAN
Image caption Перша партія вугілля із ПАР прибула до Іллічівського порту 23 жовтня

По тому, як наприкінці жовтня Україна та Росія домовилися відновити постачання газу, увагу політиків несподівано привернула тема вугілля. Хоча проблеми із його постачанням оглядачі передбачали вже давно.

Українські ТЕС, які працюють на вугіллі, забезпечують значну частку виробництва електроенергії в Україні - до 40%.

Про те, що Україна потребуватиме додаткового вугілля, аби пережити зиму, почали говорили ще влітку.

Брак вугілля утворився через те, що видобуток та доставка вітчизняного вугілля на ТЕС стала вкрай складною через бойові дії на сході країни. Саме там видобували значну частину енергетичного вугілля, на якому працює переважна більшість українських ТЕС. Експерти твердять, що вугілля, видобуте на заході України - у Львівській та Волинській областях, чи у Польщі, де є його надлишок, технологічно не підходить для українських ТЕС.

Уряд заявив про наміри імпортувати вугілля, потрібне енергетикам. У перших числах осені прем'єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив про плани уряду закупити "близько одного мільйона тонн" вугілля у Південній Африці.

19 вересня підписано контракт між державною компанією "Укрінтеренерго" та Steel Mont Trading Ltd про можливість постачання 1 млн тонн вугілля за ціною у 86 дол. за тонну (з урахуванням транспортних витрат - 110-112 дол. за тонну) для енергогенеруючої компанії "Центренерго".

Проте одразу ж після цього міністр енергетики Юрій Продан заявив, що серед тих, із ким український уряд уклав контракти на імпорт вугілля для ТЕС на 5,6 млн тонн, крім Південної Африки, є і Росія:

"На жаль, ця марка (антрацит - ред.) є тільки в Росії і певних країнах", - заявляв міністр енергетики 24 вересня.

Скандальний листопад після мовчазного жовтня

Такі плани уряду, озвучені прем'єром та міністром енергетики не викликали зауважень чи критики аж до початку листопада. За цей час за посередництва Єврокомісії Україна та Росія підписали тимчасову угоду про умови постачання російського газу до весни наступного року. При цьому переговори відбувалися на рівні міністрів енергетики України та Росії, а також єврокомісара з питань енергетики.

Крім того, 26 жовтня в Україні відбулися парламентські вибори, а за їхніми підсумками почалися переговори про створення коаліції.

Копирайт изображения AFP
Image caption Більшість шахт, у яких видобували українське енергетичне вугілля, тепер на території, яку українська влада не контролює

На початку листопада, після того, як прем'єр заявив, що "доки території Донецької та Луганської областей будуть контролюватися усілякими самозванцями, центральний бюджет не буде туди відправляти кошти", хоча й не припинятиме поставки газу та електрики, постало і питання про те, чи фінансує і досі український уряд діяльність шахт на територіях, непідконтрольних Україні.

5 листопада кандидат у депутати від "Блоку Петра Порошенка" журналіст Мустафа Найєм на своїй сторінці у Facebook повідомив, що у другому та третьому кварталах цього року підприємствам вугільної промисловості, розташованим на територіях так званих ДНР та ЛНР, із бюджету було перераховано майже 3 млрд грн. Він також нагадав, що "весь цей час ми де-факто перебували у стані війни із цими територіями, не контролювали фіскальні органи, державні адміністрації та не мали доступу до жодного із цих підприємств".

Згодом лідер партії "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook написав: "Розумію, що не варто питати, чому платіжки на 2,7 млрд грн спокійно підписували в Міністерстві енергетики. Чому їх оплачували в Мінфіні. Чому їх пропускали в Держказначействі. Бо відповіді на ці питання ведуть до порядків, що заведені в керівництві діючого уряду".

Одразу ж після цього у міністерстві енергетики заявили, що востаннє оплачували донбаське вугілля у серпні, а кошти йшли виключно на зарплату шахтарям:

"Останнього разу гроші із держбюджету на держпідтримку того вугілля виділялися у серпні, але оплачувалося вугілля липня. Усі бюджетні кошти йшли лише на зарплату", - заявляв заступник міністра енергетики Юрій Зюков 6 листопада.

