Київ: найбільш невеселий День перемоги

День перемоги Копирайт изображения AFP
Image caption Ветеранів, які вийшли на вулиці Києва для участі у святкуванні Дня перемоги, було зовсім небагато

Попри те, що київська влада до мінімуму скоротила кількість заходів, присвячених 9 травня, тисячі людей прийшли в центр Києва, щоб віддати шану ветеранам.

Тим, хто хотів привітати ветеранів чи покласти букетик квітів до меморіалу, доводилося пробиратися через кордони правоохоронців. Українські силовики чекали 9-го травня всього, що завгодно - від бійок до терористичних актів.

До охорони Києва, крім звичайної міліції, були залучені бійці Національної гвардії та представники самооборони Майдану. Автомобілі, що їхали у напрямку до Парку Слави та музею Великої Вітчизняної, проходили перевірку. В'їзди в місто також контролювали силовики.

З любові до країни

На одному з блокпостів на трасі Одеса-Київ стоїть чоловік з біноклем. Він видивляється будь-які підозрілі машини - фургони та автомобілі з тонованим склом. Особливу увагу на цьому блокпості звертають на номери - якщо машина зареєстрована в Донецькій області, Криму чи Одесі, то її майже напевно зупинять і оглянуть.

"Перевірки - це необхідність. Ми позитивно ставимося до них. Ми ж не хочемо, щоб нас підривали", - заявив Ігор, водій однієї із зупинених машин.

Image caption Один з бійців самооборони Сергій заявив, що його група отримала наводки про підготовку провокацій в столиці

Обшуки проводять представники загонів самооборони. Їхні дії контролює столичне ДАІ. Один із бійців такого загону, Сергій, заявив, що його група, як і інші самооборонівці, отримала "наводки" про підготовку провокацій у столиці, і тепер вони готові зробити все, щоб не допустити насильства.

"Ми стоїмо тут по своїй волі, з любові до країни. Ми зовсім різні люди, я, наприклад, охоронець, поруч зі мною - інженер-будівельник, є у нас програмісти, студенти. Ми всі хочемо тільки одного - спокою сьогодні, на свято, і взагалі", - каже Сергій.

Суперечка через символи

Він же додає, що в Києві його соратники вже затримали одну машину з вантажем стрілецької зброї. Проте серйозних інцидентів в столиці, судячи з усього, вдалося уникнути, незважаючи на те, що до меморіалу загиблих у Другій світовій війні сьогодні приходили люди самих різних переконань.

Були тут і проросійськи налаштовані громадяни, які несли гасла, популярні в інших містах України - Донецьку, Луганську та Одесі.

Вони розгорнули транспаранти, серед яких православна символіка дивним чином перепліталася з радянськими символами - червоними стягами і навіть портретами Сталіна.

Прихильники майдану зустрічали їх зі стиснутими зубами, але в конфлікт не вступали. Така ж реакція у деяких проукраїнськи налаштованих активістів була і на георгіївські стрічки, якими вирішили прикрасити себе багато з тих, що прийшли на свято.

У прихильників Майдану стрічечка, в першу чергу, асоціюється з озброєними проросійськими активістами, що діють на сході країни.

Неподалік від київського Парку Слави молодий чоловік з такою стрічкою почав перепалку з представниками самооборони.

- Ти навіщо цю погань начепив? Не знаєш, що з таким стрічками наших братів убивають на Сході?

- Це символ патріотизму і мужності!

- Якби був патріотом - одягнув би жовто-блакитну...

На щастя, перепалка не переросла у щось більше. До поради самооборонівців, здається, прислухалися представники Партії регіонів - величезної колоною вони прийшли до вічного вогню в Парку Слави. На грудях - все та ж георгіївська стрічка, яка, проте, плавно переходить в державний прапор.

Червоні маки

Символіці на цей День перемоги взагалі приділяли багато уваги. За кілька днів до свята деякі українських організації запропонували замінити георгіївську стрічку на новий символ - червоний мак, в пам'ять про мільйони загиблих в роки війни.

Image caption Киянка Світлана була однією з небагатьох, хто з'явився на святкуванні Дня перемога з червоною маковою квіткою на грудях

Цю ініціативу підтримали телекомпанії і багато українських політиків, однак прості кияни зі старими символами розлучатися не поспішали. У місцях, де проходили святкові заходи, можна було бачити море помаранчево-чорних стрічок і лише одиниці червоних маків.

"Мак - це символ перемоги. У Європі він вже давно символізує загиблих на війні. У нас більше використовували георгіївську стрічку, але зараз її використовують сепаратисти. Мені не хочеться їх підтримувати. Хочеться вшановувати людей, які дожили, хто створив нам мирне життя. Сподіваюся, що мир збережеться і зараз", - заявила киянка Світлана, одна з тих небагатьох, хто з'явився з новим символом на грудях.

Маки можна було придбати в декількох кіосках в районі святкувань, але, за твердженням продавців, особливим попитом вони не користувалися. Значно охочіше брали звичну радянську символіку.

Продавці скаржилися, що в цілому їхня виручка значно нижча порівняно з минулими святами, коли до Парку слави і Музею Великої вітчизняної приходило мало не все місто.

Найбільш невеселий День перемоги

Незадоволеними виглядали і самі ветерани, яких на святі було небагато.

Юрій Карпенко, ветеран, який побував у концтаборі для радянських військовополонених, втік з нього і воював потім з французькими партизанами, був ображений тим, що цього року День перемоги відзначається без особливих урочистостей. Не готовий він і до того, щоб замінювати символи, що стали звичними.

Image caption Ветеран Юрій Карпенко не готовий замінювати звичні символи на нові

"Дуже погано до цих змін ставлюся. Георгіївська стрічка - це геройська стрічка. Вона завжди повинна бути з нашим народом", - заявив ветеран.

Як і інші ветерани, Юрій Карпенко поклав квіти до Вічного вогню в знак про загиблих товаришів.

Незважаючи на те, що в парках звучала музика, співали старі радянські і народні українські пісні і навіть працювала польова кухня, обличчя людей не можна було назвати святковими.

То тут, то там обговорювали тривожні новини зі Сходу - бої в Маріуполі, зіткнення в Донецьку та інших населених пунктах.

"Я вийшов у Парк Слави сьогодні, бо в мене дід загинув на війні, а то, знаєте, було величезне бажання виїхати куди-небудь в село на всі ці дні. Це найбільш невеселий День перемоги, який я пам'ятаю", - поділився з Російською службою Бі-бі-сі киянин Дмитро Петренко, який прийшов до меморіалу з усією своєю родиною.