BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
 
Останнє поновлення: середа, 24 жовтня 2007 p., 17:07 GMT 20:07 за Києвом
 
Перешліть цю сторінку другові Версія для друку
У Києві з'явилася вулиця Івана Мазепи
 

 
 
Мазепа
Іван Мазепа будував церкви і фортифікаційні укріплення у Києві
У Києві перейменували вулицю Січневого повстання у вулицю Івана Мазепи.

Таку пропозицію висловила президія Київради і за відповідне рішення проголосували 71 з 96 присутніх депутатів. Проти був лише один. Фракція ПРУ утрималася.

Проти вулиці Мазепи виступала низка партій, а також Православна церква Московського патріархату.

Водночас історики звертають увагу на те, що на 16-му році Незалежності України в її столиці досі лишається кілька десятків вулиць, які названі на честь суперечливих постатей радянської доби.

 Справа не у вартості зміни табличок, а проблема у незручностях для киян та для фірм, розташованих на цій вулиці: треба перереєструвати документи тощо. А всі політичні сили, включно з нашою, обіцяли полегшити життя киян, а не ускладнити. Треба розуміти, що навіть наша комісія Київради по культурі не має права вирішувати, хто з діячів достойний, аби його іменем називали вулицю, а хто ні. Це, щонайменше, має робити міжнаціональна комісія.
 
Позиція ПРУ

Проти перейменування вулиці Січневого повстання іменем українського гетьмана Івана Мазепи, висловилися київські осередки Соціалістичної партії та Партії Регіонів.

Соціалісти вважають, що це неповага до пам’яті “робітників, які повстали проти антинародної політики Центральної Ради”, очолюваної Михайлом Грушевським. А також – зайве загострення і до того непростої політичної ситуації в Україні.

Партія Регіонів аргументувала свою позицію тим, що це по-перше дорого. У заяві партії сказано, що перейменування однієї вулиці коштує близько півмільйона гривень.

На київському Арсеналі нещодавно були зруйновані оборонні вали збудовані за часів Мазепи

По-друге, більшість мешканців вулиці Січневого повстання, за їхньою інформацією, проти цього.

Один із членів фракції Партії Регіонів у Київраді та голова комісії з питань культури Олександр Прогнімак вважає, що спершу треба провести громадські слухання. Поки що, як він каже, таких слухань не було.

«Справа не у вартості зміни табличок, а проблема у незручностях для киян та для фірм, розташованих на цій вулиці: треба перереєструвати документи тощо. А всі політичні сили, включно з нашою, обіцяли полегшити життя киян, а не ускладнити. Треба розуміти, що навіть наша комісія Київради по культурі не має права вирішувати, хто з діячів достойний, аби його іменем називали вулицю, а хто ні. Це, щонайменше, має робити міжнаціональна комісія», - вважає чиновник.

 По-перше з цією вулицею була пов’язана будівнича діяльність гетьмана. Тут стояли обидва Микільські собори, ним збудовані. Саме тут збереглися ті дві церкви, які, власне, тільки й збереглися в Києві на сьогодні, що їх великий гетьман фундував. Це Церква всіх Святих над Економічною брамою лаври. Її досі прикрашає герб Мазепи. І собор Феодосівського монастиря. Це прояв клінічності нашого суспільства, коли православна церква, яка використовує храми збудовані Мазепою, заперечує проти імені Мазепи.
 
Максим Стріха

Водночас політолог і дослідник історії Києва Максим Стріха, який багато років входить до комісії з найменувань та пам’ятних знаків при Київській міській державній адміністрації, каже, що вони ще у 1997 році вирішили назвати вулицю Січневого повстання іменем Івана Мазепи.

«По-перше з цією вулицею була пов’язана будівнича діяльність гетьмана. Тут стояли обидва Микільські собори, ним збудовані. Саме тут збереглися ті дві церкви, які, власне, тільки й збереглися в Києві на сьогодні, що їх великий гетьман фундував. Це Церква всіх Святих над Економічною брамою лаври. Її досі прикрашає герб Мазепи. І собор Феодосівського монастиря. Це прояв клінічності нашого суспільства, коли православна церква, яка використовує храми збудовані Мазепою, заперечує проти імені Мазепи», - каже історик.

Монумент учасникам Січневого повстання було вандалізовано

Православна церква Московського патріархату вважає «блюзнірством» називати вулицю іменем людини, яку відлучили від церкви. Тому вони пропонують повернути давню назву – Микільська.

Максим Стріха каже, що це не зовсім доречно, бо обидва Микільські собори, побудовані Іваном Мазепою, було зруйновано ще в тридцятих роках минулого століття. Крім того, у Києві вже є кілька Микільських вулиць.

На його думку, вулицям слід, у першу чергу, повертати народні назви, як це у випадку із Шовковичною чи Липською.

Але деякі таких назв не мають, а з самого початку носили імена діячів часів царської Росії. Наприклад, сучасна вулиця Грушевського була Олександрівською.

