Кредити Україні: потрібні реформи, а не розмови про них

dollars Копирайт изображения AFP

У 2015 році Україна має повернути МВФ, своєму головному кредитору, більше 1,4 млрд доларів - йдеться у повідомленні фонду. Тим часом сам МВФ визначається, чи треба розширювати програму кредитування України, і на яких умовах.

Оглядачі ж погоджуються, що лише за умов отримання нових позик Україна цього року зможе розраховуватися за всіма зовнішніми боргами, тобто, уникнути дефолту.

Загалом, згідно із розрахунками уряду, цього року Україна має виплатити близько 11 млрд доларів боргів. Минулого року ця сума становила 14 млрд доларів, при цьому від міжнародних кредиторів Україна отримала 9 млрд доларів (із них 4,6 млрд доларів від МВФ).

Але, як каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, загальна сума коштів, яких Україна потребує для виконання своїх зовнішніх зобов'язань у 2015 році становить 15-17 млрд доларів:

"На 2015 рік за зовнішніми зобов'язаннями потрібно десь 10-11 млрд доларів, і ще 4-5 млрд на покриття дефіциту рахунку поточних операцій платіжного балансу. Ще 1-2 млрд, потрібні для забезпечення стійкості та платоспроможності країни. Тобто ми виходимо на мінімальний рівень у 15-17 млрд доларів".

Із такими оцінками погоджується і старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник: "Можна по-різному рахувати, але принаймні 15 млрд доларів потрібно".

Приблизно таку ж суму називали і представники української влади перед тим, як звернутися до МВФ із пропозицією розпочати нову програму співпраці, і замінити нинішню програму stand-by на більш широку і тривалу EFF ( Програму розширеного фінансування).

Програма розширеного фінансування дійсно передбачає більш тривалий період співпраці кредитора та країни-позичальника та більші кошти, але, як нагадує Василь Поворозник, Україна не вибрала і тієї суми, що могла отримати за програмою stand-by: "Попередня програма була розрахована на 17 млрд доларів на два роки. В результаті за минулий рік Україна отримала 4,6 млрд доларів. Далі фінансування призупинилося, і зараз робоча група (МВФ - Ред.) оцінює результати, бо ті гроші видавалися під певні вимоги. І є питання, чи зможемо ми вибрати ту суму, що буде передбачена за програмою розширеного фінансування?"

Про те, що говорячи про нові позики МВФ, треба пам'ятати про виконання умов отримання цих позик, каже і Василь Юрчишин. Він називає "добрим знаком" те, що роботу місії МВФ у Києві було подовжено, оскільки це свідчить про "позитивний намір підтримати Україну":

"Прискіпливість розмови є свідченням того, що політично МВФ готовий підтримати Україну. Але для цього, звісно, треба дуже чітко і прискіпливо подивитися, що і як Україна робить".

Будуть реформи, будуть і гроші

При цьому обидва експерти наголошують, що цього разу Україні вкрай важливо показати дієвість хоч однієї з оголошених раніше реформ.

"Зараз із цим є проблеми. Якщо, все ж таки, знайдуться ті кроки, які можна інтерпретувати як реформаторські, і які дадуть результат, що легко побачити та оцінити, тоді й інші питання будуть вирішуватися простіше", - каже Василь Юрчишин.

"Як бачимо, з реформами у нас не дуже складається, тому ризики (отримання коштів - Ред.) певні є", - вважає Василь Поворозник.

Останнім часом аналогічний "месидж" іноземні кредитори намагаються донести до Києва за різними каналами. Наприклад, днями керуючий директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу Френсіс Маліж заявив, що "зараз є значно більше розмов про необхідність реформ, аніж самих реформ". Агенція Bloomberg також подає ще одну думку представника ЄБРР:

"Якщо найближчим часом МВФ не ухвалить план підтримки України, це дуже ризиковано. Було б дуже добре, якби МВФ затвердив свій пакет до кінця лютого".

Про кінець лютого, як термін, до якого МВФ має визначитися із формою подальшої співпраці з Україною, говорила і міністр фінансів Наталя Яресько.

"Думаю, Україна отримає гроші від МВФ та інших кредиторів. Інша річ, на яких умовах, в якому обсязі і коли. Тому я би не став говорити про дефолт у 2015 році", - каже Василь Поворозник.

Отримання додаткової фінансової допомоги від МВФ та інших міжнародних кредиторів означатиме, що "ризики дефолту мінімізуються", - вважає Василь Юрчишин.

"Цього року мова має йти про недопущення дефолту та забезпечення хоча б мінімальної макроекономічної стабілізації", - каже експерт. Проте одразу ж робить поправку на те, що це є прогнозом лише на випадок, коли "агресія не буде суттєво розростатися", і ситуація на сході країни буде "умовно стабільною".

Разом із тим він закликає не боятися розмов про можливість реструктуризації боргу, і закликає український уряд вже зараз починати консультації з цього питання, бо вони означатимуть, що "країна відстежує різні варіанти і намагається убезпечити себе від різноманітних ризиків". Це також корисно і на той випадок, якщо ситуація раптово і серйозно погіршиться.

Агресор-кредитор

Серед кредиторів України є й Росія, яку український парламент вже назвав агресором. Керівники цієї країни заявляли про те, що не виключають можливості дострокового стягнення боргу.

Копирайт изображения AP
Image caption Володимир Путін заявив, що гроші, позичені Україні, зараз потрібні Росії

Йдеться про кредит у 3 млрд доларів, наданий Україні Росією наприкінці 2013 року, - за два місяці до того, як президент Янукович втік з країни.

У вівторок президент Росії Володимир Путін заявив про бажання використати для потреб РФ виданий Україні кредит у 3 млрд доларів, оскільки ці кошти були виділені з Фонду національного добробуту Росії (ФНД). Про це російський президент заявив на нараді з економічних питань.

Раніше російський прем'єр Дмитро Медведєв заявив, що оскільки в українському бюджеті не закладені кошти на повернення цього боргу, а борг України перевищив 60% ВВП, Росія має право вимагати дострокового погашення позики.

Втім, згодом у Москві заявили, що не вимагатимуть дострокового повернення боргу, бо "не хочуть дефолту України".

Чи можуть заяви одного кредитора - Росії - про неспроможність України розраховуватися за своїми боргами, призвести до дефолту?

"Думаю, це більше політична заява. Не буде Росія вимагати (дострокового повернення боргу - Ред.), та й державний борг поки що не перевищує 60% ВВП, що є однією з умов", - вважає Василь Юрчишин. Тим більше, це не буде проблемою, якщо Україна отримає додаткову міжнародну фінансову допомогу. До того ж валютні резерви України, хоч і дуже скромні, поки що дозволяють розрахуватися із Росією на крайній випадок.

"Технічно за 3 мільярди ми можемо розрахуватися навіть і без грошей МВФ, хоч це і буде важко, - погоджується Василь Поворозник. - Але крім Росії Україна має й інших кредиторів. І якщо говорити про всіх разом, то ситуація може бути складнішою."

Новини на цю ж тему