"Мій син - джихадист"

Омара аль-Шишані Копирайт изображения AP
Image caption Омара аль-Шишані з'явився на фото і відео, які поширили у мережі з пов’язаних із ІДІЛом сторінок

Омар аль-Шишані, один з командирів радикальної організації "Ісламська держава Іраку і Леванту (ІДІЛ)", яка співпрацює з Аль-Каїдою, тепер вважається одним з найнебезпечніших джихадистів на Близькому Сході. Його батько-християнин вважає, що однією з причин радикалізації поглядів сина була бідність.

Тархан Батірашвілі, як його звали при народженні, виріс у мальовничій Панкіській ущелині у Грузії. Його батько досі живе у селі Біркіані у невеликому, просто обставленому будинку.

Участь у джихаді в Сирії та Іраку – не перший бойовий досвід Шишані. Він служив у грузинській армії під час війни з Росією в 2008 році.

Роковий ящик

Батько Тархана Батірашвілі, Теймураз, вважає, що все пішло шкереберть відтоді, як його син був звільнений з армії через хворобу.

Йому було важко знайти роботу і одного дня після обшуку будинку його арештували.

"Одного разу вночі мене розбудив страшний шум - ... Хтось стукав у двері. Це була поліція. Поряд з дверима поруч зі сходами стояла лава, повз яку я ходив кожного дня… Поліцейський покликав мене і дістав з-під неї ящик з боєприпасам ", - згадує пан Батірашвілі-старший.

Тоді Шишані начебто звинуватили у зберіганні боєприпасів. Як стверджує батько, Шишані змінився саме тоді, коли його відправили до в'язниці.

Після того, як сина достроково звільнили за амністією, він поїхав до Сирії.

Видалені сімейні фотографії

"Він сказав мені: "Батько, нікому я тут не потрібен", - згадує пан Батірашвілі.

Перед тим, як поїхати, Шишані прибрав всі сімейні фотографії з будинку відповідно до його нових строгих вірувань.

"Я не помітив спочатку, але одного дня, коли я хотів подивитися альбом, я зрозумів, що він пустий", - говорить пан Батірашвілі.

Його середній син також перейняв радикальні погляди і поїхав з Грузії.

"У мене три сини, і всі вони стали мусульманами. Я – християнин, я ходжу до церкви. Ані мій батько, ані дід не були мусульманами. Ми всі молилися в цих священних місцях. А ці троє стали проповідниками радикального Ісламу", – розповідає пан Батірашвілі.

Пан Батірашвілі вважає однією з причин радикалізації поглядів Шишані - бідність.

Image caption Підозрюється, що Панкіська ущелина була місцем діяльності бойовиків

"Коли ви у відчаї, ви ладні на все. Тепер він каже, що пішов через віру, але я знаю, що він зробив це, тому що ми були бідні", – говорить він.

Однак він визнає, що з часом мотиви Шишані змінилися: "Зараз, так, гроші не є причиною того, що він веде цю війну."

Зараз пан Батірашвілі живе на пенсію. Час від часу йому допомагає його старший син Тенгіз, який досі мешкає в рідному селі.

Відтоді, як Шишані пішов, він телефонував батькові лише раз. Шишані розповів йому, що взяв у дружини чеченку: "Він сказав: "У мене є дочка, і вона схожа на тебе, її звуть Софія".

Шишані запитав свого батька, чи той все ще молиться. Пан Батірашвілі каже, що коли він відповів, що все ще сповідує християнську віру, його син повісив трубку і більше не дзвонив.

За свою діяльність у Сирії Шишані здобув повагу найбільш віруючих людей ущелини, і деякі кажуть, що дедалі більше місцевих чоловіків наслідують його приклад.

Пан Батірашвілі не тішиться раптовою популярністю своєї родини.

"Навіщо мені така слава? Хоч би (Шишані. – Ред.) ніколи не йшов. Але, можливо, це була його доля, піти на війну до Сирії", - говорить він.