ПАР проти РФ

Вже за кілька днів після цього довкола міністерства енергетики виник черговий скандал. Співробітники Генпрокуратури вилучили низку документів, пов'язаних із контрактом на постачання африканського вугілля, а також допитали керівників "Укрінтерінерго" та "Центренерго". Крім того, 10 листопада на допит до Генпрокуратури як свідка було викликано і міністра енергетики Юрія Продана.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Після підписання у Брюсселі газових угод з Росією, міністру енергетики Юрію Продану довелося пояснювати деталі угод про вугілля із Південної Африки у Генпрокуратурі

Українські ЗМІ повідомляли із посиланням на свої "джерела" у владі, що ці події були пов'язані із висловленими президентом Петром Порошенком сумнівами щодо прозорості схеми постачання вугілля із ПАР до України під час засіданні РНБО 4 листопада. Проте в офіційному повідомленні РНБО за підсумками засідання про це не йдеться.

11 листопада один із керівників так званої ДНР Андрій Пургін заявив, що самопроголошена "республіка" готова продавати вугілля Україні:

"Україна намагається задушити нас, а у підсумку душить себе, оскільки більшість електростанцій "заточені" під вугілля, і в них вже йдуть "віялові" відключення", - цитувала слова пана Пургіна російська агенції "РИА Новости".

Того ж дня директор "Укрінтеренерго" Володимир Зіневич заявив, що компанія-постачальник південноафриканського вугілля Syeel Mont Trading не готова поставити Україні третю партію законтрактованого вугілля за ціною у 86 доларів за тонну, а також відмовляється продовжувати контракт з Україною, посилаючись на іміджеві ризики через перевірки угоди, що почалися в Україні.

Наступного дня цю інформацію підтвердив і міністр енергетики, заявивши, що перевірки налякали постачальників вугілля із ПАР, і якщо урядові не вдасться відновити контракти із ними, то він буде змушений закуповувати вугілля у Росії чи бойовиків із так званих ДРН та ЛНР.

"У зв'язку з тими подіями, які відбуваються навколо контракту, ми відчуваємо серйозну загрозу погіршення ситуації. На жаль, та компанія, яка постачала це вугілля, зараз заявила, що вона не буде постачати його "Центренерго". У нас залишилось два виходи: або ми купуємо це дефіцитне вугілля у Росії, або на території, яка зараз контролюється проросійськими угрупуваннями на Сході України", - заявив Юрій Продан під час засідання уряду 12 листопада.

Він також наголосив, що ціна африканського вугілля є цілком ринковою, хоч і вищою за ціну на російське вугілля. Міністр також нагадав про наслідки, до яких призвела залежність України від російського газу.

У свою чергу прем'єр закликав СБУ "невідкладно розібратись, хто стоїть за переділом вугільного ринку" в Україні.

Того ж дня компанія ПАТ "Центренерго" на своєму сайті повідомила, що "на виконання розпоряджень уряду щодо диверсифікації джерел постачання енергетичного вугілля", компанія імпортуватиме як вугілля із ПАР, так і з Росії:

"ПАТ "Центренерго" було укладено договори до кінця 2014 року на поставку енергетичного вугілля марки А і П в обсязі 1079 тис. тонн, з яких 509 тис. тонн - це вугілля російського походження, 250 тисяч тонн з Південно-Африканської Республіки, і 320 тисяч тонн - українського походження".

Крім того, закуповувати російське вугілля буде і ДТЕК, заявив генеральний директор компанії, що є енергетичним підрозділом контрольованої Рінатом Ахметовим групи СКМ.

"Загалом близько 1,3 млн тонн ми вже привезли. До кінця року приблизно такий же обсяг повинні будемо привезти. У нас немає іншого виходу", - заявив журналістам генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.

Новини на цю ж тему