Електронне декларування: все запрацює по-справжньому?

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Резиденцію президента Януковича пропонували зробити "музеєм корупції"

Від 15 серпня має запрацювати електронне декларування майна чиновників, суддів і прокурорів. Воно стане обов'язковим для високопосадовців, заявляють президент і Національна агенція з питань запобігання корупції (НАЗК), яка й перевірятиме декларації.

"Всі мають вигорнути свої кишені перед суспільством з 15 серпня. Іншої дати я не розглядаю і навіть чути не хочу про перенесення", - заявив президент.

Він наголосив, що декларування повинно стати ефективним механізмом контролю за доходами і витратами чиновників, а відтак, вагомою складовою боротьби із корупцією.

Президент також сказав, що "недосконалість відповідного закону та очевидна сирість програмного софт-забезпечення не можуть бути підставою для перенесення старту цього процесу".

"Навіть не розглядаю такий варіант (що система електронного декларування не запрацює вчасно. - Ред.)", - заявив заступник голови НАЗК Руслан Радецький.

Складнощі на старті

Держслужба спецзв'язку і захисту інформації заявляла про можливу затримку із запуском системи електронних декларацій через несвоєчасне отримання необхідного для державної експертизи обладнання, програмного забезпечення і документації.

Оглядачі сприйняли ці заяви як чергову спробу затримати запровадження електронного декларування.

Копирайт изображения try.declaration.org.ua
Image caption Поки що система електронних декларацій працює у тестовому режимі

Про своє здивування складнощами, на які наразився процес, заявили у представництві ЄС та Програмі розвитку ООН. У Transparency International закликали Київ не відкладати запуск системи моніторингу майна політиків і держслужбовців. Як йдеться у заяві TI, голова організації Хосе Угас нагадав, що "президент Порошенко казав, що ця проста електронна платформа буде запущена в серпні, що всі, хто брехав у деклараціях, нестимуть кримінальну відповідальність". А відтак, "якщо система не буде введена в експлуатацію, світ побачить, що президент Петро Порошенко несерйозно ставиться до боротьби з корупцією".

Українські експерти вказують на те, що у разі, якщо запуск системи електронного декларування буде зірвано, чиновників не можна буде притягти до відповідальності за брехню.

"Усі декларації, подані у неатестовану Держспецзв'язком систему, не будуть визнаватися судом як належний доказ. І притягти політиків до відповідальності за брехню у деклараціях буде неможливо", - написав у своєму блозі голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, додавши, що єдиним наслідком запуску неатестованої системи буде "активістсько-журналістське обурення".

Він вказав і на інші можливі наслідки неповного запуску системи електронного декларування: "Чиновники можуть взагалі відмовитися подавати інформацію про себе в незахищений Реєстр, можуть оскаржити в суді результати майнової перевірки, яку робить НАЗК, можуть оскаржити саме рішення НАЗК про запуск системи і так далі – правових наслідків від роботи системи онлайн декларування у режимі "дослідної експлуатації" – безліч".

Хто, що і коли

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Віктор Янукович заявляв, що йому належав тільки розташований на території резиденції Межигір'я будинок, за який він заплатив з особистих коштів трохи більше 3 мільйонів доларів і який офіційно задекларував. А страуси на території резиденції "просто жили"

Раніше високопосадовці мали від руки заповнити паперову декларацію, а її перевірку здійснювали податківці. Від 15 серпня посадовці мають заповнювати електронні декларації про свої статки - рухому і нерухоме майно, а також об'єкти навіть незавершеного будівництва та готівку.

Ця інформація буде відкритою і доступною на сайті НАЗК. Перевіряти інформацію, викладену у деклараціях, будуть детективи НАЗК, які також мають заповнювати такі ж декларації.

"Закон покладає на нас відповідальність проводити повну перевірку декларацій у випадках, коли суб'єкт декларування займає відповідальне становище чи посаду з високим рівнем корупційних ризиків", - каже Руслан Радецький.

При цьому справа не завершується лише перевіркою інформації. За неправдиву інформацію, подану в електронній декларації, чиновник нестиме адміністративну чи кримінальну (якщо неправдивість даних перевищує 345 тис. грн.) відповідальність аж до позбавлення волі на два роки.

"Свідоме недекларування значних статків - це вже саме по собі буде складом злочину", - каже керівник проекту "Прозорість та доброчесність публічного сектору" Програми розвитку ООН Іван Пресняков.

Втім, якщо чиновник припустився технічної помилки при заповненні декларації, у нього є сім днів, аби виправити помилку. Нині ПРООН разом із НАЗК проводять тренінги для чиновників, як заповнювати декларації.

Згідно із планом, до 13 жовтня близько 50 тисяч українських високопосадовців мають заповнити декларації за 2015 рік, а до 1 квітня 2016 - за 2016 рік.

Хто має подавати декларації:

  • президент України
  • народні депутати
  • прем'єр-міністр, члени уряду, заступники міністрів
  • судді
  • прокурори
  • держслужбовці та посадовці місцевого самоврядування 1-3 категорії
  • керівники національних державних органів, їхніх апаратів, та структурних підрозділів
  • керівники деяких державних територіальних органів.
Копирайт изображения Nazar Kholodnytskyi
Image caption В електронних деклараціях чиновники вперше муситимуть вказувати і готівкові заощадження, як у судді Миколи Чауса

Нові дані про майно, яке мають декларувати чиновники:

  • заощадження у готівці - від 60,9 тис. грн (50 мінімальних зарплат)
  • коштовні речі і рухоме майно - від 121,8 тис. грн (100 мінімальних зарплат)
  • подарунки - від 6,09 тис. грн (5 мінімальних зарплат)
  • незавершені об'єкти будівництва
  • юридичні особи, де чиновники чи члени їх родин є бенефіціаріями
  • нематеріальні активи
  • роботу за сумісництвом
  • членство в організаціях громадянського суспільства
  • майно, яке формально належить іншій особі, але контролюється чиновником.

Проходження у парламенті законопроектів, пов'язаних із запровадженням електронного декларування, було дискусійним.

У перші дні 2016 року з'ясувалося, що у прикінцевих положеннях ухваленого вночі бюджету на 2016 рік були внесені зміни, які відтерміновували початок декларування на 2017 рік.

Ситуацію намагалися виправити змінами до закону "Про протидію корупції", але на ухвалений у лютому 2016 року закон президент був змушений накласти вето через критику з боку експертів і дипломатів змін, внесених у законопроект депутатами. Зокрема, ЄС, президент та експерти наполягали на тому, аби електронне декларування запрацювало вже у 2016 році, а також щоб чиновники несли кримінальну відповідальність за неправдиві дані у деклараціях.

Згодом до закону були внесені зміни. У такому варіанті його і підписав президент.

Ухвалення закону було одним із зобов'язань України на переговорах із ЄС щодо безвізового режиму. Запровадження електронного декларування майна чиновників також фігурує і у домовленостях України з МВФ.

Новини на цю ж тему