Рабство і торгівля людьми: трудова експлуатація українців зростає

Останнє поновлення: Середа, 5 грудня, 2012 p., 08:43 GMT 10:43 за Києвом
Варвара Жлуктенко

Варвара Жлуктенко каже, що дедалі більше людей страждають від трудової експлуатації

В Україні збільшується кількість людей, яких проти їхньої волі змушують займатися фізичною працею, сказала в інтерв'ю ВВС Україна речниця Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Варвара Жлуктенко.

Більшість постраждалих від дій работорговців, за її словами, є чоловіки, оскільки трудова експлуатація за кілька минулих років випередила сексуальну.

У понад третині випадків торгівлі людьми, з якими мала справу Організація з міграції, українців змушували працювати на території Росії.

У вівторок представники МОМ нагородили приватних осіб, правоохоронців та представників громадських організацій за вклад у порятунок людей від експлуатації.

"Подолання такого ганебного явища як торгівля людьми можливе лише за умови консолідації зусиль уряду, міжнародної спільноти та використання кращих світових практик", – йдеться у листі віце-прем'єра Сергія Тігіпка до гостей церемонії.

За словами представників недержавних організації, в той час, як МОМ допомогла уже 9-м тисячам людей в Україні, новостворені державні органи поки що встигли надати допомогу лише кільком людям.

Минулого року у щорічній Клацнути доповіді Державного департаменту США про нелегальну торгівлю людьми у світі Україну віднесли до держав, де для боротьби з цим явищем докладають недостатньо зусиль.

У Міжнародній організації з міграції країну вже Клацнути називали "експортером" живого товару.

Кореспондент ВВС Україна Роман Лебедь запитав у Варвари Жлуктенко, яку роль нині виконує Україна в ланцюжку міжнародної торгівлі людьми.

Варвара Жлуктенко: Згідно з даними, які ми отримали шляхом власного соціологічного дослідження, за останні 20 років в Україні від торгівлі людьми постраждали понад 120 тисяч людей. Наші оцінки і повсякденна робота свідчать про те, що Україна впродовж тривалого часу була і залишається країною походження і країною транзиту. А останнім часом дедалі частіше - країною призначення торгівлі людьми.

Зростає кількість українців, яких експлуатують на території нашої держави без вивезення за її межі. Так само ми стикаємося з випадками, коли громадяни інших держав страждають від торгівлі людьми на території України.

Від 3-х до 73-х

ВВС Україна: Як виглядає рабство у наш час?

Варвара Жлуктенко: Існує дуже багато форм торгівлі людьми. Але в будь-якому випадку ознаки цього злочину є спільні.

"Це тенденція – зростання частки саме торгівлі людьми з метою примусової праці"

Варвара Жлуктенко, речниця МОМ в Україні

Це вербування людини, обіцянки їй хорошої роботи, якихось перспектив, високих заробітків. Ідеться, як правило, про перевезення людини або за кордон, або в іншу область, обмеження її свободи.

У постраждалих забирають паспорти, таким чином унеможливлюючи їхні дії з порятунку. І їх експлуатують - у промисловій праці, або ж місце має сексуальна експлуатація.

Доволі поширена форма, яку українське суспільство поки що не надто сприймає саме як торгівлю людьми, це примусове жебрацтво.

Часто ми стикаємося зі змішаними формами експлуатації. Насамперед це стосується жінок, яких можуть використовувати задля примусової праці і при цьому ще й експлуатувати сексуально. Те саме стосується і неповнолітніх постраждалих.

ВВС Україна: Ці явища якось змінюються?

Варвара Жлуктенко: Якщо говорити про тенденції, то від 2010 року через представництво Міжнародної організації з міграції в Україні проходить більше постраждалих саме від трудової експлуатації, ніж від сексуальної. І сьогодні це тенденція – зростання частки торгівлі людьми саме з метою примусової праці. Це передбачає розширення групи ризику тих, хто може потрапити до тенет сучасних работорговців.

Якщо раніше в цій групі були переважно дівчата та молоді жінки, то нині наймолодша постраждала, якій допомагали у представництві МОМ в Україні, мала 3 роки, а найстаршій було понад 73. В обох випадках мало місце примусове жебрацтво.

