П'ять викликів бюджету 2017

Копирайт изображения UNIAN

До 15 вересня уряд має подати до парламенту проект бюджету на наступний рік. Експерти вказують на ризики, із якими доведеться мати справу Кабміну під час підготовки проекту.

Чесний і реалістичний?

У своєму посланні до парламенту президент Петро Порошенко зауважив, що вже зараз військове навантаження на бюджет та соціальну сферу "критично велике".

У свою чергу прем'єр-міністр Володимир Гройсман, однією з перших заяв якого на посаді була обіцянка не ухвалювати бюджет "під ялинку", каже, що цей проект буде "чесним":

"Уперше це буде абсолютно чесний бюджет: скільки ми заробили, стільки й маємо витрачати", - заявив він.

Прем'єр назвав пріоритети, відповідно до яких уряд рахує свій проект бюджету:

  • оборона і безпека,
  • економічне зростання і інфраструктура (30-40 млрд на Дорожній фонд),
  • збереження децентралізації (подальший перерозподіл коштів на користь місцевих бюджетів),
  • підтримка аграріїв (5,5 млрд грн на підтримку фермерських господарств),
  • енергоефективність (5-6 млрд грн на Фонд енергоефективності).
Копирайт изображения UNIAN
Image caption Прем'єр хоче, щоб бюджет 2017 був чесним, а міністр фінансів каже, що не погодиться на нереалістичний бюджет

А міністр фінансів за час верстки урядового проекту більше говорив про те, де шукати джерела покриття і пріоритетів, і решти кошторису 2017 року. Олександр Данилюк твердить, що як міністр він готовий до непопулярних кроків, але не погодиться на "нереалістичний бюджет".

Проте оглядачі вважають, що до "нереалістичності бюджету" наступного року можуть призвести і деякі кроки самого уряду - як цьогорічні, так і майбутні.

Ризик 1: МВФ-курс-інфляція

В інтерв'ю "Українській правді" міністр фінансів розповів, що і для виконання бюджету цього року, і для бюджету наступного дуже важливим є те, чи отримає Україна гроші від МВФ та інших міжнародних позичальників.

Експерти погоджуються, що отримання хоча б одного, навіть меншого, ніж очікувалося, траншу від МВФ до кінця цього року означатиме не тільки стабілізацію курсу гривні і відсутність потреби у секвестрі бюджету цього року, але й правильні розрахунки бюджету на наступний рік.

Керуючий партнер Capital Times Ерік Найман каже, що у разі позитивного рішення МВФ щодо надання чергового траншу фінансової допомоги, яке, як очікують, може бути ухвалене вже 14 вересня, уряд матиме змогу "не затягувати із бюджетом 2017".

Якщо ж цього не станеться, а Нацбанк намагатиметься утримати гривню від подальшої девальвації, то уряд буде змушений секвеструвати поточний бюджет. А за бюджет наступного року йтимуть "жорсткі баталії", вважає експерт.

Серед інших наслідків такого розвитку - економічна стагнація, нестача грошей для покриття платіжного балансу, девальвація гривні. Є і ризик того, що для виконання бюджету, як і у 2015 році, уряд знову "запустить" маховик інфляції, каже Ерік Найман:

"Що таке інфляція? Це невидимий податок на економіку, який усіх робить біднішими на відсоток інфляції. Але бюджет стає багатшим рівно на стільки ж. У мене є побоювання, що хтось може "включити" інфляцію як останній спосіб забезпечення доходів бюджету. Закладуть 8% офіційної інфляції, по факту отримують 20%, зберуть з нас усіх те, чого бракує. Так вже було у 2015".

Екс-міністр економіки Віктор Суслов вважає, що Київ отримає транш від МВФ цього року "з політичних мотивів". "Але я не здивуюся, якщо він виявиться останнім траншем в рамках чинної програми", - додає колишній урядовець.

Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко припускає, що транш, який МВФ надасть Україні цієї осені, може бути менший, ніж попередні, або наданий із "часовим люфтом", який західні партнери використають для того, аби оцінити реальні успіхи Києва у судовій реформі, а також боротьбі із корупцією.

