Пенсіонерки у світі моди

Ми звикли бачити на рекламних знімках молодих і струнких моделей. Але в Америці з ними успішно конкурують… бабусі.

У свої 93 роки Ілона Ройс Сміткін вже не чекала, що стане музою молодого фотографа і тим більше – обличчям світового бренду.

У 2008 році фотограф Арі Сет Коен завів блог "Зрілий стиль", присвячений стильним нью-йоркцям старшого віку. Від знайомих він почув про 80-річну художницю з вогняно-рудим волоссям і довжелезними віями того ж відтінку. Коена це заінтригувало.

"Я знав, що повинен зустрітися з нею, – сміється він. – За описом вона була копією тих яскравих, екстравагантних бабусь, яких я малював у дитинстві".

Півтори роки Коен видивлявся її на вулицях мангеттенського району Вест-Віллідж. "І от я помітив на переході жінку в сміливому жовто-зеленому одязі. У неї було чудове руде волосся, яке розвівалось на вітрі, і я зрозумів: це вона".

Відтоді минуло п'ять років, і зараз вони – добрі друзі.

Ми розмовляємо в помешканні Сміткін. На барвистому дивані переді мною сидять Коен і старенька мініатюрна жінка. Її ноги в бузкових черевичках навіть не достають до підлоги. Вона живе тут вже 60 років – серед своїх картин, милих дрібничок, шарфиків і капелюшків. У квартирі немає кухні, лише ванна кімната.

Жінка зізнається, що інколи після підйому по сходах їй болять ноги – "трішечки, зовсім трохи".

"Але вік має свої плюси, – щебече вона. – Коли я була молодшою, то дуже переймалася тим, як виглядаю збоку і чи подобаюсь людям. А тепер я – це я, і мій творчий бік навіть сильніший, ніж кілька років тому".

Сміткін тримає в руках якусь різнобарвну матерію. "Якось я знайшла на вулиці парасольку, – розповідає вона. – Мені сподобався колір, і я зробила з неї цей шарф".

Коен з ентузіазмом підтримує жінку: "Я в захваті від її експресивного стилю. Ілона уміє привернути увагу, але в неї це виходить природно, на відміну від молодих людей, які пнуться з останньої сили, щоб їх помітили".

Він розгортає великий плакат з її фото.

Це портрет крупним планом, Сміткін на ньому закутана у боа: пурпурні пір’їни переходять у пломенисті локони. Над легкою посмішкою – величезні сонячні окуляри у стилі 60-х, жовта оправа яких контрастує з глянцевою помадою.

Коен приніс це фото не в якості сувеніру, який старенька повісить на стіну. Воно працює в великому світі: рекламує всесвітньо відомий бренд. Окуляри Karen Walker носять стиляги, їх любить молодь, але цього року обличчями фірми стали моделі Коена – віком від 80 до 93 років.

Їм не стирали у "Фотошопі" зморшки, не тонували пігментні плями, не розмивали фото, щоб жінки здавались молодшими. І ця рекламна кампанія стала найуспішнішою в історії бренду.

"Ми підкреслювали не вік, ми хотіли підкреслити оптимізм, – пояснює новозеландська дизайнерка Карен Волкер. – Реакція молодих клієнтів була одностайною: всі сказали, що в старості хочуть бути, як ці жінки. А літні клієнти були задоволені, що прожектор моди повернувся нарешті й до них".

Далі ми з Коеном їдемо до квартири у центрі Манхеттена, щоб показати цю ж фотосесію 80-річній Джойс Карпаті.

Вона уважно вивчає свої портрети. Голову Джойс облямовує срібна коса, на носі – блискучі рожеві окуляри. В неї стиль Софі Лорен або Одрі Хепберн: сіро-чорні тони, благородна постава і перли.

Карпаті – колишня фешн-редакторка і керівник відділу реклами у Cosmopolitan. Їй чудово відомо, що індустрія моди орієнтується на молодих-бездоганних та ігнорує літніх жінок – і як образ, і як споживачів. Тримаючи на колінах власні рекламні знімки, вона розмірковує, чи може змінитися ця ситуація.

"Всі кампанії адресовані молодим. А коли рекламісти все ж намагаються продати щось літнім, це робиться під гаслом "антистаріння", – каже Карпаті. – Я ненавиджу саме слово "антистаріння". Воно посилає людям неправильну установку. Чому не сказати "будь красивою все життя" або "будь красивою завжди!"?

Коен теж відчуває цю несправедливість. Він каже, що бабуся по материнській лінії була його натхненницею і другом, і його завжди цікавили літні люди та їхній досвід.

Image caption Джойс Карпаті зі своїми рекламними знімками

Як виявилося, багато людей поділяє цей інтерес: блог "Зрілий стиль" відвідало уже 10 мільйонів людей. Незабаром вийде у світ альбом фотографій Коена і документальний фільм про його героїнь. Також він планує видати дитячі розмальовки про стареньких.

"Мої персонажі будуть сильними і цікавими особистостями, – розповідає він. – Я хочу, щоб діти дивились на старість більш позитивно, замість хвилювались про зморшки".

Тим часом рекламний світ починає змінюватись. Після Karen Walker моделі Коена з’явилися у рекламі Coach і Lanvin. "Я хотів показати інше старіння, ніж те, яке ми бачимо в ЗМІ, – каже Коен, – хотів показати творчих, енергійних людей, щоб глядачі зрозуміли: ми не втрачаємо, стаючи старшими, а навпаки – здобуваємо".

Прогуляйтесь з фотографом вулицями Мангеттена, і ви зрозумієте, який типаж він шукає. На Медісон-авеню вистачає літніх пань, обвішаних біжутерією і кольоровими хутрами. Вони не привертають уваги Коена.

Image caption Жовте плаття, яке привернуло увагу Коена

На мить він зацікавлюється елегантною сивою жінкою, обличчя якої ховається за широкими крисами капелюха. Фотограф перебігає дорогу – сигналять таксі, камера ризиковано метляється на ремінці. Але жінка його розчаровує. "Вона виглядає чудово, але це справа рук косметологів, – зітхає він. – А мені потрібна вишукана і водночас природна старість".

Коен фотографує стареньких, які мають виразний стиль – байдуже, класичний він, нонконформістський чи ультрасучасний.

"Але насамперед я шукаю сильних, упевнених в собі людей, тому що вони – зразки для наслідування. Мене цікавить бабуся, яка, може, і не впадає нікому у вічі, але по-особливому пов’язує шарфик або заламує капелюшок".

Посеред 62-ї вулиці він завмирає, побачивши жінку із паличкою. З-під її вовняної шапки вибиваються сиві пасма, під коричневим пуховиком – щось канарково-жовте. "Ого! – каже Коен, прямуючи до неї. – Б'юсь об заклад, ця сукня у неї ще з п’ятдесятих років".

Він представляється, і її настороженість змінюється на усмішку. Коен просить жінку розстібнути пальто, щоб було краще видно плаття, і фотографує її. Їй 102 роки, але вона позує так, ніби робить це щодня.