Український арт у Лондоні дорожчає

Виставки українського мистецтва в Лондоні стаються все частіше. В основному їх організовує одна і та ж людина - Тамара Демиденко та її організація "Дануша Файн Артс", і виставляються роботи художників, з якими вона вже давно працює.

Image caption Виставка мистецтва з колекції Шашуа на Корк-стріт привабила і українців, і людей з вулиці

Але з року в рік неукраїнських облич на цих виставках усе більше, й ціни на картини все вищі. Це, звісно, не рівень Пікассо чи навіть російських модерністів. Мова йде про зростання цін із 4-5 тисяч фунтів до 7-9 тисяч за 4-5 років. Проте якщо подумати про коливання цін на акції та про надійність інших капіталовкладень, починає здаватися, що українське мистецтво - непогана інвестиція.

Галерея на Корк-стріт в престижному лондонському районі Мейфер на Корк-стріт забита людьми - як і на всіх виставках, які організовує арт-куратор Тамара Демиденко. Я бачу тут багато знайомих українських облич. Подають вино, сік і канапки. Чомусь на лондонських заходах, пов'язаних із Росією, вино буває краще, а канапок більше - чи це мені тільки так здається? Проте відомий факт, що університетські програми, пов'язані з Росією, фінансуються краще, і саме російське мистецтво набагато дорожче за українське.

Але останніми роками, кажуть експерти, ціна на український арт зростає, і знають про нього більше. Мабуть, допомагає й дипломатія. На відкритті виставки з колекції Шашуа гостей привітав Посол України в Великій Британії Володимир Хандогій. Він подякував усім, хто підтримує українське мистецтво в Лондоні.

"Це важливо для українсько-британських стосунків. Я б хотів висловити свою подяку всім, хто так долучився до цього, не лише витративши гроші, а доклавши зусиль до популяризації українського мистецтва в Великій Британії. Я хотів би подякувати й пані Тамарі Демиденко, яка, здається, ще з 1992 року займається активною промоцією українських художників.

Посол Яблонську не забрав

Пан Посол додав, що одна з цих художниць - Тетяна Яблонська - супроводжувала його під час останніх 20 років кар'єри. Не сама вона, звісно: художниця померла в 2005 році в Києві в віці 88 років. Але її картини завжди висіли в кабінетах, де працював Володимир Хандогій. За його власними словами, пан посол не забрав жодної з тих картин додому, бо вони йому не належали.

Цей момент здався мені вартим того, щоб про нього згадати, бо в Україні часто повідомляють про випадки, коли роботи мистецтва перекочовують із офіційних кабінетів у приватні помешкання.

Хоча й у нас на Бі-Бі-Сі висить картина Тетяни Яблонської, весняний сад за білим балконом, яка дуже гарно виглядала б у мене на стіні.

Скепсис актора

Image caption Зліва направо: кореспондент Бі-Бі-Сі Світлана Пиркало і куратор виставок українського мистецтва Тамара Демиденко

Я роззираюся довкола і бачу людину, яка явно не належить до української громади. Це Дональд Вайнстін, актор, який має невелику колекцію картин. Він роздивляється виставку скептично.

"Я думаю, більшість із цього насправді вторинна, - каже він. - Вони дивилися на імпресіоністів і вчилися в імпресіоністів, вони роблять досить стандартні імпресіоністичні роботи, на які приємно дивитися, але поки що я не бачу тут великої оригінальності! За винятком хіба що цього, тут небагато навіть робіт, які я б назвав саме українськими".

Дональд показує на кілька робіт Петра Магра, які зображують сільські сцени. Петро Магро народився в 1918 році, вчився в Дніпропетровську і став народним артистом України в 2004-му. Картини справді викликають ностальгійний щем: село, сніг, самотня постать при дорозі...

Правда, за кілька днів Дональд написав мені імейла про те, що ще раз обійшов виставку і таки прозрів від робіт Тетяни Яблонської і Григорія Шишка. Шишко вже досить відомий у Лондоні завдяки своїм індустріальним пейзажам: він подобається любителям соцреалізму, який потроху стає модним.

Інвестиції

Власник усіх цих робіт - бізнесмен Роджер Шашуа. Він займається організацією виставок та медіа-бізнесом. Український арт почав збирати 19 років тому, і ось нині вирішив частину продати.

Він також тут - оточений численними знайомими. Мистецтво - краща інвестиція за нерухомість чи акції, каже він мені, але треба на ньому знатися. Він вважає, що українські художники хай і не принесли йому шалених статків, але були гарним капіталовкладенням.