Останнє поновлення: Середа, 1 грудень, 2010 p., 15:09 GMT 17:09 за Києвом

Д.Шульга про Хлюся: для найменших читачів

Читацька рецензія на книгу Лесі Ворониної “Хлюсь та інші”: МОН схвалив, черга за “Greenpeace”?

Автор Леся Воронина

Українська служба Бі-Бі-Сі проводить конкурс читацьких рецензій у рамках премії "Книга року Бі-Бі-Сі 2010".

Клацнути Сторінка Премії "Книга року Бі-Бі-Сі 2010 - тут!

Клацнути Сторінка книги "Хлюсь та інші" на Бі-Бі-Сі

Для письменниці Лесі Ворониної 2010-й рік є доволі плідним: вона видала першу книжку для дорослих “У пошуках Оґопоґо”, яка має всі шанси призвести до масової появи творів такого модного жанру, як “travelogue”, і в сучасній українській літературі; вдихнула нове життя у популярну серію “Життя видатних дітей”, і крім цього разом із неперевершеною художницею Катериною Штанко створила чудову збірочку “Хлюсь та інші” для наймолодших читачів.

Перша сторінка

Перша сторінка

Збільшити зображення

Оскільки у конкурсі “Книга року Бі-бі-сі” бере участь остання книга, то про неї детальніше й поговоримо.

Власне, під обкладинкою книги “Хлюсь та інші” аж три історії, достатньо різних, але об'єднаних майстерністю оповіді, цікавим сюжетом і неординарними образами.

Скажімо, перше, заголовне оповідання — це просто “Матриця” для молодшого шкільного віку: оформлення історії в зелених тонах, бо головний герой водяничок, який до того ж стверджує, що Стугна вибрала саме головну героїню Марійку, аби врятувати річку від Оселедця Подвійного, котрий прагне перетворити усі водойми на розсіл.

Також дівчинці доведеться побувати в заекранні й побути персонажем комп'ютерної гри, але вона все ж здолає супротивника й, таким чином, переможе “матрицю”, яка й досі вбивається в голови не тільки дітям: “Учись виконувати накази”.

Друге оповідання - “Пригоди голубого папуги” - найменш фантастичне й найбільш алегоричне. “Природоохоронний” меседж “Хлюся” логічно продовжується у звірофільській оповідці про мандри папуги рідкісного кольору підземними метросплетіннями. Тільки от тварини підозріло подібні до людей, яким здається, що іншу домашню тварину люблять більше або жаліють дорогі предмети, а не живих істот.

Тому питання, яке ставить один із персонажів оповідання: “Хіба можна довіряти людям?”, хоча й знаходить своє розв'язання в межах цього літературного твору, але потребує регулярного підтвердження з боку маленьких і великих homo sapiens.

Завершальна історія “Таємниця Чорного озера” - найбільш “песимістична”. Якщо у “Хлюсі”, на думку авторки, люди самі могли дати собі раду у порятунку природи, то на Чорне озеро прилітають вже інопланетяни, які з далекої галактики не можуть дивитися на те, як на Землі забруднюється навколишнє середовище.

Причому ці кумедні істоти навчать дівчинку Олю не тільки берегти флору й фауну, але поділяться, можливо, і не конче потрібним для дітей рецептом, що треба робити, аби швидко не постаріти. З огляду на це, оповідання має всі підстави вважатися твором для сімейного читання.

Сучасні українські письменники по-різному, іноді діаметрально протилежно реагують на введення їхніх творів до шкільної програми. А от книга “Хлюсь та інші” хай і не введена до обов'язкового читання в школі, проте схвалена для використання в загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною радою з питань освіти Міністерства освіти й науки України.

Тому наприкінці книги, як у підручнику з літератури, містяться запитання до прочитаного. Причому не тільки питання по змісту творів, але й проблеми для обмірковування та обговорення. Отже, книгу Лесі Ворониної “Хлюсь та інші” МОН схвалив. Тепер черга за “Green peace”?

Корисні посилання в інтернеті

Найбільш популярні новини

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS