Шкільні предмети, яких не було 20 років тому

Школяр і вчителька за комп'ютером

За минулі роки в українських школярів з'явилося кілька нових предметів, яких не могло бути в навчальних розкладах їхніх батьків.

Нині діти з другого класу вивчають інформатику, а старшокласники замість трудового навчання слухають Технології, а також дізнаються про толерантність і культурні відмінності на уроці "Людина і світ".

В обов’язковій шкільній програмі є етика, естетика, екологія, основи здоров'я та оглядовий предмет для молодших школярів "Я і Україна".

Але чи означає розмаїття нових дисциплін, що українська освіта встигає за стрімким розвитком знань і що десять проведених за партою років справді допомагають дітям краще пристосовуватися до життя?

Технологія і екологія

Стара Котельня – велике село в Андрушівському районі на Житомирщині. Тутешню школу, до якої з’їжджаються учні з кількох менших сусідніх сіл, нещодавно перейменували на гімназію. Однак загалом це - типовий навчальний заклад, схожий на тисячі інших по всій Україні.

"У нас звичайна сільська школа", - ніби виправдовуючись за назву "гімназія", каже ВВС Україна завуч Майя Хоменко.

Кінець серпня. Вчителі, готуючись до нового навчального року, розповідають про свої предмети, які їм у їхній юності не викладали. Серед таких уроків ОБЖ – основи безпеки життєдіяльності.

"Тут вчать, як поводити себе в екстрених ситуаціях, що їсти, щоб вивести радіонукліди. Газ, пожежі, лід, потопельники – все, щоб дитина орієнтувалася, як себе поводити в будь-яких нестандартних ситуаціях", - розповідає пані Хоменко.

Педагог каже, що дітям предмет подобається: "Вони з задоволенням поміняють українську (урок української мови. - Ред.)на ОБЖ".

Ще одне нововведення – предмет для старшокласників із загадковою назвою "технології", який, за задумом чиновників з міносвіти, має замінити трудове навчання, традиційно орієнтоване на практичні навички. Однак зрозуміти суть нового предмета із пояснювальної записки, яку підготували в міністерстві освіти, доволі складно.

"Очевидною є потреба розвинути сильні сторони предмета (трудового навчання – Ред.) і від­мовитись від тих, що не відповідають сучасним вимогам виробничої діяль­ності людини, акцентуючи увагу на фор­му­ванні в учнів таких умінь, які є незалежними від змісту, що постійно змінюється", - написали чиновники в навчальній програмі з технологій.

Що вивчають на технологіях, спробувала пояснити Тетяна Леонідівна, яка читає цей предмет школярам зі Старої Котельні.

"Це - проектна діяльність. Діти вибирають тему і пишуть проект. Дівчата, наприклад, можуть вибрати дизайн інтер’єру, вишивку, одяг, дизайн меблів", - розповіла вона.

За словами вчителя, цей предмет "трошки інший, ніж трудове навчання", бо пов'язаний з комп’ютерними технологіями, маркетинговими дослідженнями, економічним обґрунтуванням і екологією.

Екологія, до речі, теж стала окремим обов’язковим предметом. Старшокласники Старокотельнянської гімназії мають один урок екології на два тижні.

За словами вчительки Людмили Петрівни, ці уроки корисні, але надто складні для підлітків.

"Я вважаю, що для школи екологію треба спростити. Багато складної термінології. Але діти дуже цікавляться цим предметом і вважають, що він потрібен", - розповіла вона.

На уроках з екології вивчають забруднення атмосфери і водойм, ерозію ґрунтів, знайомляться з Червоною книгою і місцевими заповідниками.

Краще за вчителів

Зважаючи на те, як швидко змінюється світ і технології, сьогодні ми не можемо знати, на що буде схоже наше життя через 20 років, каже Лілія Гриневич, яка очолює комітет Верховної Ради з науки і освіти. Тому дітей, за її словами, потрібно "навчити вчитися впродовж життя".

"Ми маємо перейти від способу передачі дітям тільки певної кількості знань до навчання їх компетентностям, як класифікувати ці знання, як здобувати інформацію, як її критично аналізувати, вирішувати проблеми", - каже пані Гриневич.

"Введення нових предметів не гарантує, що ми цієї мети досягаємо", - додає парламентар.

