На Львівщині знайшли будівлю, якій 3000 років

На Львівщині археологи знайшли унікальну споруду, якій майже 3 тисячі років.

Виявлену стовпову споруду, або ж "довгу хату", збудували приблизно у VIII столітті до нашої ери.

Фахівці кажуть, що це унікальна знахідка, бо раніше не вдавалося виявити таких споруд періоду залізного віку.

Окрім того, це найбільша будівля такого типу, знайдена в Україні, а, можливо, і в Центрально-Східній Європі.

Фахівці сподіваються, що повне дослідження споруди дозволить взнати більше про взаємодію різних археологічних культур.

Майже випадкова знахідка

Як розповіла ВВС Україна молодший науковий співробітник Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Наталя Войцещук, відкриття зробили майже випадково.

Археологи почали роботи поблизу села Грушів Яворівського району, де 2008 року планували будувати автодорогу до нового пункту перетину на кордоні з Польщею. Однак дорогу так і не почали будувати, відтак археологи мали час оглянути околиці села та провести пошуки.

"Обсягів робіт не було, а часу було доволі, то й вирішили подивитися, що тут є. Ми заклали кілька траншей і як зняли 20 сантиметрів, то нагору вилізли приблизно 200 об'єктів – господарські споруди, вогнища", - розповіла археолог.

Однак роботи довелося відкласти через брак фінансування. Лише цього року будівництво біля кордону відновили, і археологи отримали можливість продовжити свої дослідження.

Саме під час цих розкопок і виявили першу в Західній Україні та найбільшу на території нашої держави стовпову споруду, якій майже три тисячі років.

Свідчення розвитку

"Довгий будинок" – це велика наземна споруда, в основні якої конструкція із системи вертикальних стовпів з шатровим даховим перекриттям. Ця будівля - дерев'яна, а дах її міг бути із соломи, очерету або гонту.

"В Україні раніше знайшли лише три схожі будівлі, але значно менших розмірів. Вони характерні для більш ранніх археологічних періодів – неоліту, енеоліту (5-4 тисяч років до нашої ери)", - розповіла Наталя Войцещук.

Image caption Археолог Дмитро Павлів демонструє частину знайденого начиння

Знайдені на Львівщині залишки - завдовжки понад 40 метрів і завширшки до 7 метрів. Дерево, з якого була збудована хата, за майже 3 тисячі років розклалося у землі, але виявлений матеріал все одно дає вченим можливість робити висновки.

"Присутність таких будівель на поселенні свідчить про високий рівень розвитку носіїв археологічної культури, яка там була. У них могли проводити зібрання, або розташовувати виробництво товарів", - додала пані Войцещук.

Місце зіткнення культур

Науковці кажуть, що знахідки дають можливість дізнатися щось нове про життя час, з якого вони походять.

Детальне вивчення цього поселення біля кордону з Польщею може допомогти вченим з'ясувати, як взаємодіяли представники різних тогочасних культур.

Знайдені артефакти, вважає працівник відділу археології Інституту українознавства імені Крип'якевича Дмитро Павлів, належать до різних культур: як до висоцької, так і до лужицької.

"Ми мусимо знати, як ці культури взаємодіяли, чи були ворогами, чи друзями, бо це був дуже складний період. VII-VIII століття до нашої ери - це час, коли з'являються скіфи на півдні України і на Поділлі. Тому цікаво те, що тут робилося, в тому котлі, що тут нове створювалося?" - наголосив вчений.

За словами археолога, загадкою для науковців поки що залишається те, чому на території такого великого поселення, де жили щонайменше 100 людей, немає поховань.

"Найцікавіше те, що ми тут не знайшли могильника. Люди вмирали тоді досить часто, отже має бути могильник. Ми пробували шукати, але поки не знайшли. От якби вдалося його знайти, то це дало би відповідь на дуже багато питань", - наголосив пан Павлів.

Новини на цю ж тему