Як людство любило свастику, поки Гітлер її не вкрав

Літак Копирайт изображения BBC World Service

У західному світі свастика синонімічна до фашизму. Але цей символ існує вже тисячі років і здавна вважався символом доброї вдачі чи не у кожній світовій культурі. Враховуючи нові свідчення про його довгу європейську історію, – перш ніж його спаплюжили нацисти, – чи зможе цей давній символ колись звільнитись від нехороших асоціацій?

На давньоіндійській мові – санскриті – слово "свастика" означає "добробут". Цей символ тисячоліттями використовується індуїстами, буддистами та джайнами і загалом вважається індійським.

Перші західні мандрівники до Азії надихнулися позитивністю та історією цього символу і почали використовувати його вдома. На початку ХХ століття свастика користувалася шаленою популярністю в якості невинного символу-оберегу.

Копирайт изображения BBC World Service
Image caption Модний тренд ХХ ст.: пакування фруктів, фірмова підвіска Coca-Cola, гральні карти (усе – з США)

У своїй книжці "Свастика: символ, якому немає прощення?" американський письменник і фахівець з дизайну Стівен Геллер показує, з яким ентузіазмом її прийняли на заході як мотив в архітектурі, рекламі та промисловому дизайні.

"Її використовувала компанія Coca-Cola, друкувала на пивних пляшках компанія Carlsberg. Не гребували нею бойскаути, а герлскаути взагалі назвали свій журнал "Свастика". Вони навіть розсилали значки у формі свастики юним читачкам за успішний продаж журналу", – розповідає він.

Під час першої світової війни цей символ також використовували американські військові підрозділи; на літаках Королівських військово-повітряних сил Великої Британії його можна було побачити до 1939 року. Втім, він поступово вийшов з моди у 1930-ті роки відповідно до того, як у Німеччині посилилась нацистська влада.

Копирайт изображения BBC World Service
Image caption Хлопчик-індус з виголеною головою і гігантська ваза у буддистському храмі в Японії

Використання свастики нацистами бере початок від праць німецьких науковців ХІХ ст., які перекладали давні індійські тексти і помітили подібності між санскритом та їхньою власною мовою. Вони дійшли висновку, що індійці і німці мають спільне походження і змалювали расу білих богоподібних воїнів, яких назвали "арійцями".

Цю ідею підхопили антисемітські націоналістичні угрупування. Вони запозичили і популяризували свастику як символ давнього арійського походження германців.

"Гакенкройц" ("кривий хрест") – чорна свастика з кінцями, загнутими під прямим кутом, у контрастному білому колі і на червоному тлі – став найненависнішим символом ХХ століття, нерозривно пов’язаним з жахіттями Третього рейху.

"Для євреїв, свастика – це символ страху, пригноблення та винищення. Це символ, який ми ніколи не зможемо змінити, – каже 93-річний Фредді Кноллер, що пережив голокост. – Якщо вони малювали свастику на могилах чи синагогах – від цього досі страшно. Це ніколи не мусить повторитися".

У Німеччині, свастика була заборонена відразу після війни. У 2007 Німеччина виступила з ініціативою заборонити цей символ по всьому ЄС, але безуспішно.

Копирайт изображения BBC World Service

Іронія в тому, що свастика є більш європейською за походженням, ніж більшість з нас усвідомлює. Археологічні знахідки давно довели древність цього символу, але багатовікові зразки аж ніяк не обмежені Індією. Свастику використовували давні греки, кельти і англосакси, а деякі найдавніші зразки були знайдені в Східній Європі, від Балтики до Балкан.

Якщо ви хочете переконатися, яке глибоке коріння свастика має у Європі, раджу почати з Києва, а саме з вражаючої колекції Національного музею історії України.

Серед найдорогоцінніших скарбів музею – невеличка фігурка пташки, зроблена з бивня мамонта. Її було знайдено у 1908 р. на Мізинській палеолітичній стоянці, неподалік від кордону з Росією.

Тіло пташки вкрите різьбленим орнаментом типу "меандр", що нагадує з’єднані свастики. Це найдавніший зразок свастикоподібного орнаменту у світі. Його вік, встановлений методом радіовуглецевого датування, не може не вражати – 15 тисяч років. Пташку знайшли поруч з предметами фалічної форми, отже, цілком можливо, що зображення свастики асоціювалось з ідеєю фертильності.

