Ленін був. Ленін впав. Ленін буде?

Постамент Леніна Копирайт изображения AFP
Image caption У понеділок під порожнім постаментом зібралися переважно ті, хто сумує через повалення Леніна

Уламки поваленого у Харкові Леніна розлетілися далеко за межі підніжжя пам'ятника.

Чи варто було чіпати велетенського Ілліча? Чи був це влучний момент? Як треба було демонтувати вождя?

Про це говорять не тільки на площі Свободи у Харкові. Дискусії - у соціальних мережах та випусках новин, онлайн та друкованих виданнях, у громадському транспорті та владних кабінетах, на лавках біля під'їздів та кухнях.

Свідки початку і кінця

Харків'янин Анатолій Присиченко розповідає, як півстоліття тому був свідком урочистого відкриття пам'ятника Володимиру Ульянову-Леніну. Сьогодні зранку пенсіонер прийшов на площу з квітами: "Я чого прийшов? Прийшов просто попрощатися. Тоді, на відкритті, - я хлопчиськом ще був, - було дуже багато людей, на дерева позалазили. Мені зараз трішки боляче, в душі боляче".

У натовпі під порожнім постаментом зранку понеділка більшість - ті, хто сумують за залізним Іллічем. Люди вигукують: "Це зробили фашисти!", "Це витвір мистецтва і пам'ять", "Не можна ламати те, що не ти збудував!", "Кому він заважав?". Люди похилого віку сумують за юністю та кращими часами, з якими в них асоціюється радянське минуле.

Харків'янка Віра каже: "Як можна не поважати стареньких? Це ж наше життя, наше все! А вони взяли – і зруйнували".

Саме цим людям мер Харкова Геннадій Кернес спрямовує обіцянку відновити пам'ятник. Він вважає, що знесення – "вандалізм". Юридично Ленін належить міській громаді Харкова та знаходиться "на балансі міста". Розпорядження губернатора, заявляє пан Кернес, є прямим порушення закону.

У коментарі для преси він пригадує, як в прямому ефірі погрожував депутату Верховної Ради Ігореві Мірошниченку фізичною розправою за спробу скинути Ілліча: "Я гадаю, ви всі пам'ятаєте, я сказав: руки-ноги переламаю. Але через мій нинішній стан, і я про це дуже шкодую, я не зміг бути серед людей і захистити, зупинити цей безлад. Але ми відновимо пам'ятник на площі Свободи, на тому самому постаменті".

Історична подія

Навіть ті, хто згоден із руйнацією Ілліча, засуджують "манери" активістів, чиїми руками повалили пам'ятник. Мовляв, це відбувалося у небезпечний спосіб, із ризиком для життя.

Олена Макарова, харків'янка, каже: "Те, що сталося – це паплюження. Дуже сумно, що в нашій демократичній країні рішення приймаються не громадою, а купкою людей. Розмір навіть не важливий, все одно це – купка".

"Мені не подобається Ленін. Але це – пам'ятник. Це – історія. Її неможливо просто взяти і викреслити. Тим більше, в такий спосіб", - вважає харків'янин В'ячеслав Шляха.

Копирайт изображения AFP
Image caption Демонстранти підпиляли залізну статую знизу, а тоді стягнули з постаменту металевими тросами
Копирайт изображения AFP
Image caption "А він-то - полий! Король - полий!", - каже активіст Євромайдану Олександр Шевченко

Активіст Євромайдану Олександр Шевченко дивується тому, як легко виявилося скинути Леніна. Він вважає це символічним: "А розповідали! Що він 17 тон важить, що він цільнометалевий, що він проламає все аж до метро. А він-то – полий! Король – полий!".

Кілька годин, поки тривав "розпил" Леніна на шматки, на площі Свободи зовсім не було міліції. Людей в погонах було багато, але вони оточували майдан, стояли кордоном на в'їзді, зокрема, не впустили техніку, яку викликали активісти. Жодної спроби завадити руйнації не було.

У натовпі за демонтажем спостерігав Антон Герщенко, радник міністра внутрішніх справ. На питання, чи буде реакція правоохоронних органів на відверте бешкетництво він відповів: "Міліція – з народом. Точка. Я не схильний наразі до дискусій. Я сюди прийшов як громадянин, подивитись на історичну подію".

Фонтан замість Леніна

У перші після повалення пам'ятника хвилини, коли ще не вщухли тріумфальні вигуки, у соціальних мережах харків'яни почали висувати пропозиції, що саме має увінчати центральну площу Харкова.

Миролюбні голоси виступали на користь "малої міської архітектури": облаштувати на місці пам'ятника затишний куточок з лавками, фонтаном або клумбою.

"Це головний ідеолог комунізму! Звісно, його треба було прибрати. І зробити тут місце для відпочинку. А то встановлять зараз пам'ятник Небесній сотні. Прийдуть комуністи – знесуть його, встановлять щось своє. Прийдуть капіталісти – знов замінять. Треба без ідеології! Фонтанчик. І всім буде приємно", - стверджує житель Харкова Олександр.

Ідеологічно забарвленні думки лунали від радикально налаштованих мешканців міста. Серед пропозицій на місце Леніна був навіть Степан Бандера, проте масової підтримки він не отримав.

Хлопець із позивним "Холодний", учасник повалення Леніна, каже: "Вже 70 років минуло з дня смерті Леніна, а його навіть земля не приймає. Лежить в Мавзолеї... Він ворог української нації, його треба було знищити. Встановимо тут більш гідний пам'ятник. У нас багато героїв: ті, хто загинули на Майдані, ті, хто зараз гинуть в зоні АТО".

Втім дехто, посилаючись на заповідь "не створи собі кумира", висловив побажання залишити постамент порожнім – на згадку та для історії.

Новини на цю ж тему