Нове життя старої військової техніки: полювання та екскурсії

БРДМ
Image caption Той самий БРДМ в центрі Києва, з якого все почалося

БТР, БРДМ, БМП, БТЛБ - зовсім необов'язково служити у війську, аби володіти подібною технікою в Україні.

Після того, як після поява однієї з таких машин у центрі Києва під час мітингів 18 травня почалися сутички, виявилося, що її власником є приватна особа, яка здала броньовик в оренду.

Взяти напрокат чи навіть придбати такий транспорт може кожен, кому це дозволить гаманець.

Машинерія, яка вже віджила своє у війську, здобуває нове життя у сфері активного відпочинку.

Є ентузіасти, які збирають цілі автопарки такої техніки, і є фірми, які проводять на ній екскурсії, здають в оренду чи пропонують тюнінг "бе-те-ерів" - замінюють двигуни, обшивають салони шкірою, встановлюють плазменні панелі.

Права - як на трактор

"Сам автомобіль демілітаризований, він знаходиться в цивільному користуванні. Власник встановлений, на нього складений протокол", - розповів міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, відповідаючи на запитання депутатів щодо появи розфарбованої морквинами бойової розвідувально-дозорної машини (БРДМ) в центрі Києва 18 травня.

Тобто, цей транспорт хоча і створений для військових завдань, зовсім необов'язково має належати армії. Подібною технікою можуть володіти і приватні особи.

"На бронетранспортер видають номери як на саморобний трактор. Тобто він зареєстрований не в Державтоінспекції, а в Держтехнагляді. Здавайте на тракторні права - і, будь ласка, їздіть", - розповів ВВС Україна Руслан Бойко, який разом з братом володіє компанією "Шампаньтранс".

Вони мають військово-патріотичний музей на хуторі Шампань у Черкаській області, для якого зібрали цілу колекцію військової автотехніки.

У прес-службі державної інспекції сільського господарства ВВС Україна підтвердили, що там реєструють подібний транспорт: "Якщо техніка переобладнана і її використовують для сільськогосподарських робіт або мисливства".

За словами пана Бойка, на БРДМ цілком законно можна рухатися автошляхами. Із БТР-ом все складніше, оскільки чинні правила дорожнього руху дозволяють керувати транспортом, ширина якого не перевищує 2,6 м, а бронетранспортер завширшки - 3,2 м, тож для нього залишається бездоріжжя.

"Катаємо людей на БТР-ах, їздимо в поля. Приймаємо дуже багато іноземців", - розповів ентузіаст.

Надлишкове майно

Перш, ніж продати техніку цивільним особам, в армії проводять її демілітаризацію - знімають зброю, рації та інше обладнання, пояснив Руслан Бойко: "Тоді її переводять до п'ятої категорії - це, фактично, металобрухт, неліквіди. Після цього її можна придбати, це не проблема".

Збройні Сили України суттєво скоротилися за роки незалежності, і техніка, яка залишилася у спадок від охопленого гонкою озброєнь Радянського Союзу, почала іржавіти в гаражах та на складах.

За оцінками експерта Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Сергія Згурця, коли ідеться про броньовані машини, то їхня реальна кількість у багато разів більша за ту, якої потребує армія.

"Серед надлишкового майна міноборони є купа речей, починаючи з кухонь, фляжок і завершуючи серед іншого деякими зразками броньованих машин, які фактично є лише колісними платформами, що їздять без усілякого озброєння. Тож із точки зору мінімальної економії користь від її продажу для держави існує", - розповів експерт.

Уряд визначає, яку техніку потрібно списати, кожні три роки публікуючи Перелік військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено.

У ньому можна знайти гармати 1950-их років, літаки та інші транспортні засоби. Кількість деяких із них сягає тисяч.

Чинний нині документ ухвалили в 2011 році. За результатами виконання попереднього бюджет отримав приблизно один мільярд гривень, пише газета "Народна армія".

І поїздити, і поплавати

Більшість списаної з армії техніки, за словами Сергія Згурця, у поганому стані, і доведеться докласти багато зусиль, щоб повернути її до життя.

"За 20 років стан цієї техніки суттєво погіршився. Треба змінити на ній всю гуму, всі шланги, бо все повиходило з ладу. Це означає, що якщо взяти БТР зі складу, то треба ще місяці три повозитися, аби він поїхав", - каже він.

Ще одна проблема, про яку розповів Руслан Бойко, - споживання пального. Техніка, виготовлена у Радянському Союзі, "жере" 40-50 дизпалива на 100 кілометрів. Це майже вдесятеро більше, ніж сучасні легкові автомобілі.

Image caption Стара військова техніка тепер "воює" проти бездоріжжя та озер з річками

Саму машину, за його словами, можна купити за 5 тисяч доларів, але її модернізація може обійтися ще в 10-20 тисяч доларів. Замінити можна як неекономний двигун, так і інші деталі: в Україні діє вже кілька фірм, які займаються "тюнінгом БРДМів".

"У них вставляють броньоване скло, двері, шумоізоляцію, шкіряний салон, штук п'ять телевізорів - це вже комфортабельна машина. І на ній вже можна покататися, в Дніпрі поплавати, бо це - амфібія", - розповів пан Бойко.

Хоча, як розповіли ВВС Україна в одній із фірм, яка модернізує колишню військову техніку, в основному їхні клієнти намагаються максимально зберегти автентичний вигляд машин, оскільки серед них багато людей, які колись були якось пов'язані з цією технікою.

"Більшість намагається зберегти той вигляд машини, який відповідає їхній ностальгії за часом, коли вони служили в армії", - розповів ВВС Україна представник компанії "Екопроф".

Найчастіше, за його словами, власники броньованої техніки намагаються переробити її для активного відпочинку на природі, полювання та риболовлі.

І хоча зараз замовлень небагато, подібні машини вже є практично в усіх областях України.

Новини на цю ж тему