Психологічний детектив: "Серце гарпії"

Марина Соколян. "Серце гарпії". Київ. Нора-Друк. 2013.

Роман "Серце гарпії" - гостросюжетний роман, який Марина Соколян написала в жанрі, близькому до детективу. Однак є в ньому і психологічні моменти, і навіть деяка драма. В цілому – це книга про те, як думки і амбіції однієї людини можуть впливати на довколишній світ і долі інших людей.

Головна героїня роману – випускниця київського вишу, як то кажуть – self made person. Приїхавши до столиці з провінції, вона на власній шкурі проходить шлях від бідної студентки до керівниці відділу у великій компанії. Цей шлях не є надто правильним, героїня – зовсім не глянцева, це – не та історія, в якій все пояснюється чесною працею і гарним резюме.

В основі кар’єри Ярослави Немирович лежить висока здатність плести інтриги, підлаштовувати пастки конкурентам і чуйка, яка дозволяє уникати їх їй самій. На цьому і будуються хитросплетіння сюжету книги.

В результаті численних маніпуляцій і хитро складених Ярославою сценаріїв закручується такий вир подій, в резульатті якого гине людина. Гине не в останню чергу як результат "роботи" Ярослави, внаслідок її комунікацій з шефом (покликаних, звісно, показати шефу, яка вона сумлінна працівниця, що дбає про успіх корпорації).

Ярослава втікає від усього цього в глухе село, де раніше ніколи не була, - але не тому, що її мучать докори сумління, а для того, щоб уникнути подальших контактів з шефом. Там вона недовго перебуває в усамітненні і починає плести інтриги на новому місці. Їй в пригоді стає маленька дівчинка з синдромом Дауна, яку Ярослава фактично оголошує провидицею.

Все це починає знову працювати на сценарій головної героїні, в результаті якого кілька нечесних людей і навіть організованих злочинних груп отримують своє покарання, а вінцем усього стає ще й фактично оголошення убивцею її начальника, та ще й при світлі телекамер.

Якщо дивитися на цей твір в першу чергу як на детектив – в ньому є кілька "нестиковок", не зовсім ясно, як стаються події, вірогідність яких не перевищує 5%. Якщо дивитися на психологічні аспекти – навряд чи тут модна говорити про глибокі роздуми, в результаті яких герой доходить до якогось відкриття чи особистісного "прориву". Просто в результаті своїх здібностей до інтриг героїня, врешті, трохи "виправляє" ситуацію, щоб постраджали не тільки "хороші", але і "погані". Врешті, навіть у гарпії є серце.

Анотація на книгу "Серце гарпії".

Більше матеріалів про цьогорічну премію читайте у спецпроекті Книга року ВВС-2013.

Новини на цю ж тему