Миколаїв, Львів, Чернівці: рідні вояків АТО хочуть повернути своїх близьких

Миколаїв Копирайт изображения Oleksandr Saykovskyy

Одразу в кількох регіонах України пройшли протести родичів вояків АТО з вимогами повернути їхніх близьких додому.

Упродовж всієї антитерористичної операції українського уряду, яка триває з середини квітня, такі протести відбувалися у кількох регіонах. Остання хвиля зачепила Миколаїв, Чернівці та Львів.

Вже після цієї хвилі протестів, 30 липня, речник інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко на брифінгу заявив, що зараз здійснюється ротація військових Західного оперативно-територіального з'єднання, які героїчно проявили себе під час звільнення населених пунктів на Донеччині.

Військові твердять, що за понеділок солдатам у зоні АТО вдалось доставити 15 тонн боєприпасів та продовольства. Також армії вдалось здобути висоту Савур-Могила, що, за твердженням командувачів, дозволило зменшити напругу та отримати перевагу над противником.

Чернівці

У Чернівецькій області протягом шести днів був паралізований рух автотранспорту у напрямку Румунії, Молдови, а також до Києва. Дороги перекривали у трьох районах: Новоселицькому, Герцаївському та Глибоцькому.

На акції протесту вийшли здебільшого лише матері та дружини мобілізованих буковинців, які протестували проти оголошеної третьої хвилі мобілізації.

Микола Товарницький з районного центру Глибока говорить, що основна вимога протестувальників – скасування мобілізації та повернення хлопців з Чернівецької області додому.

"У людей увірвався терпець. Складається таке враження, що ця війна потрібна лише "західнякам", бо ж більше нікого не призивають. А потім тіла наших молодих загиблих хлопців привозять додому. Тут у самій мобілізації та проведенні АТО треба щось змінювати. Однозначно", - говорить чоловік, у якого на утриманні старенька мати та неповнолітня сестра.

У Надії Джал двоє дітей, жінка зараз на сьомому місяці вагітності. Її 26-ти річний чоловік пробув в зоні АТО майже три місяці: з 6 травня до 21 липня.

"Мого Степана відпустили на 10 днів, бо я в лікарні зараз. З цими вічними переживаннями за нього я виснажилась морально, і є загроза зриву вагітності, - розповідає дівчина. – Повірте, якби не вагітність, я б першою почала перекривати дороги. Я чудово розумію людей, а от владу – ні".

Щодня з протестувальниками зустрічався обласний комісар та представництво виконавчої влади краю. За словами першого заступника голови Чернівецької ОДА Івана Рибака, він розуміє, чому люди вийшли на акції протесту.

"Всі чоловіки отримали мобілізаційні розпорядження, в яких йдеться про те, що у разі повної мобілізації та оголошення війни, потрібно протягом двох годин з’явитись у військкоматі. Це не повістка до призову – ні! Люди ж цього не знали, не розібрались і тому вийшло так, як вийшло", - пояснює чиновник та зізнається, що люди не надто дослухаються до роз’яснень.

Втім, певних домовленостей вдалось досягнути: 29 липня буковинці розблокували усі дороги області, відтак рух автотранспорту відновлений.

Активісти задля подальшої співпраці з владою створюють ініціативні групи, а на своїй сторінці у мережі Facebook голова Чернівецької ОДА Роман Ванзуряк написав: "Ситуація досі вибухонебезпечна. Але головне - ми знайшли точки дотику".

Львівщина

На Львівщині родичі вояків декількох частин, що перебувають у зоні АТО, готові влаштовувати акції протесту до тих пір, поки їхні близькі не матимуть відпочинку. Зокрема, йдеться про солдатів 80-ї окремої аеромобільної бригади, яка, за словами родичів, перебуває у найнебезпечніших місцях бойових дій.

"Ми будемо протестувати до того часу, поки наших рідних не замінять і не дадуть їм відпочити", - наголосила кореспонденту ВВС Україна одна з жінок, які зібралися в сквері під Львівською обласною радою перед засіданням спеціальної комісії облради, що займається допомогою війську.

На засідання прийшли кілька десятків родичів вояків. Найбільше претензій до влади мають рідні десантників з 80-ї аеромобільної бригади та 24-ї окремої механізованої бригади, підрозділи якої перебували в районі Зеленопілля.

Родичі десантників скаржаться на те, що бійці з інших частин перебували на відпочинку по кілька разів, а львівські – жодного, попри те, що саме вони, за словами рідних, перебували на найважчих ділянках воєнних дій – у Слов’янську, а потім в аеропорту Луганська.