Також зростає кількість постраждалих чоловіків. Приміром, серед тих, хто звернувся до МОМ за допомогою цього року, вже майже половина - саме чоловіки.

Статистика МОМ щодо співвідношення постраждалих від примусової праці чоловіків і жінок:

Таблиця

ВВС Україна: Як можна змушувати українця на території України що-небудь робити проти його волі? Чому ці люди не звертаються за допомогою?

Варвара Жлуктенко: У пастку работорговців дуже часто потрапляють люди, не влаштовані в житті. Насамперед, люди, які мають певні соціальні проблеми.

Серед тих, кого ми нагородили, волинський підрозділ міністерства внутрішніх справ, що врятував малозабезпечених людей, яких із Закарпаття перевезли на Волинь, обіцяли там роботу, а зрештою експлуатували на одному зі сміттєзвалищ. Їх змушували розбирати та сортувати сміття і тримали у бараку, який мало чим відрізнявся від смітника. Погано годували, не платили грошей і не дозволяли нікуди виходити.

Тут також є дуже багато психологічних чинників. Якщо говорити про чоловіків, які нині є основною групою постраждалих, то їм дуже складно насамперед психологічно визнати, що вони опинилися в такій ситуації. І самостійно ідентифікувати себе як людину, яка постраждала від торгівлі людьми, вони не завжди готові.

Росія, Польща, Туреччина і Україна

ВВС Україна: Коли йдеться про продаж українців за кордон, найчастіше котрі це країни?

Паспорт

Експерти радять робити копії документів про всяк випадок і тримати їх осторонь від оригіналів

Варвара Жлуктенко: Якщо говорити про тих 9 тисяч постраждалих, яким ми допомогли, основною країною призначення торгівлі українськими громадянами є Російська Федерація - 38% випадків. На другому місці Польща разом із Туреччиною - по 14% постраждалих. У Туреччині ситуація поліпшується останніми роками завдяки тим заходам, яких вжила влада і турецькі правоохоронні органи.

А на третьому місці експлуатація всередині України – 6%. Як наших громадян, так і іноземців. Основну групу постраждалих серед іноземців становлять громадяни Молдови – це 70%. Потім громадяни центральноазійських держав – Киргизстану, Узбекистану, Казахстану – 21%. І близько 5% громадян Російської Федерації.

Галузі, в яких експлуатували цих людей, - це сільське господарство, будівництво, якісь дрібні виробничі підприємства. І головним чином це торгівля людьми з метою примусової праці.

ВВС Україна: Як можна цьому перешкодити?

Варвара Жлуктенко: Ми нещодавно проводили соціологічне дослідження, яке показало, що наші громадяни дуже добре проінформовані про торгівлю людьми. 90% знають, що таке сексуальна експлуатація, 80% чули, що буває торгівля людьми з метою примусової праці.

"Якщо говорити про тих 9 тисяч постраждалих, яким ми допомогли, основною країною призначення торгівлі українськими громадянами є Російська Федерація - 38% випадків"

Варвара Жлуктенко, речниця МОМ в Україні

Втім, 70% респондентів сказали, що вони повністю виключають, що таке лихо може статися з ними особисто. Люди вважають, що їх це не торкнеться. І тут, насамперед, у групі ризику мігранти, ті, хто вже набув певного мігрантського досвіду і досить впевнено почуваються, вважаючи, що вони вже досвідчені і все знають.

Але цим людям потрібно бути дуже обережними, потрібно обов'язково перевіряти фірму-посередника, через яку вони виїжджають за кордон: чи є в цієї фірми ліцензія, чи справді ця ліцензія на набір закордонного персоналу. Перевіряти свого майбутнього роботодавця: так само, чи має він право залучати закордонних робітників.

Все це потрібно перевіряти і, звичайно, не забувати про правила безпеки - робити ксерокопії своїх документів і зберігати їх десь окремо від оригіналу паспорту, залишати контрольні номери своїм родичам, близьким і перед виїздом поцікавитися телефонами гарячих ліній із протидії торгівлі людьми, які існують у дуже багатьох країнах.

Є також безкоштовний телефон з мобільного - 527. Це гаряча лінія по протидії торгівлі людьми в Україні.

Більше на цю тему

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS