К. Ботанова: сучасне мистецтво реагує на суспільство

Image caption Робота Деміена Херста в лондонській галереї Tate Modern

Що таке сучасне мистецтво?

Директор української фундації "Центр сучасного мистецтва" у Києві Катерина Ботанова каже, що "сучасне мистецтво - це те, що вступає у конфронтацію із суспільством."

К. Ботанова: Якщо брати такі найхарактерніші точки зору, то одна точка зору полягає в тому, що сучасне мистецтво (якраз прив’язуючись до слова «сучасний», тобто, сучасність) це будь-яке мистецтво, яке зроблено сьогодні, в наш з вами час. А друга точка зору має багато різних нюансів, і якщо їх узагальнювати, вона полягає в тому, що сучасне мистецтво є мистецтвом, яке ангажується і активно реагує на стан суспільства і стан сьогоднішнього світу.

Бі-Бі-Сі: Ось, наприклад, ми маємо зразок сучасного мистецтва – картину чи інсталяцію. Чи означає це, що через 25 років цей предмет мистецтва старіє, і це стає зразком не сучасного, а традиційного, класичного мистецтва автоматично, від віку?

К. Ботанова: Знаєте, взагалі автоматично нічого нічим не стає. І сьогодні намагатися передбачити, як через 20 років ми будемо дивитися на мистецтво сьогодні, як ми будемо його узагальнювати, категоризувати – це майже неможливо. Більшість критиків та істориків мистецтва сходяться, що сучасне мистецтво сьогодні характерне тим, що жодної категорії в ньому не існує. Тобто, скажімо, у мистецтві ХХ століття можна говорити про модернізм, кубізм, постмодернізм.

Тут є різні напрямки, і ми можемо якісь певні твори мистецтва, певні періоди творчості художників категоризувати і вкладати в певну схему. Але мистецтво після 60-х років минулого століття не категоризується за таким принципом. Тому, називаючи його сучасним мистецтвом і вкладаючи в цей сенс друге значення, про яке я говорила, тобто, не те, що відбувається сьогодні, а те, що вступає в дуже активний діалог, в деяку конфронтацію з суспільством, з соціальною ситуацією, взагалі з тим, що відбувається у світі…

Image caption Інсталяція Гевіна Терка на виставці "Поп-лайф"

Бі-Бі-Сі: Чи це може бути просто якийсь дуже дивакуватий приклад, на зразок якоїсь тварини у формальдегіді в акваріумі, що точно не вкладається в жодні категорії?

К. Ботанова: Мені особисто як критику, як людині, яка займається сучасною культурою і зокрема сучасним мистецтвом, формальні ознаки категоризування якраз дуже не близькі, тому що єдина річ, на якій сходиться більшість людей, які говорять чи пишуть про сучасне мистецтво, це те, що сучасне мистецтво використовує дуже різні технології, дуже різні методики. І від того, чи є акула розрізана чи не розрізана, у формальдегіді чи не у формальдегіді, за такою ознакою ви не скажете, до чого вона належить і чому.

Це є просто спосіб, який художник вибрав для того, щоб виразити щось. Тобто, це може бути частиною питання до того, чому художник, говорячи на певну тему, використав такий метод, а не інший. Інтерес сучасного мистецтва в тому, що сьогодні технологій і методів існує дуже багато.

Бі-Бі-Сі: Якщо говорити про мистецтво взагалі. Чи є потреба у мистецтві? Чи визначається вона рівним добробутом? На перший погляд, відповідь тут очевидна: люди, які мучаться пошуками заробітку на життя і на підтримку родини, навряд чи мають можливість насолоджуватися мистецтвом, чи не так?

Image caption Новий приватний музей сучасного мистецтва у Києві

К. Ботанова: Давайте тоді ширше ставити питання. Чи потрібне мистецтво в найширшому розумінні, не тільки візуальне мистецтво, а будь-яке – література, кіно?.. Чи взагалі існує культура у бідних суспільствах? Не культура в сенсі повсякдення (бо це існує в кожному суспільстві), а чи існує культура в сенсі мистецького продукту у бідних суспільствах? І чим воно відрізняється у бідних суспільствах від того, що існує в суспільствах з більшим прибутком, з більшим рівнем валового внутрішнього продукту на душу населення?

І насправді відповідь на це непросте запитання не буде проста. Тому, що мистецтво в багатших суспільствах деколи переживає неменші кризи за масштабом, ніж у суспільстві з меншим рівнем прибутку . Питання не в тому, скільки люди заробляють, питання в тому, чи мають люди доступ до різної різноманітної інформації. Чи мають вони доступ до того, що відбувається у мистецькому світі взагалі, а не тільки в нашому маленькому селі? Чи мають вони можливість читати, дивитись, спілкуватись? А якщо вони мають таку можливість, рівень прибутку відсувається трішечки. Хоча він, звичайно, присутній…

Бі-Бі-Сі: Власне, дуже часто у людей відкриваються нові можливості у зв’язку з матеріальними можливостями зокрема, чи не так?

К. Ботанова: Так. Але є «але». Чим вище рівень прибутку в суспільстві, тим більшою є (але тут нема 100-відсоткового прямого зв’язку) загроза прив’язки мистецтва до його номінальної вартості.

З пані Ботановою розмовляв Богдан Цюпин.