Насторожено до збільшення кількості навчальних предметів ставиться і Павло Полянський, колишній заступник міністра освіти, а нині голова громадського Центру освітнього монітирингу (ЦОМ). Однак він визнає, що деякі зміни в сучасній школі все ж ефективні.

Image caption У сучасному світі вчитель з джерела знань перетворюється на інструктора, який допомагає учневі опановувати знання, кажуть експерти

Серед таких змін – все, що пов’язано з інформацією і глобальним інформаційним простором, каже пан Полянський. Якщо раніше інформатику в школах іноді вивчали хіба що на пальцях, то сьогодні абсолютно очевидно, що багато старшокласників орієнтуються в ІТ краще, ніж вчителі.

"Я не бачу нічого в тому трагічного, навпаки, тому що вони також помагають людям старшого віку, вчителям, оволодівати цими технологіями", - додає експерт.

Російська як друга іноземна

Поліпшилося також оволодіння іноземними мовами, насамперед англійською, хоча є проблеми з якістю викладання, каже пан Полянський.

У радянській школі вчителі іноземних мов робили наголос на граматику і мало уваги приділяли навичкам спілкування. Така тенденція у відносно закритій для світу Україні зберігається досі, адже школярам бракує належного мовного середовища, щоб закріплювати свої навички, пояснює він.

При цьому з нового навчального року в школах в обов'язковому порядку вивчатимуть ще й другу іноземну мову. За словами пані Гриневич, такий крок передчасний, адже, незважаючи на поширеність у школах англійської мови, сучасні випускники знають її все ж недостатньо добре.

Парламентар каже, що в Україні поки що бракує вчителів, які б могли на високому рівні викладати іноземні мови, тому учні змушені обирати другою іноземною російську.

Щоб реформувати систему освіти загалом, потрібно підвищити статус вчителя, привабивши в цю професію найкращих і неординарних людей, додає голова комітету з освіти. Про те, що на ринку праці ця професія непрестижна, свідчать хоча б низькі рейтинги під час вступу до вишів, додає вона.

На запитання про те, що саме вона як парламентар робить, аби виправити ситуацію, пані Гриневич відповіла, що запропонувала парламенту повернути законодавчу норму про середню зарплату вчителя на рівні не нижчому, ніж середня зарплата в промисловості. Однак додала, що раніше ця норма все одно не виконувалася.

За даними Держстату, середня зарплата в промисловій галузі в липні була майже 3900 грн, а середня зарплата освітян - майже 3000 грн.

Освіта чи імітація?

Ще одна зміна в українських школах, за словами очільника Центру освітнього моніторингу, - спроба поєднати в освіті національні традиції з глобальним контекстом. Це, наприклад, запровадження предмета для молодших школярів "Я і Україна" (який пробували змінити на "Я у світі"), наголос на українській літературі та історії України, яка стала окремим предметом.

Однак останнє рішення можна оцінювати по-різному. Приміром, у британських школах немає такої обов'язкової дисципліни як історія Великої Британії. Історію своєї країни британське міністерство освіти рекомендує вчителям викладати з прив’язкою до знакових подій у Європі та світі.

"Наприклад, під час ознайомлення з середньовічним періодом у Британії можна для противаги вивчати політичні та культурні досягнення ісламських держав у між 600 і 1600 роками. А вивчення Британської імперії можна розширити, порівнюючи її з іншими імперіями, такими як Римська", - сказано на сайті британського міносвіти.

Image caption Деякі елементи навчання залишилися незмінними з часів СРСР

Публічні дискусії про те, як викладати школярам історію України, пан Полянський називає абсолютно нефаховими і каже, що це "політичне гендлювання".

"Натомість ми зовсім не чуємо цих дискусій щодо математики, фізики, хімії, географії, біології. Політики розуміють, що від переписування алгебраїчних формул політичного капіталу не нажити", - додає він.

На запитання, якого предмета бракує українським школярам, колишній чиновник відповідає: практичного курсу психології, який би прищепив молодій людині навички поводження в суспільстві і зменшив кількість як особистих, так і соціальних конфліктів.

"Ми часто вміємо поводитися з технікою і технологіями, але залишаємося безпорадні в питаннях взаємин", - каже він.

"Все ж таки освіта передбачає не просто "я знаю". Внаслідок справжньої освіти, а не її імітації, має відбуватися зміна особистості", - додає пан Полянський.

Новини на цю ж тему