Гра довкола монополії: наслідки для ЄС, України та самого Газпрому

монополія Копирайт изображения Getty

Європейське розслідування порушення російським "Газпромом" конкурентного законодавства не буде швидким, але матиме серйозні наслідки, - вважають українські експерти. А от щодо подібного розслідування в Україні, то вони мають сумніви.

22 квітня Європейська комісія висунула російській компанії "Газпром" офіційні звинувачення в порушенні антимонопольного законодавства Європейського Cоюзу. Того ж дня під вечір прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що уряд звернувся до Антимонопольного комітету, аби той також дослідив роль "Газпрому" на українському ринку.

На думку українського уряду, російський "Газпром" "діє на дискримінаційних, фактично, неконкурентних умовах і завдає збитки українській економіці".

У самому "Газпромі" вважають висунуті Європейською комісією претензії необґрунтованими, і наголошують, що в компанії "суворо дотримуються усіх норм міжнародного права і законодавства в країнах, де Група "Газпром" здійснює свою діяльність".

Якими є перспективи цих двох антимонопольних справ проти "Газпрому" і які вони матимуть наслідки для ЄС, Росії та України?

Сергій Дяченко, голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів

Досвід попередніх антимонопольних розслідувань свідчить, що "Газпром" таки змусять виконувати відповідні рішення і підлаштовуватися під імплементацію третього Енергетичного пакету. Треба зауважити, що у Європі починають дедалі жорсткіше говорити із "Газпромом". І це (Висунення офіційних звинувачень від антимонопольних органів ЄС. - Ред.) є лише ще одним свідченням цього.

Те, що "Газпром" буде змушений, все ж таки, імплементувати норми третього Енергопакету, для України було б дуже непогано. Бо якби "Газпром" переглянув свої довгострокові контракти на основі третього Енергопакету, Україні було б набагато легше боротися за транзит, загалом працювати із "Газпромом", тим більше, що і сама Україна щойно ухвалила закон, який також імплементую третій Енергетичний пакет.

Нагадаю, що він, зокрема, передбачає конкурентне ціноутворення на транзит. А відтак оці підводні газпромівські проекти - і "Південний потік", що вже помер, і "Турецький", - втратять сенс.

Думаю, що під тиском "Газпром" буде змушений виправляти ті позиції, у яких його звинувачують.

Що ж до українського розслідування, то в Україні "Газпром" був монополістом багато років, але цей монополізм був майже природнім явищем, бо сама Україна нічого не робила для диверсифікації джерел постачання газу. Тому у монополізмі "Газпрому" можна в рівній мірі звинувачувати і попередню українську владу, і якісь російські чинники, які докладали зусиль, аби зберегти монополію постачання газу в Україну.

Антон Антоненко, виконавчий директор аналітичного центру Dixi Group

Для Європейського Союзу це, перш за все, формальне визнання того, що "Газпром" таки офіційно підозрюють у порушенні конкурентного законодавства. Якщо до того ми мали заяви чиновників чи розмови на експертному рівні, то тепер маємо офіційні звинувачення. Це є дуже бюрократичний момент, але він є дуже важливим, коли йдеться про ЄС, який звик жити за бюрократичними нормами та процедурами.

Для ЄС та України це є дуже важливим з точки зору транспортування і закупівель, тобто процесу, який називається "створення Енергетичного союзу". Тобто ЄС визнає загрозу від "Газпрому" на своєму ринку, але, зробивши офіційне звинувачення, ЄС водночас шукає альтернативи. Іншими словами, ЄС визнає "Газпром" як перепону для розбудови свого ефективного ринку газу, і шукає, як обійти цю перепону.

Ми вже чули заяви і європейських, і українських офіційних осіб про те, що, з одного боку, є бажання включити Україну у ширший європейський газовий ринок, а із іншого, - про перепони для цього. Я пов'язую це із оголошенням звинувачень. Бо саме розслідування триває вже досить довго, його розпочали ще за попереднього складу Єврокомісії, потім його відклали, ширилися різні чутки про те, чи не буде воно взагалі скасоване. Але, врешті, на сьогодні ми маємо офіційно оголошені підозри (У недотриманні європейського законодавства. - Ред.).

Для "Газпрому" це є сигналом, що вже не буде "business as usual". Не буде того, що, як зазвичай, "Газпром" зможе домовлятися із окремими країнами ЄС і маніпулювати цим, - цьому дам дешевше, бо у мене там кращі політичні зв'язки, а цьому дам дорожче, бо я його хочу за щось покарати. Це сигнал серйозності намірів ЄС з приводу створення дієвого Енергетичного союзу, серйозності третього Енергетичного пакету. Якщо раніше "Газпром" просто відмахувався від цього, і казав: робіть там, що хочете у себе, а ми все одно робитимемо те, що ми хочемо, то зараз ЄС показав, що його політика має значення.

Для "Газпрому" це є сигнал того, що у разі, як він хоче і надалі залишатися учасником цього ринку, він має дотримуватися правил цього ринку.

Що ж до українського розслідування, то воно, безперечно, дуже потрібне і дуже на часі.

Сильні антимонопольні органи - це, власне, одна з тих цілей, що має досягти Україна. Бо країна має багато викликів, які стосуються саме діяльності монополій. Проведення антимонопольного розслідування звучить дуже гучно, але воно вимагає наявності структури, що була б спроможна по-перше, його провести, а по-друге, користувалася б довірою до результатів своїх розслідувань.

Неупереджене розслідування від АМКУ, якому б довіряли, можна було б привітати. Але Антимонопольний комітет має довести, що він є гідний довіри. Можливо, якась співпраця із європейськими антимонопольними органами, чи розслідування якихось резонансних справ, могли б у цьому допомогти.

З іншого боку, ми також бачимо, скільки часу ця справа забрала у європейського антимонопольного органу. Ми бачимо, що це є дуже складним процесом, що має високу політичну та економічну чутливість, і крапку у цьому розслідування ще не поставлено.

Володимир Саприкін, незалежний експерт з питань енергетики

Хочу нагадати, що європейське розслідування триває вже три роки. Нагадаю також, що в рамках цього розслідування були проведені обшуки у Німеччині, в офісах E.ON Ruhrgas та інших компаній. Але, на жаль, згодом розслідування було зведено лише до країн Центральної та Східної Європи. Ми не побачили і не почули, що було не так в Німеччині і чому провадилися ці обшуки.

Можна говорити, що антимонопольне відомство ЄС іде досить поміркованим шляхом. Тепер будемо чекати, які аргументи надасть "Газпром", а потім будемо чекати на реакцію структур Європейського Союзу.

Я прогнозую, що максимального штрафу проти "Газпрому" не буде, хоча він становитиме кілька мільярдів, оскільки неконкурентна поведінка "Газпрому" зачіпала багато країн, і завдала шкоди як цим країнам, так і загалом газовому ринку ЄС.

Для "Газпрому" це означає падіння вартості акцій та досить чутливий штраф за умов різкого падіння прибутків. Також це є прозорий натяк на потребі виконувати закони ЄС, де він працює. Якщо він не хоче дотримуватися цих законів, то він має переходити на ринки Китаю чи Туреччини, - без виходу до ЄС.

Для України це є опосередкована підтримка у тому, що "Газпром" виставляв найвищі ціни серед інших споживачів. Проте ми не є членами Євросоюзу, а відтак, безпосереднього впливу не буде. Хоча це суттєво вплине на рішення Арбітражного суду у Стокгольмі, і буде враховано при винесенні рішення у суперечці між "Газпромом" та "Нафтогазом".

Новини на цю ж тему