Помер легендарний ветеран Другої світової Луї Замперіні

Луї Замперіні Копирайт изображения AP
Image caption Під час Другої світової Замперіні провів 47 днів на надувному човні у Тихому океані

На 98-му році життя в США помер Луї Замперіні - олімпійський бігун та ветеран Другої світової війни, який два роки провів у японському полоні.

Він мирно помер у середу після того, як 40 днів лікувався від запалення легенів.

"Його невгамовна відвага та бойовий дух ніколи не проявлялися так явно, як у ці останні дні", - сказано в заяві його родини.

Життя Замперіні лягло в основу книжки "Нескорений" (Unbroken) 2010 року та фільму, який має вийти пізніше цього року.

Режисер фільму Анджеліна Джолі сказала, що його смерть стала "втратою, яку неможливо описати".

Замперіні, син італійського іммігранта, народився в штаті Нью-Йорк в 1917 році. Навчаючись в Університеті Південної Кароліни, він професійно займався бігом.

У 1936 році на Олімпіаді в Берліні 19-річний спортсмен прибіг восьмим на дистанції 5000 м. Останнє коло він пробіг за 59 секунд, за що Адольф Гітлер потиснув йому руку.

У 1941 році він покинув заняття спортом і пішов на службу в американську армію – незадовго до нападу Японії на Перл Харбор.

Під час Другої світової Замперіні служив на бомбардувальнику. Якось його літак відправили на пошуки збитого екіпажу у водах Тихого океану, однак його бойова машина сама зазнала аварії.

Копирайт изображения AP
Image caption Сіетл, 1939 рік. Луї Замперіні на дистанції в одну милю показав час 4 хв і 16 сек.

Від удару літака об воду загинули восьмеро з 11 членів екіпажу. Один з трьох вцілілих згодом помер на рятівному плоті.

Замперіні та його товаришу довелося 47 днів провести у відкритому океані в надувному човні.

"У нас з собою був запас концентрованого шоколаду, однак його змило за борт в першу ж ніч під час шторму, - розповів він в інтерв’ю 1988 року. - Усе, що залишилося, - це три пінти води в бляшанках".

Щоб вижити, вони ловили птахів, рибу, акул і пили дощову воду.

Коли двоє товаришів таки дісталися до японського берега, їх зловив військовий патруль, і два наступні роки Замперіні провів у японському таборі для військовополонених.

Кілька тижнів він пробув в одиничному ув’язненні на острові Кваджалейн, де йому оголосили, що стратять його.

Після того Замперіні перевели до неофіційного табору для полонених поблизу Йокогами, де над ним багато знущалися. Найгірші тортури він витерпів від охоронця, якого у своїх спогадах називав "Пташкою".

"Були постійні побої, покарання і тортури, особливо, коли в небі з'являлися (американські – Ред.) бомбардувальники", - згадував він.

Копирайт изображения AP
Image caption Луї Замперіні (праворуч) та капітан Френд Ґарет після повернення з японського полону

Замперіні розповідав, що відмовився озвучувати по радіо японські пропагандистські матеріали в обмін на зручніші умови полону.

У США не знали про те, що він у полоні, і його оголосили загиблим під час воєнних дій.

Після капітуляції Японії він повернувся додому, одружився і після зустрічі з євангелістом Біллі Ґрегемом став ревним християнином.

Під час Зимової Олімпіади 1998 року в Японії він пробіг дистанцію естафети з олімпійським вогнем.

Роман "Нескорений" про життя Замперіні написала американка Лаура Гілленбранд.

Очікується вихід російського перекладу книжки.

Біографічний фільм, сценарій для якого написали брати Коени, має вийти в США у грудні цього року.