«Просто наша Київрада, яка встигла перейменувати вулицю Грушевського не встигла перейменувати вулицю Січневого повстання. Після 1994 року це вже нікого не цікавило, оскільки з’явилися інші інтереси – поділ міського майна, власності тощо. Очевидно когось влаштовувало те, що в Києві уже впродовж 15 років існувала ситуація, яка добре дуже ілюструвала роздвоєність нашої свідомості. Коли вулиця Грушевського переходила плавно у вулицю найменованої на честь Січневого повстання, скерованого проти незалежної України і проти того ж таки Грушевського”, - говорить Максим Стріха.

Історик каже, що в Києві лишається близько тридцяти вулиць, які мають радянські назви чи носять імена діячів, які брали участь у репресіях тих часів.

Наприклад, досі є Комуністична вулиця, вулиця революціонера Артема, Якіра – полководця, який відзначився своєю діяльністю під час Голодомору - командира Полупанова, який мало не зруйнував Лаврську дзвіницю.

Однією з причин такого стану справ, історики вважають неувагу з боку влади та спротив деяких політиків.

Максим Стріха розповідає, що багато вулиць, які згадуються у цій розповіді, були перейменовані рішенням Київради, але тодішній столичний мер Олександр Омельченко був проти.

Тому з деякими назвами утворилася плутанина, як, наприклад, вулицею Великою Васильківською. Хтось її називає так. А в деяких картах і документах вона досі Червоноармійська.

Ольга Бетко розмовляла зі священиком, доктором історії, професором Києво-Могилянської Академії Юрієм Мициком.

Юрій Мицик

Бі-Бі-Сі: Я читала заяву Всеукраїнського братства Олександра Невського, яке категорично виступило проти планів перейменувати вулицю Січневого Повстання на вулицю ім. Івана Мазепи. Але я не зовсім зрозуміла, чому у цій заяві автори сприйняли як знущання, як вони пишуть, стосовно думки канонічної православної церкви цей намір перейменувати вулицю Січневого Повстання. Чим назва Січневого Повстання, себто більшовицького повстання влади, яка виступала проти церков, і взагалі назва, яка містить в собі, сказати б, такий натяк на зброю, на насильство, чому не вона обурює, а саме Іван Мазепа?

Юрій Мицик: Тут, як колись казали, “народ и партия едины”. РПЦ, або ж УПЦ Московського патріархату, і Кремль сьогодні – вони єдині. Для них головне імперія, біла чи червона, але має бути Російська імперія. Розумієте, їм більшовики, які по суті були представниками червоної Росії, які нищили церкву, для них це виявляється люди, які гідні того, щоб їхнє ім’я було увіковічнене на карті Києва сучасній, столиці незалежної України.

А Мазепа, між іншим, який був, знаєте, у близьких відносинах з багатьма православними святими, скажімо, із святим Димитрієм Ростовським. Мазепа, який так багато для церкви зробив, і якого піддали анафемі, між іншим не канонічно, тому що анафемі не можна піддавати за якісь політичні позиції, тільки можна анафемі піддавати тих людей, які відійшли від православної церкви і так далі. Мазепа ні на грам не відходив від вчення православної церкви, він був вірним православним все своє життя.

Бі-Бі-Сі: І багато грошей дав на православні церкви, чи не так?

Юрій Мицик: Він дав дуже великі суми грошей, там неймовірна кількість. Він з особистого рахунку, як кажуть, збудував десятки два церков, спонсором був щедрим. Він же і в Єрусалим посилав дари, і Києво-Могилянська Академія навіть називалася Києво-Могилянсько-Мазепинська Академія. Він дуже багато має великих заслуг перед православною церквою. А анафемству піддав Петро І, який дав команду, і з міркувань політичних ця анафема була зроблена московською церквою, ну, російською Православною церквою, кажучи по-сучасному.

Бі-Бі-Сі: А скажіть, будь ласка, чи не може зараз Мазепа претендувати на церковну амністію? Зрештою, він хотів незалежності України.

Юрій Мицик: Українська Православна церква Київського патріархату, яку я представляю, давно про це говорила, що ніякої анафеми не може бути давно. Московський патріархат уже, звичайно, не виголошує тих анафем, як колись там у XVIII столітті, але й не знімає, тому що в них Мазепа залишається... він очолив же повстання українського народу за самостійну Україну, що йому не могли пробачити ані Кремль тогочасний, ані Кремль сучасний.

 
 
Також на цю тему
РПЦ натякає на можливість скасувати анафему Мазепі
16 жовтня 2006 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО
Читайте також
 
 
Перешліть цю сторінку другові Версія для друку
 
  RSS News Feeds
 
BBC Copyright Logo ^^ На початок сторінки
 
  Головна сторінка| Україна| Бізнес | Світ| Культура i cуспільство| Преса|Докладно| Фотогалереї| Learning English| Погода|Форум
 
  BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
 
 Технічна допомога|Зв’язок з нами |Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження