Павленко: дітей Донбасу використовують для маніпуляцій

Павленко Копирайт изображения Olga Ivashchenko

Прямими та опосередкованими жертвами конфлікту на Донбасі стали тисячі дітей - такі висновки випливають із розповіді уповноваженого президента з прав дитини у 2011-2014 роках.

Минулого тижня він повернувся із тих територій на сході України, які українські військові взяли під свій контроль після боїв з проросійськими сепаратистами.

За його словами, з початку конфлікту від осколкових поранень на Донбасі загинули одинадцять дітей.

В інтерв'ю ВВС Україна, яке записували ще до збиття малайзійського "Боїнга" із десятками неповнолітніх на борту, дитячий омбудсмен розповів про зруйновані лікарні, заміновані школи та дитсадки, а також поділився враженнями від побаченого.

Юрій Павленко: Воронки, розбиті будинки, діти, які вилазять із підвалів, де живуть із родинами... У це спершу неможливо повірити, але це справді є.

Хоча одне місто відрізняється від іншого. Ось Семенівка, Миколаївка біля Слов'янська - вони були в епіцентрі боїв, там багато зруйнованих будівель. Красний Лиман постраждав менше, там усі бої були за містом. Втім є багато населених пунктів, де боїв не було, та все одно там немає ні води, ні світла, проблеми із продуктами.

Але найбільше мене вразив один випадок - те, що запам'ятовуєш на все життя. Ми їхали до Семенівки із гуманітарною допомогою, і сапери порадили нам заїхати туди, де розташований пошкоджений психоневрологічний санаторій. Там було декілька будинків для працівників закладу - зараз вони повністю зруйновані, я навіть подумати не міг, що там живуть люди.

Сапери ж розповіли, що знайшли кілька сімей із маленькими дітьми. І ось, коли ми під'їхали до повністю зруйнованих будинків, посигналили - із з підвалів вийшли люди… Вийшла мама з маленькою дитиною – Микитою, якому нещодавно виповнився рік і десять місяців. Він, до всього, ще й хворіє важкою недугою.

За п'ять днів ті люди не отримали жодної допомоги. Я підійшов до одного хлопчика, щоб подарувати йому щось яскраве, але він найперше схопив пляшку води. Дитина років десяти півтора літра випила за 10 хвилин спілкування.

ВВС Україна: Ви вже донесли усе це до президента?

Юрій Павленко: Після мого приїзду в адміністрації президента вперше відбулася нарада під головуванням Ірини Геращенко - уповноваженої президента із вирішення проблем Сходу. Вона поінформувала президента про проблеми дітей, за результатами наради буде указ президента із чіткими завданнями

"Вироки про розстріл"

ВВС Україна: Ви, мабуть, також чули розповідь жінки, чию дитину нібито закатували військові - її показувало російське телебачення. Можлива така ситуація у зоні конфлікту, на ваш погляд?

Юрій Павленко: З боку українських військових і українських органів влади це неможливо. І сама розповідь стосується того періоду, коли я був у Слов'янську, у перший день після визволення. Вона ж розповідала, що це нібито було у Слов'янську 5 чи 6 липня. Це неможливо. Але жахливо те, що сьогодні Росія почала дуже активно використовувати тему дитинства для маніпуляцій. Це, на мій погляд, найвищий рівень аморальності.

Я думаю, це одна зі складових заяв російської влади про "використання жінок і дітей як живого щита". Росія почала використовувати дітей, їхні проблеми і горе як певний живий щит, щоб прикрити свою терористичну діяльність в Україні. На жаль, ми передбачаємо ще цілу низку подібних провокацій і заяв з використанням дітей.

ВВС Україна: Яких, наприклад?

Юрій Павленко: Вже була тема з дітьми-сиротами і позбавленими батьківського піклування, намагання вивезти їх зі Сніжного. До всіх служб у справах дітей у Донецькій області, які розташовані на території під контролем терористів, приходили бойовики з автоматами і намагалися вилучити бази даних. Є спроби вивезти дітей. З якою метою? Важко навіть уявити це.

Копирайт изображения Olga Ivashchenko

Приміром, Бєс (Ігор Безлер, один з лідерів сепаратистів на Донбас. - Ред.) заявляв, що нібито мер Горлівки зізнався йому, що сиріт із Горлівки відправляли на органи... По-перше, сам мер - у заручниках. По-друге, він став головою міста у 2011-му році. У той час у Горлівці вже навіть інтернату не було. Тому, нічого подібного в принципі не могло відбуватися. Але такі заяви формують інформаційне поле проти України.

Нам потрібно дуже жорстко реагувати на такі речі, потрібні рішення стосовно тих російських посадовців, журналістів, власників, керівників каналів, які таким чином використовують дітей. Зараз цим займається міністерство юстиції, готуються позови до міжнародних інстанцій.

