Сардинське місто пропонує молоді емігрувати

Проблема безробіття і незайнятості молоді – вкрай нагальна для Італії. Намагання центральної влади поліпшити ситуацію часто виявляються марними, тож боротися з цими проблемами намагаються у регіонах. Часом - у неординарний спосіб, як у сардинському містечку Ельмас.

Не маєш роботи і хочеш емігрувати? Вперед! Можеш їхати до будь-якої європейської столиці. За чий рахунок? Адміністрації міста Ельмас.

Вона виділяє кошти, щоб оплатити квиток в один кінець, перші витрати на оренду помешкання і курси англійської мови.

Програма поширюється на тих, хто молодший за 50 років і живе в місті принаймні три роки.

Комуна Ельмас налічує майже 10 тисяч мешканців. У місті є аеропорт і стадіон – цим воно і відоме.

Проблема номер один – брак роботи. Міська адміністрація запроваджувала різні програми зі створення робочих місць, але результати виявилися невтішними, розповідає мер міста Вальтер Пішедда. Так і з’явилася ідея проекту "Тепер їду".

"Щодня до мого офісу приходять безробітні і просять про допомогу. Багато хто каже, що хотів би вирушити за кордон, але не має грошей навіть на квиток. І тоді ми подумали: чому б не заохотити цих людей? Зрештою, ми громадяни Європи і не можемо претендувати на те, щоб Сардинія задовольнила всі наші потреби. Звісно, мати роботу біля хати – було б ідеально, але треба усвідомити, що ситуація зараз дуже складна", - каже міський голова Ельмаса пан Пішедда.

Молодь без надії

Криза ринку праці на Сардинії нині виглядає нерозв’язною. За даними національного інституту статистики ISTAT, 54 відсотки молодих людей на острові не мають роботи.

Приблизно така ж картина і на материковій Італії. Загалом серед працездатного населення країни рівень безробіття перевищує середньоєвропейський показник і сягає 12,6 відсотків.

До того ж, як зауважують соціологи, багато юнаків та дівчат вже втратили надію знайти роботу.

"Ми не хочемо стимулювати еміграцію, але будьмо реалістами: політика щодо ринку праці в нашому регіоні провалилася, - пояснює журналістам мер міста Ельмас. - Цим проектом ми надаємо підтримку людям, які не втрачають надії. Замість того, щоб днями просиджувати в барах, хай виїжджають, вчать іншу мову, здобувають новий фах. І, можливо, вони повернуться додому з грошима, щоб купити дім і створити сім'ю".

Для цієї програми виділили з міського бюджету 12 тисяч євро. Передбачають, проте, що запитів буде значно більше.

Втім, перші опитування місцевої молоді не свідчать про ентузіазм.

"Чому нас хочуть примусити емігрувати? – запитує 25-річний Сальваторе. – Якщо ми виїдемо, тут залишаться лише літні люди".

Image caption Частина молодих людей в Ельмасі сприйняли ідею мерії без захвату

Його ровесник Антоніо додає: "Могли б щось зробити, щоб ми залишалися тут і далі жили в рідному місті".

А ось мати-пенсіонерка Сільвана Меле позитивно сприйняла ініціативу міськради.

"Моєму синові 35 років, вже чотири роки безробітний. Хотів би їхати до Лондона шукати роботу, але не має грошей на дорогу. Тому це гарна ідея", - вважає жінка.

"Не повертайтеся, а рухайтеся вперед"

Ідея міських чиновників в Ельмасі спричинила нові дискусії довкола болючих для Італії тем: нова еміграція, відтік мізків та скорочення поселень.

Сардинійська письменниця Мікела Мурджія у коментарі для газети La Stampa звинувачує місцевих політиків.

"Якщо молодь покидає острів, Сардинія ще більше збідніє. Досвід за кордоном збагачує людину, але не можна надсилати молоді помилковий меседж. Не можна створювати ілюзії, що майбутнє можливе лише в еміграції", - зазначає Мікела Мурджія.

Столичні політики поки не відреагували на ідею міської ради Ельмаса. Хоча останні промови прем’єр-міністра Маттео Ренці щодо відтоку талантів з Італії свідчать, що й у верхах вже змирилися з реальним станом речей.

На початку тижня в Лос-Анджелесі пан Ренці зустрівся з італійськими підприємцями і науковцями, які емігрували до США. Від прем’єра сподівалися почути про нові матеріальні заохочення для тих, хто повернеться на батьківщину, або інші проекти, які б спонукали молодь до рееміграції.

Натомість глава уряду сказав наступне: "Я не прошу вас повернутися додому. Я вас закликаю рухатися вперед і працювати, щоб змінити світ".

Більшість фахівців визнають: головна проблема країни не в тому, що виїздять молоді й талановиті, а в тому, що їдуть з квитком лише в один кінець. Тобто, на відміну від китайців чи індійців, мало хто з італійців повертається працювати на батьківщині.

Щороку емігрують приблизно 60 тисяч італійців віком до сорока років, свідчать дані різних досліджень. Офіційно за межами Італії нині живуть майже 4 мільйони її громадян.

Більшість із тих, хто залишає Апенніни, нарікають на давні недоліки місцевої системи: хабарництво і відсутність меритократії.