У 1965 році палеонтолог Валентина Бібікова виявила, що свастико-меандровий орнамент на пташці дуже подібний до природного візерунку на розрізі бивня. Що як митці епохи палеоліту просто відтворили на фігурці те, що бачили в природі, – величезного мамонта, який у їхній свідомості пов’язувався з добробутом та родючістю?

Ізольовані зображення свастики почали з'являтися в неолітичній культурі Винча на південному сході Європи близько 7000 років тому. За Бронзової доби вони вже поширились по всій Європі. В колекції музею є керамічні горщики, верхня частина яких декорована окремими свастиками по всьому периметру. Під час Другої світової війни, коли Київ окупували, нацисти вивезли ці горщики до Німеччини, вважаючи за важливий доказ їхнього арійського походження. (Після війни їх вдалося повернути).

В античній колекції музею свастика теж присутня – у формі безперервного лінійного меандру, який прославився у грецькій архітектурі і досі широко використовується на виробах з кераміки і текстилю.

Копирайт изображения BBC World Service
Image caption Ліворуч: грецькі архітектурні фрагменти з свастикоподібним орнаментом у Київському музеї. Праворуч: оздоблення Бруклінської музичної академії (Нью-Йорк)

Давні греки також прикрашали свої горщики та вази окремими свастиками. На одному з експонатів, що датується приблизно VІІ ст. до н.е., свастика зображена під животом козла; її кінці м’яко закручені, ніби вусики рослин.

Копирайт изображения BBC World Service
Image caption Фрагмент комірця князівни ХІІ ст.

Можливо, найдивовижніший експонат у музеї – делікатні фрагменти вишитого текстилю, що дійшли до нас з 12 ст. н.е. Вважається, що ця вишивка прикрашала комір жінки з князівського роду. Золотими нитками тут вишиті хрести та свастики, що оберігали князівну від зла.

Свастика лишалась популярним мотивом у вишивці Східної Європи та Росії до початку Другої світової війни. Російський дослідник Павло Кутенков зібрав майже 200 її різновидів у цьому регіоні. Але гакенкройц досі викликає дуже сильні негативні емоції. У 1941 р. в Києві відбулася одна з наймасштабніших трагедій голокосту – Бабин Яр, де було розстріляно близько 34 тисяч євреїв.

У Західній Європі свастика як давній культурний символ вийшла з ужитку задовго до Нового часу, але давніші приклади теж трапляються, наприклад, широко відомий "камінь зі свастикою" понад болотом Ілклі-Мур у Західному Йоркширі.

На думку деяких активістів, давня історія цього символу може допомогти повернути йому хорошу репутацію в Європі. Пітер Медсон, власник престижного тату-салону в Копенгагені, розповідає, що свастика належить до скандинавської міфології, яка приваблює багатьох мешканців цих земель. Він є одним з організаторів "Дня любові до свастики", що пройшов 13 листопада минулого року. В цей день майстри татуювань по всьому світу наносили тату зі свастикою безкоштовно для поширення знань про її давню і багатокультурну історію.

Копирайт изображения BBC World Service
Image caption Один з прихильників руху "Повернімо любов до свастики"

"Свастика – це символ любові, а Гітлер його спотворив. Ми не хочемо воскресити гакенкройц – це неможливо, і жахи нацизму не слід забувати", – каже він.

"Ми лише хочемо, щоб люди знали: існує багато інших різновидів свастики, і вони ніколи не означали нічого поганого. Ми також хотіли б переконати ультраправих фашистів відмовитись від цього символу. Якщо просвітити широкий загал щодо справжнього значення свастики, можливо, нам вдасться відібрати її у фашистів".

Втім, для людей, що відчули жахи фашизму на собі, як Фредді Кноллер, перспективи знову полюбити свастику видаються не надто реальними.

"Ті, хто пережив голокост, завжди пам’ятатимуть, чим була свастика у нашому житті – втіленням вселенського зла", – каже він.

"Звичайно, ми тоді не знали, що цьому символу багато тисяч років. Гадаю, людям буде цікаво дізнатися, що свастика не завжди символізувала фашизм".

Фотографії біплана американської армії, довоєнної реклами з США і оздоблення Бруклінської музичної академії надані Стівеном Геллером з його приватної колекції.

Новини на цю ж тему