Ризик 2: нереальні прогнози

В уряді розраховують на пришвидшення реформ у 2017. Звідси і очікування, що економіка зросте на 3%.

Олег Устенко називає такі розрахунки "дивними", особливо, якщо враховувати, що джерел стимулювання економічного зростання, крім інфляційних, не так вже й багато, а країна і надалі веде бойові дії на Сході:

"Локомотив світової економіки цього року несеться із швидкістю 3-4%, а наша українська електричка - 1,5%. І розрив між локомотивом та електричкою продовжує збільшуватися".

Ерік Найман вважає, що завищені макропрогнози - спосіб, завдяки якому уряд намагається знайти джерела для покриття видатків згідно із "апетитами" політсил, представлених у парламенті. При тому, що економіка зберігає мляве зростання, результатом цього може бути більший, ніж закладуть у бюджет, дефіцит.

Ризик 3: підвищення непрямих податків

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Вчасно ухвалити бюджет на 2016 рік завадила суперечка про податкову реформу

Після суперечок щодо податкової реформи, які точилися увесь попередній рік і призвели до чергового затягування із ухваленням бюджету, представники нового уряду демонстрували показну стриманість щодо подальших змін в оподаткуванні.

Згодом міністр фінансів озвучив низку ініціатив, які стосуються підвищення акцизів та інших непрямих податків.

"Побоююся пошуків легких грошей. Наприклад, різко піднімемо акцизи на тютюн і алкоголь. Ну, давайте. Тільки треба пам'ятати, що як тільки ви це зробите, у вас відкриються канали контрабанди, і ви у бюджет взагалі нічого не зберете", - каже Олег Устенко.

Із цим зауваженням погоджується і Віктор Суслов: "Уряд намагається посунути акценти податкової політики до непрямих методів оподаткування. Але це також податки, які лягають на населення. Євросоюз "підтягує" наші акцизи на цигарки і алкоголь, щоб нарешті поставити якийсь бар'єр на шляху контрабанди. Їх можна зрозуміти, але для нас це дійсно може вилитися у бюджетні втрати".

Ризик 4: бідність при "роздутих" соцвидатках

Екс-міністр економіки Віктор Суслов вважає, що найсерйознішим ризиком бюджету наступного року буде подальше підвищення тарифів і цін на тлі того, що доходи українців залишаються низькими.

Соціальні видатки українського бюджету вимірюються десятками мільярдів.

За розрахунками Мінфіну, щоб закрити дефіцит у Пенсійному фонді, з бюджету має бути виділено 154,6 млрд грн. Мінсоцполітики дає більшу оцінку - 184, 7 млрд.

Крім того, як заявляв міністр соціальної політики Андрій Рева, на виплату комунальних субсидій у бюджеті 2017 року буде виділено близько 52 млрд грн., що принаймні на 10 млрд грн більше, ніж цьогоріч.

Головне джерело покриття цих видатків - рента на видобуток газу і нафти. Але вже цього року, за інформацією міністра фінансів, недонадходження за рентними платежами перевищує 8 млрд грн.

Ризик 5: зовнішні зміни, внутрішній популізм

Копирайт изображения EPA AFP
Image caption Результати виборів у США можуть багато чого змінити у світовій геополітиці до кінця 2016 року

"Змінюється геополітична ситуація. У новому році у США в Овальному кабінеті буде нова людина, тому можливі зміни у політиці цієї країни до усіх, і зокрема до України", - каже Олег Устенко. Він нагадує, що і найбільші економіки Європи - Німеччина і Франція - перебуватимуть у передвиборчому стані.

Разом із тим, каже пан Устенко, цієї осені і в Україні соціально-політична ситуація може загостритися, а під час верстки бюджету цим скористаються політики.

Віктор Суслов зауважує, що погіршення життєвого рівня, зокрема, через підвищення тарифів, - "плодючий ґрунт для популістів та інших сил".

"Вони обов'язково цим скористаються і в крані буде велике напруження, яке може вилитися у масові протести. Саме тому я прогнозую, що бюджетний процес буде надзвичайно важким, і я не здивуюся, якщо бюджет не буде ухвалено до кінця року", - вважає колишній міністр економіки.

Новини на цю ж тему