Падіння гривні та рубля: дві сторони однієї монети

гривня_рубль Копирайт изображения UNIAN
Image caption Деякий час курс рубля та гривні можна було порівняти прямо на одному ціннику - у кримських магазинах

Українська гривня та російський рубль разом падають від початку цього року. Швидкість та глибина цього падіння є різними, так само, як і більшість причин, які призвели до цього. Водночас є і спільна причина девальвації двох національних валют - анексія Криму і конфлікт на сході України, який в самій Україні все частіше називають війною, та участь у ньому Росії.

Падіння гривні: не тільки війна

Ще від початку 2013 року року більшість українських економічних оглядачів говорили про те, що стабільність курсу гривні є штучною, і прогнозували її падіння задовго до того, як президент Янукович залишив країну, Росія анексувала частину території України - Крим, а на сході країни розпочався збройний конфлікт.

Причина полягала у слабкості української економіки, яка так і не відновила зростання після кризи 2008-2009 років через поганий бізнес-клімат та високий рівень корупції. Державні видатки перевищували доходи бюджету дедалі більше. Залежність від імпорту, особливо від надзвичайно дорогого російського газу, ставала все міцнішою, експорт падав разом із виробництвом, інвестиції не надходили, тоді як капітал втікав із країни.

За таких умов підтримувати курс на рівні 8 гривень за долар можна було лише штучно - завдяки продажу валюти із резервів НБУ. На кінець літа 2011 року НБУ мав резерви у понад 38 млрд дол. - рекордний показник за всю історію незалежності України. На січень 2014 вони становили 20,415 млрд дол.

Перший стрибок курсу гривні відбувся у лютому 2014. На кінець місяця, впродовж якого мирні акції протесту обернулися десятками жертв, президент втік, а Верховна Рада призначила новий уряд та дату виборів нового президента, гривня коштувала вже близько 10 гривень за долар, тобто девальвувала на 25%.

Копирайт изображения AFP
Image caption Голова Нацбанку Валерія Гонтарєва стала одночасно об'єктом критики та жартів в Україні

До травня валютні резерви зменшилися на понад 6 млрд дол., а гривня девальвувала на 50%. Поповнити валютні резерви у травні НБУ допоміг МВФ, від якого Україна отримала перший транш із загального кредиту у 17 млрд дол.

Проте радикальних змін на краще в українській економіці, які могли б природним чином стабілізувати та зміцнити гривню, так і не сталося.

Більше того, на той момент Україна вже втратила Крим, а у Донецькій та Луганській областях почав загострюватися конфлікт.

До звичайних соціальних видатків бюджету спочатку додалися незаплановані мільярдні видатки на оборону, а згодом і на облаштування біженців із територій, залучених до конфлікту.

Одночасно із цим бюджет припинив отримувати податки від багатьох підприємств, розташованих у зоні конфлікту, а також від експорту продукції, що виробляли ці підприємства. На початку листопада офіційний курс гривні впритул наблизився до 16 гривень за долар (це 100% девальвації).

Нині, як заявила голова НБУ Валерія Гонтарева, у валютних резервах країни є лише 12,5 млрд дол.

А збільшитися вони можуть лише тоді, як МВФ надасть Україні чергову порцію позики у 2,8 млрд дол.

За словами пані Гонтаревої, це може статися до кінця 2014 року, якщо формування коаліції та нового уряду відбудеться до того, як 25 листопада у Києві завершить роботу місія фонду.

Падіння рубля: не тільки нафта

Рубль падає не так стрімко, як гривня. Якщо на початку року долар коштував 32 рублі, то на середину листопада за долар давали вже близько 47 рублів. Проте і до його падіння причетні низка факторів, відомих вже давно - уповільнення економіки, втеча капіталів із Росії, яка просто прискорилася цього року, і надзвичайна залежність всієї російської економіки від експорту енергоносіїв.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Майбутнє російського рубля не менш туманне, ніж української гривні

На 1 січня 2014 року золотовалютні резерви Банку Росії становили 509,594 млрд дол. На 1 листопада вони скоротилися до 428,590 млрд дол. Таким чином, від початку року Банк Росії витратив на підтримку рубля 81 млрд дол.

Водночас сумарний відтік капіталу з Росії за підсумками 2014 року, за оцінками МВФ, може становити 150 млрд дол, що "затьмарить" показники кризового 2008 року.

