Загадка до кінця: рецензія на "Хутір Америка" Христі Венгринюк

Христя Венгринюк. "Хутір Америка".

Христя Венгринюк. "Хутір Америка". Книги – ХХІ. – 2013.

"Хутір Америка" - про хутір на Західній Україні, який так назвали його мешканці. З якоїсь причини хутір відділився від сусіднього села. Там живуть люди, які, напевно, могли би жити десь у Маркеса у Макондо.

Маркес спадає на думку часто при прочитанні цієї книги, але порівняння для автора невигідне. Герої Маркеса, попри свою очевидну нереальність, керуються цілком зрозумілою і прийнятною для нас внутрішньою логікою та почуттями. Герої Христі Венгринюк керуються якимись розмаїтими мотивами, збагнути які мені так і не вдалося. З цієї точки зору примітною виявилася передмова за авторством Любка Дереша. Наприкінці її Дереш пише: "Краще його не читати, аби не псувати собі нервів. Краще не відкривати його, аби не знати, для чого премудрий Левко насправді став відлюдником, для чого Кіца хотіла дитину, за що так мучився недоумок Тарас".

Мушу зізнатися панові Дерешу, що й прочитавши роман, я не маю жодного уявлення, яка ж відповідь на ці питання.

Ще одна проблема роману – в його мові. Видно, що авторка прагнула автентики, і для цього поєднала умовно-буковинську говірку хутора з суржиком. Результат часто збиває з пантелику. Суржик трапляється і в авторській мові, та й по-справжньому відкоригувати б книгу не завадило, як би це не завадило і абсолютно всім іншим прочитаним мною цього року книжкам. Попри це, деякі діалоги зачіпають за живе. Видно, що авторка вміє вслухатися в людські розмови, а це рідкісний дар серед наших письменників.

Так само, як зрідка в книзі спалахують діалоги, в ній так само сяють несподівані перли ситуацій: наприклад, любов баби Катріни і діда Івана. Менше радують часті сцени мастурбацій та інцесту. Не тому, що в нашій духовній літературі сексуальним пошукам немає місця, а тому, що не дуже пояснено, що ці пошуки означають. Сказано тільки устами відлюдника Левка, що в такий спосіб із жінки виходить зло. Очевидно, що просвітницькі ідеї до хутора і до самого Левка ще не дійшли.

Шукають герої й вищої мудрості. Є тут і відлюдник, і чернець, і щось вони про цей світ знають, але що саме – загадка.

Загадкою залишилася для мене й сама Христя Венгринюк як автор. В її прозі є добрі зерна, але жувати доводиться й полову. Проте при прочитанні роману я передумала чимало думок про стан сучасної літератури і тем, до яких звертається наша молодь. Як пише в тій-таки передмові Дереш: "На завершення хочеться лише подякувати Христі за те, що вона, мимовільно чи зумисне, стає тою брамою, з якої лине світло".

Анотація книги "Хутір Америка" Христі Венгринюк.

Більше матеріалів про цьогорічну премію читайте у спецпроекті Книга року ВВС-2013.

Новини на цю ж тему