У пошуках серця султана Сулеймана Пишного

Сулейман
Image caption Дружиною султана Сулеймана була українка Настя Лісовська, більш відома як Роксолана

Уже цього місяця група угорських дослідників опублікує результати своєї роботи, присвяченої пошукам місця поховання серця одного з найвидатніших султанів Османської імперії, Сулеймана Пишного.

Чому вирішити цю історичну загадку сьогодні так важливо?

Відомий французький державний діяч, кардинал Рішельє, називав облогу угорського замку Сігет, що відбувалася майже день у день 447 років тому, "битвою, що врятувала цивілізацію".

Тоді, у вересні 1566 року, турки таки оволоділи містом, однак зазнали при цьому таких втрат, що були неспроможні загрожувати Відню ще 120 років. Однією з найважчих втрат стала смерть їхнього лідера, султана Сулеймана Пишного.

Сьогодні дослідники перекопують ґрунт – і історичні архіви, - для того, аби знайти султанове серце.

"Коли угорці ходять по Сігетварському замку, вони думають, що це – угорський замок. Звичайно, це не так", – каже Норберт Пап, професор географії університету в Печі, з яким я прогулююсь по прекрасно відреставрованому цегляному замковому валу.

"Насправді це турецький замок. Угорський зруйнували під час облоги 1566 року", – посміхається він.

Ця історія має кілька рівнів, котрі закривають один одного, і кожен з них розповідає власну версію подій, що відбулися тоді.

На перший погляд, у легенді йдеться про досить прості речі.

Сулейман Пишний прибув сюди зі стотисячним військом на початку серпня 1566 року.

Замок перебував на його шляху до Відня. Сулейман планував захопити його і таким чином відкрити шлях до того, аби додати до своїх володінь землі західної Європи.

Повітря тремтіло від ударів у великі воєнні барабани, котрі до сьогодні виробляються у мальовничому місті Едірне. Колись я купив там такий для свого сина.

Однак комендант замку Міклош Зріні та його гарнізон, який налічував всього 2300 чоловік чинив туркам настільки запеклий спротив, що їм довелося переглянути свої плани.

Image caption Кардинал Рішельє назвав битву за Сігетварський замок "битвою, що врятувала цивілізацію"

Зріні помер, відходячи з уже палаючого замку.

А Сулейман помер у своєму наметі – згідно з деякими даними, через подив від такої піррової перемоги. Зрештою, йому було вже 72 роки, останні сорок з яких він воював з угорцями.

Його тіло відвезли до Константинополя, однак його серце поховали тут, у склепі, який згодом став католицькою церквою. Принаймні про це свідчить напис на меморіальній дошці на стіні церкви Тубекі на схід від міста.

Але, каже професор Пап, це лише легенда. Дошку на стіні церкви помістив у 1916 році місцевий священик – причому, з політичних причин.

У той час Угорщина, тобто Австро-Угорська імперія, була союзником Османської Туреччини. Дві стародавні імперії разом рухалися до свого краху, що настав унаслідок Першої світової війни і конче потребували символів взаємної вічної дружби.

Сьогодні професор Пап отримав завдання знайти справжнє місце поховання серця Сулеймана також з політичних причин.

Відносини між Угорщиною та Туреччиною переживають епоху відродження.

Між двома прем’єр-міністрами склалися чудові стосунки. Кількість турецьких туристів, що приїжджають до Угорщини, минулого року зросла на 45%.

Однак у цьому сонному місці, де колись, готуючись до битви, під співи солов’їв засинали десятки тисяч турків, сьогодні є лише п’ятсот готельних місць.

Питання стоїть про побудову одного чи навіть двох п’ятизіркових готелів, подальше відновлення замку та реконструкцію низки пам’яток османської доби. Однак все впирається у знаходження точного місця спочинку серця султана Сулеймана.

У цьому можуть допомогти кілька карт.

На одній з них, 1689 року видання, навіть позначено точне місце поховання. Інші – ті, які зберігаються у віденському військовому архіві, - виготовили Габсбурзькі війська, які відвоювали місто у 1680-х.

Ще більше інформації дають матеріали з архівів Ватикану, Венеції, Будапешта та Стамбула.

Професор Пап та його команда вивчили їх всі. Підсумки своєї роботи презентують 20 вересня.

Вони отримали дозвіл на проведення нових розкопок. На місце археологічних робіт професор Пап мене не бере.

Image caption Сулеймана Пишного турки вважають одним з найвидатніших султанів, про епоху його правління зняли телесеріал

"Йдеться не лише про серце Сулеймана. Ми працюємо з кожним шаром історії та географії за останні 400 років, і вже зробили чимало відкриттів", – немов дражнить мене він.

Цілковито покладатися на карти не можна. Коли Габсбурги заволоділи замком у 1689 році, сербські ополченці вигнали звідти усіх мусульман, що тут залишалися.

У XVIII столітті у ці місця переселилися німецькі католики.

Тут навіть ландшафт змінився. Професор Пап каже, що з турецькою окупацію співпали зміни тутешнього клімату.

Алмаші – сьогодні невеликий струмок – тоді був бурхливим потоком. Слово "сігет" по-угорськи означає "острів", тож назва замку описувала його позицію на навколишній, болотистій під час розливу річки, місцевості.

Недалеко звідси, у Парку угорсько-турецької дружби, багато років тому ставала табором армія Сулеймана.

Тут же розташована могила султана. На ній – свіжі квіти, "чисто символічні", за словами професора Папа. І курган часів Бронзового віку, що його багато поколінь місцевих жителів помилково називають "турецьким кладовищем".

Мер міста Янош Коловіч пишається тим, що його родовід ведеться з Боснії, ще коли там панували турки. На екрані свого ноутбуку він показує, як виглядатиме новий бетонний центр для гостей, котрий планують побудувати біля міської мечеті.

Дизайн розробили угорці, а туркам зовсім не подобається, – з жалем у голосі констатує він.

Разом в професором Папом я стаю навколішки у мечеті, щоб роздивитися графіті, що його колись дервіші нанесли на штукатурку – каліграфічне зображення Бога. Сучасний іслам подібних малюнків не схвалює.

Десь під нами, в сухій угорській землі, серце султана Сулеймана починає битися швидше.

Новини на цю ж тему