Данте Аліґ’єрі - сучасник і опозиціонер

Книга Ольги Петрової

У Лондоні презентовано книгу відомого українського мистецтвознавця і художниці Ольги Петрової про Данте Аліґ’єрі.

Багато ілюстрована книга була подарована Британській бібліотеці, бібліотекам Оксфордського та Кембридзького університетів. Книга вийшла двома мовами – українською та англійською. І відкриває новий погляд на Данте, на його українське прочитання, зокрема.

Данте Аліґ'єрі і його "Божественна комедія" є одним із тих китів, на яких, напевне, тримається світова література.

Про комедію і про самого Данте, який жив у кінці XIII – на початку XIV століть, написано вже, мабуть, достатньо.

Але українському мистецтвознавцю, філософу та художниці Ользі Петровій вдалося внести і свій солідний внесок у світову дантеніану.

Презентована в посольстві України в Лондоні книга Ольги Петрової «Комедія». Данте Аліґ’єрі. Мистецький коментар XIV-XX століть» привертає увагу новим прочитанням Данте, українським аспектом і дуже солідним за якістю виданням.

У книзі 12 ілюстрацій самої Ольги Петрової, а загалом десятки ілюстрацій – від XIII до XX століть, включно із Сальвадором Далі і Ренато Гуттузо.

Що для самої Ольги Петрової її робота?

"Я би сказала, що це така ідея довготривалого творчого життя, тому що починалася робота над цією темою ще 30 років тому. Ця книга є пам’яттю моїх вчителів, відносно тих інтелектуалів – Григорія Кочура, Миколи Лукаша, Антоненко-Давидовича, Миколи Бажана – всіх тих людей в Україні, які у 70-х роках трималися за Данте і за інших авторів, як за певну опозицію, тиху інтелектуальну опозицію по відношенню до офіційного мистецтва, до офіційної української літератури", - розповіла Ольга Петрова.

У чому опозиційність Данте?

"Опозиційність була в тому, що замість моделей соцреалістичних, пропонувалася модель світової культури. Якщо в Україні буде перекладений Данте, Верлен, Бодлер, Петефі, Лорка та інші автори, то, власне, це і буде тим підґрунтям, на якому буде підніматися культура. От у цьому була опозиційність, тому що протистояли такому досить вульгарному офіціозу", - вважає Ольга Петрова.

Українці, напевно, познайомились із Данте досить давно. Може, його читали в генуезьких колоніях Причорномор’я чи в замках Галичини, які належали принцесі Боні – італійській дружині польського короля Сигізмунда.

Данте, напевно, читали спудеї Могилянсьої академії чи в Острогу, а також знайомились українці, які поїхали на навчання до найдавніших європейських університетів у Болоньї та Падуї.

Деніс Ріді, голова італійської та сучасної грецької збірки Британської бібліотеки:

"Я вважаю, що це надзвичайно цікава робота, бо Данте був італійським поетом, і Томас Елліот у своєму відомому ессе про Данте сказав, що Данте та Шекспір розділили світ між собою і третього нікого немає! Про Данте написано багато – італійцями, інтелектуалами англосаксонського світу, в цілому західними європейцями. Але, що цікаво, що Данте є неприв’язаним до дат і до якоїсь часової епохи. І тут дуже цікаво подивитися на цю надзвичайно свіжу інтерпретацію – зокрема, артистичний аспект та ілюстрації. Тому, цікаво побачити ще одну чудесну грань діаманта, ім’я якого – Данте".

Цікавий погляд автора вже від початку, адже перша глава має назву – "Данте як авангардист." І Ольга Петрова намагалася підкреслити буремний характер Данте, його непокору, його пошуки, якою бути Італії.

"Данте є найвищим виразом, поетичним вінцем і увінчанням того, що називаємо середніми віками. Та рівночасно як людина геніальна, Данте усім своїм єством належить до наших часів", - писав Іван Франко.

Особливо актуальними є теми й об’єднання Італії у Данте (а відтак, можливо, і України?).

Данте - сучасне чтиво для українців ?

Image caption Ольга Петрова демонструє свої ілюстрації у новій книзі

"Абсолютно! Я якраз цією темою зацікавилась як дуже актуальною. До якоїсь міри, це така жага громадянська в Данте. Який він енергійний, який він неспокійний, і якщо в нього вчитуватись, то він буде просто дуже актуальний. Там можна знаходити суголосність всім проблемам, які існують сьогодні у нас і в парламенті, і на вулиці. Він для мене не є мертвий класичний академічний поет", - розповіла Бі-Бі-Сі Ольга Петрова.

Кожна нація, шануючи Данте, шукає і свого відповідника.

Літературознавець Еміль Дюран у кінці XIX століття писав, що «Тарас Шевченко для малоросів – це їхній Данте».

Зрештою, величність у тому, аби творчість залишалась актуальною і через віки.

Данте пройшов випробування вже сімома віками.

Шевченко є актуальним і через півтора століття.