"Їм пощастило": ті, що вийшли з Дебальцевого

Артемівськ Копирайт изображения Getty
Image caption Усім військовим, які вийшли з Дебальцевого, президент обіцяв ротацію

Артемівськ – найбільше з найближчих до Дебальцевого міст на контрольованій Україною території Донеччини – стало тимчасовим місцем збору військових, яким вдалося вирватися з оточення.

Місцева волонтерка Тетяна розповіла ВВС Україна, що лише протягом середи через руки доброчинців, які працюють при міській лікарні, пройшло півтори сотні поранених. У четвер ситуація легша – більшість тих, кого можна транспортувати, переправили до інших міст.

"Ми їх годували, переодягали кого треба. Деякі були в дуже брудному одязі", - розповідає Тетяна. Одяг передають волонтери, в тому числі з інших міст. Їжу готують вони ж: "Обов'язкове триразове харчування. Намагаємося і м'ясо готувати. Хто що може".

Копирайт изображения AFP
Image caption У Києві кажуть, що з Дебальцевого вивели майже 2,5 тис. військових

Настрій у військових дуже різний: "Є такі, що не хочуть лежати в лікарні, не хочуть їхати додому. Хочуть швидше підлікуватися і повернутися (На фронт. – Ред.). А є такі, які дякують Богові і хочуть якнайшвидше це все забути. Деякі, коли пропонуєш їм їжу, пожвавлюються, дякують. А деякі пригнічені, відповідають тільки "так" чи "ні" і нічого взагалі не хочуть".

У декого через стрес проявляється надмірна говірливість. "Учора попався такий, що не міг замовкнути", - розказує Тетяна. А дехто з тих, кому вдалося вийти неушкодженим, радіють своєму щастю.

"Вони ж виходили з боєм. Можна сказати, що ті, які вийшли, їм пощастило, - веде далі волонтерка. - Вони проривалися, броня у них глохла, вони бігли своїми ногами, а коли виходило, підсідали на інший транспорт".

Копирайт изображения AFP
Image caption Ті, кому вдалося вийти неушкодженими, радіють
Копирайт изображения Getty
Image caption Домовини біля артемівського моргу. Офіційно відомо про 13 загиблих солдатів. Доля понад 80 невідома

Усі гуртожитки в місті заповнені, каже Тетяна. Дехто з городян забирали військових до себе на ніч.

Тетяна розповідає про двох солдатів, яких вона спочатку нагодувала вечерею, а потім дозволила переночувати в себе вдома. Один з них був поранений влітку. Інший пройшов через іловайський котел, був у полоні.

"Вони мобілізовані, у травні в них - дембель, і вони розраховують на те, що це вже кінець їхній війні", - каже жінка.

Копирайт изображения Getty
Image caption Деяка техніка після обстрілів потребує ремонту, щонайменше - заміни лобового скла

Хоча Артемівськ звик до присутності військових на вулицях, їхній наплив з Дебальцевого розігрів у місті нові пристрасті. Городяни по-різному реагують на людей в українській військовій формі, і дехто не приховує ворожого ставлення до них.

"Одна жінка кричить їм услід : "Чого ви сюди приперлися?" Вони мовчать і нічого не відповідають. А нашим, проукраїнським дівчатам, кажуть: "От прийдуть наші, я їм розкажу, хто тут прихистив українських солдатів". Так, наче вони фашисти, наче німецькі солдати чи американці, розумієте?". За суб’єктивним спостереженням Тетяни, таких людей в місті більшість.

Копирайт изображения AFP
Image caption Бої за Дебальцеве велися всупереч мирним домовленостям на найвищому рівні

Новини на цю ж тему