ВВС Україна: Чи є зафіксовані факти, коли сиріт все-таки вивезли до Росії?

Юрій Павленко: Усі незаконні спроби вивезти дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вдалося зупинити. Хоча кілька таких спроб було, і я не виключаю, що це може продовжуватися. Разом з тим я не виключаю, що окремі опікуни законним шляхом виїхали з дітьми до Росії і залишаються там. Приміром, поїхали до рідних, близьких, знайомих - у цьому немає проблеми.

Але була, приміром, інформація про те, що від сімей, у яких виховують сиріт, які поїхали до Криму, вимагають писати заяви про отримання статусу біженців і взяти російське громадянство - їм же ж треба набрати певну масу біженців. До того ж, у Росії громадянство можна обирати із 14-ти років.

ВВС Україна: Скільки дітей-сиріт досі перебувають на захоплених сепаратистами територіях?

Юрій Павленко: Точну цифру назвати важко. У Донецькій області, якщо я не помиляюсь, з 88-ми інтернатних закладів більш ніж 50 розташовані у зоні АТО. У тих інтернатах залишилися близько 600 дітей. Кожного дня вдається евакуювати якусь частину із них. У Луганській області основну масу дітей встигли вивезти вчасно - в один день усі зібралися на вокзалі і поїхали до Одеси. У Донецькій області цього не встигли зробити. "ДНР" опублікувала так званий наказ про заборону вивезення дітей і персональну відповідальність керівників та працівників інтернатів і посадовців ОДА за спроби вивезти їх. Покарання за таку спробу - це розстріл. Тому нині начальник управління освіти, охорони здоров'я, служби у справах дітей, заступники голови ОДА вже мають вироки про розстріл. Але продовжують працювати.

Кожен дитячий заклад має бути певною зоною недоторканості як для терористів, так і для українських військ. Хоча я мало вірю, що це втримає терористів, але треба домовлятися, щоб дітей не використовували у жодних маніпуляціях.

"Ви нас усіх хочете знищити?"

ВВС Україна: Ви бачили зруйновані школи і садочки?

Юрій Павленко: Я бачив пошкоджені школи і садочки, більше того, весь час ми спілкувались з мінерами, з ДержНС. Вони розповіли, що майже усі дитячі садочки, школи і лікарні були заміновані. Як мені розповіли, звідти вивезли більше мін та вибухових пристроїв, ніж після Другої Світової.

Але я впевнений, що у звільнених містах і селах діти 1 вересня підуть на навчання. Школи і садочки будуть відновлені. Складніша ситуація із дитячою лікарнею у Слов'янську, яка обслуговує приблизно 35 тисяч дітей, - на її території вибухнули сім мін. У лікарні пошкоджена вхідна група, приймальне відділення, частина стелі, даху, вибиті 103 вікна. Але заклад вже приймає пацієнтів - є неушкоджена частина.

Копирайт изображения Olga Ivashchenko

Те саме з пологовим будинком - через вибухи снарядів вилетіли більше ста вікон, до того ж терористи - не знаю, для чого - понівечили усе обладнання, а частину вкрали чи повикидали.

Багато дорослих загинули, хтось травмований, хтось невчасно отримав медичну допомогу. Відтак ризик збільшення сирітства і безпритульності дуже високий. Треба розробляти спеціальну політику.

Поки що, на жаль, за тиждень перебування там, я бачив серйозну розкоординованість різних органів влади. От як та дитинка, яка вийшла з мамою з підвалу - у чиїй вона компетенції? Зараз важко сказати. До того ж, ніхто не знає кількості таких дітей - запитаєте у різних міністрів, вони вам назвуть різну цифру.

Це неприпустимо. Нам потрібна єдина інформація і єдині рішення. Бо діти часто страждають від такого непрофесіоналізму так само, як і від дій терористів.

ВВС Україна: Як люди на Донбасі сприймали вас?

Юрій Павленко: Спершу сприйняття агресивно, як, наприклад, це було у Семенівці. Перша реакція людей нерідко: "Ви нас усіх хочете знищити?". І таке питання ставили дуже часто.

Хоча через 15-20 хвилин спілкування ми знаходили порозуміння з людьми. Коли чесно допомагаєш їм вирішити хоча б мінімальні потреби, вони ставляться з подякою. До речі, я постійно спілкувався там українською мовою - і не відчував до себе жодної агресії.

Тому нині кожен мусить зробити для дитини Донбасу те, що він може зробити якнайкраще. Можеш якнайкраще пиляти – пиляй, співати – співай, ухвалювати рішення – ухвалюй рішення, стріляти – стріляй... Тоді ми зможемо відродити довіру жителів цього українського регіону до нашої держави - для того, щоб антиукраїнська тема більше ніколи не знаходила ґрунту на цих землях.

Інтерв'ю записав Роман Лебедь.