Натомість дружина вояка 24-ї бригади Неля Васюта звернулася з проханням про допомогу військовим цієї частини, дислокованої на кордоні з Росією. За її словами, вояки потерпають від сильних обстрілів з боку Росії та сепаратистів.

"Допоможіть тим, що на кордоні, бо вони на межі", - сказала вона, звертаючись до депутатів облради.

Хвиля протестних акцій родичів військових, що воюють в зоні АТО, здійнялася на Львівщині наприкінці червня. Саме тоді провели першу акцію протесту родичі вояків 80-ї окремої аеромобільної бригади – пікетували частину та погрожували перекриту вулицю Стрийську неподалік від частини.

17 липня родичі десантників перекрили дорогу і вимагали літака, який доставив би їх до бійців у Луганськ. Це сталося після повідомлень про сильні обстріли та бомбардування території аеропорту. Наступного дня рідні вояків вдалися до кількагодинного перекриття ділянки міжнародної траси Київ-Чоп у селі Гамаліївка під Львовом. Цю ж таки дорогу перекривали й 20 липня і звільнили тільки після тривалих переговорів з владою.

А в ніч проти 24 липня дорогу блокували рідні бійців міліцейського спецбатальйону "Львів", які вирушали в зону АТО, бо бійцям не видали засобів захисту – касок та бронежилетів. Вони пропустили транспорт тільки після того, як міліцейське керівництво запевнило, що такі засоби міліціонери отримають в дорозі.

Миколаїв

Миколаївська облдержадміністрація виділила транспорт, на якому майже 30 матерів та жінок миколаївських десантників (які перебувають в зоні АТО) прибули до Києва, де з ними зустрілись представники командування ЗСУ. Серед них Олена, мати рядового Юрія Пригожди з села Весела Балка Казанківського району. Після строкової служби в 79-й аеромобільній бригаді Юрій ще служив за контрактом, а потім звільнився. Та от цієї весни знову викликали до військкомату на мобілізацію. Він – водій-механізатор.

"До того ж, Юрко бджолами займається, а це дуже клопітно. Та ще й голубів розводить…- говорить Олена. - Але сказав, як справжній чоловік – треба рідну землю захищати, значить треба. Дуже здивувався, коли побачив свою колишню частину – все "розвалене-роздовбане", техніка несправна… Два тижні у Миколаєві збирали та ремонтували машини, перевозили на ремонт до Херсонщини та Одещини. А в травні солдатів відправили на Схід".

"Ми будемо до кінця стояти за своїх дітей, - говорить Олена. - Якщо потрібно – поїдемо в зону АТО, якщо командування нічим допомогти не зможе нашим дітям, нашим кровинкам..."

Як повідомив прес-секретар Миколаївської ОДА Олексій Кочубей, який супроводжує делегацію в київській поїздці, в понеділок жінки зустрілися з представниками командування десантними військами, а у вівторок з ними зустрівся заступник міністра оборони Петро Мехед.

"Наші війська, в тому числі 79-а бригада, поставлені командуванням завдання сьогоднішнього дня в цілому виконали. Процес йде. На жаль, він йде повільніше, ніж нам хотілося б", - сказав Петро Мехед.

На репліки миколаївців про те, що за їхніми даними, не до всіх підрозділів 79-ї бригади вантажі дійшли, заступник міністра оборони сказав, що оприлюднена ним інформація є вичерпною і що в нього на руках список з даними, кому і що саме було доставлено, аж до ремкомплекту БТР. Домовилися про те, що родичі солдатів складуть список точок, на які, за їхніми даними, допомога не дійшла. Цей список передадуть заступнику міністра оборони для обробки.

Петро Мехед попросив присутніх скоротити телефонні розмови з військовослужбовцями в зоні АТО, а також попросити солдатів тримати телефони вимкненими.

Матері та жінки з Миколаївщини ще залишаються в Києві. Вони вимагають ротації особового складу в зоні АТО, а також просять розповсюдити їхнє звернення до країни.

Вони окремо наголошують, що не закликають своїх близьких до дезертирства, але вимагають їх зберегти "за всяку ціну".

У неділю жінки Миколаївщини блокували міст міжнародного значення через річку Південний Буг розташований на трасі Відень-Будапешт-Одеса-Мелітополь-Ростов-на-Дону. Жінки, які блокували міст, заявляли, що їхні чоловіки та сини у телефонних розмовах розповідають, що влада не допомагає їм в оточенні.