Крім того, російський бюджет на 2014 рік розраховувався виходячи з ціни у 104 долари за барель марки Urals, яка зазвичай дешевша за Brent на 2-3 долари. Прибутки від продажу цієї сировини складають майже половину російського бюджету.

Нині ціна барелю Brent є меншою за 79 доларів. А експорт нафти та газу дає понад 80% доходів Росії.

У самій Росії визнають прямий зв'язок між падінням цін на нафту та падінням курсу рубля.

18 листопада голова російського центробанку Ельвіра Набіулліна визнала, що за нинішніх обставин керувати курсом рубля дуже важко:

"Управляти курсом (рубля - ред.) і намагатися витримати якийсь орієнтир по курсу в нинішніх умовах абсолютно неможливо, в тих умовах, в яких знаходиться російська економіка, з постійною залежністю від ціни на нафту. Протистояти фундаментальним глобальним факторам неможливо", - заявила глава регулятора Ельвіра Набіулліна на засіданні Державної Думи.

Оглядачі пояснюють падіння цін на нафту уповільненням світової економіки, включно із китайською, зміцненням долара, і, ситуативно, із рішенням Саудівської Аравії знизити вартість своєї нафти для США.

Вважається, що низька собівартість видобутку саудівської нафти дозволяє цій країні знижувати ціни, аби зберегти місце на такому прибутковому ринку, як американський, адже віднедавна частка саудівського експорту на ринку США почала скорочуватися.

Проте, коментуючи цей факт, оглядачі, крім цінового питання, називають ще й фактор збільшення видобутку сланцевої нафти у самих Сполучених Штатах.

Що буде з нафтою?

Далі думки експертів розходяться. Дехто вважає, що зниження цін на саудівську нафту змусить американські компанії, що видобувають сланцеву нафту, згорнути значну частину своїх проектів через їх нерентабельність.

Копирайт изображения AP
Image caption Держсекретар США Джон Керрі під час свого візиту до Саудівської Аравії у вересні цього року - говорили про ісламістів та про нафту

Інші ж кажуть, що видобуток сланцевої нафти у США для деяких родовищ може бути прибутковим, поки ціна на нафту перевищує $60 за барель. Прибічники цієї думки також припускають, що рішення про зниження цін на нафту Саудівська Аравія ухвалила не без участі США, і пригадують схожі події із зниженням цін на нафту, що передували розпаду Радянського Союзу.

Очікується, що на нараді країн ОПЕК, що має відбутися 27 листопада у Відні, країни-члени мають обговорити можливість зниження видобутку для стабілізації цін. Проте імовірність цього є досить низькою. Міжнародна Енергетична Агенція (IEA) у своїй останній доповіді дійшла висновку, що очікувати повернення високих цін на нафту у найближчі роки не варто.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

Інвестиційний банк JPMorgan знизив прогноз цін на нафту і вважає, що ціни на нафту можуть впасти до 70 дол. за барель, а на початок наступного року навіть торкнутися рівня в 65 дол., якщо на листопадовому засіданні ОПЕК не буде ухвалено рішення про скорочення квот на видобуток.

Це визнають і в Росії. Міністр економічного розвитку Росії Олексій Улюкаєв заявив, що ОПЕК навряд чи найближчим часом ухвалить рішення, яке б сприяло зростанню цін на нафту, та порадив росіянам зберігати кошти в різних валютах.

Сперечаються оглядачі і щодо сили та часу впливу санкцій західних країн проти Росії. Втім, мало хто не погоджується із тим, що санкції вже впливають на російську економіку, і лише обговорення західними лідерами можливості застосування нових санкцій призводить до чергового падіння курсу рубля.

У базовому сценарії грошово-кредитної політики на 2015-2017 рік російський центробанк передбачає, що ціна на нафту буде близькою до 90 дол. за барель, а західні санкції діятимуть впродовж всього цього часу, тоді як раніше у Банку Росії вважали, що санкції знімуть до середини 2015 року.

Є і стресовий сценарій - із падінням цін на нафту до 60 дол. за барель, але поки що такий прогноз у Росії вважають малоймовірним.

Втім, і українській гривні, і російському рублю навіть за умов продовження конфлікту на сході України, поки що далеко до девальвації білоруського рубля впродовж цілком мирного 2011 року, коли білоруська валюта девальвувала на майже 200%, і Національний банк Білорусі ввів до обігу купюру у 200 тисяч рублів.

Новини на цю ж тему