BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
 
Останнє поновлення: субота, 24 травня 2008 p., 14:05 GMT 16:05 за Києвом
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
Ю. Зелений: навіть Beatles має корені в народній музиці!
 
Юрко Зелений уважає, що українські гурти, які наслідують західних виконаців, приречені на вторинність
Юрко Зелений уважає, що українські гурти, які наслідують західних виконаців, приречені на вторинність
Гостем п’ятничної програми Бі-Бі-Сі 23 травня у Києві був музикознавець, філолог і музичний оглядач ФДР-радіоцентру Юрко Зелений.

Юрко є відомим у колі українських меломанів талантом відкривати нові гурти, пропагувати українську музику в досі переважно російськомовному ФМ-ефірі а також вигадувати україномовні відповідники на усталені вирази музичного сленгу, яких у нього назбирався цілий словник.

Ведучий програми Фідель Павленко відкрив її піснею українського гурту 'Скай' і насамперед запитав у Юрка Зеленого про аналогії музики гурту та ранньої творчості британського гурту The Police, а відтак - про запозичення і наслідування в українській музиці.

Бі-Бі-Сі: Наслідування західної музики - шлях до вторинності на світовому ринку?

Ю. Зелений: Це гурт 'Скай', мої земляки з Тернополя. Але щодо порівняння з The Police - це дуже гучне порівняння. Річ у тім, що, як не крути, але більшість сучасної української музики сьогодні на жаль іде слідами британо-американської традиції...

Бі-Бі-Сі: А чому 'на жаль'?

Ю. Зелений: Тому що це їх відразу приречує на вторинність на світовому ринку. Як би вони не крутилися, як би вони не пробивалися на цей ринок, який, очевидно, більший ніж наш внутрішньо-український, але вони вже там будуть вторинні, якщо не третинні.

Бі-Бі-Сі: Але якщо ідея полягає в тому, щоби пробитися на музичний міжнародний ринок, може іншого шляху немає? Хіба що пропонувати якийсь такий суворий український фольк, який можливо і знайде відгук в міжнародній музичній спільноті, але дуже обмежений і лише в колі меломанів, які саме шанують народну традиційну музику?

 Сьогодні всі музичні засоби, все звукове обладнання є уніфіковане по всьому світу, воно однакового рівня і доступне майже кожному. І на цьому обладнанні робити те, що роблять всі, що є стандартщина, воно нікому не буде цікаве. Тому вихід один - користуючись технічними засобами західними мудро додавати туди наші корінні співи. Наприклад той самий Beatles у корені своєму має ті самі одвічні англійські пісні.
 
Юрко Зелений, музичний критик

Ю. Зелений: Я дотримуюся такої думки і її нав'язую початківцям: сьогодні всі музичні засоби, все звукове обладнання є уніфіковане, як і на Заході, так і по всьому світу, воно вже від одних виробників, однакового рівня і доступне майже кожному. І на цьому обладнанні робити те, що роблять всі, що є стандартщина, воно нікому не буде цікаве. Тому вихід один - користуючись технічними засобами західними мудро додавати туди наші корінні співи, нашу співочу одвічну традицію. Наприклад той самий The Beatles у корені своєму має ті самі одвічні англійські пісні, просто мало хто про це здогадується.

В той же час, якщо ми візьмемо гурт, який вже непогано себе зарекомендував на міжнародному ринку, це молдовський Zdob si Zdub, по суті, вони мають оболонку, доступну світовому слухачеві, але в той же час ми усі розуміємо, що оця пісня, оцей гурт - саме з цієї крапки на Землі, яка зветься Молдова. Про це повинні пам'ятати і українські виконавці і до цього прагнути.

Подолянин і Кока-Кола

Бі-Бі-Сі: Коли ми слухали пісню гурту 'Скай', Ви згадали, що це Ваші земляки з Тернополя. Але ж Ви не з Тернополя, Ви з Чорткова. Чи Ви хто? Ви тернопільчанин, чортківець чи Ви вже киянин?

Ю. Зелений: Ні, я не киянин. Я кажу, що я подолянин, тому що Чортків і Тернопільщина взагалі - це, по суті, такий географічний ареал, як Поділля, а я живу в Києві на Подолі, тому така гра слів - там подолянин і тут подолянин. Але звичайно, що я вважаю себе чортківцем, таким чортиком, але мої піздньошкільні, інститутські роки минули в Тернополі.

Бі-Бі-Сі: Давайте по секрету, ми нікому не розкажемо, як звуть насправді Юрка Зеленого?

Ю. Зелений: Ну, Юрко Зелений - це усталена торгова марка. А яке справжнє ім'я Кока-Коли?

Про Євробачення
 Євробачення – це звичайне нормальне комерційне шоу, або розважалівка, яка будується на тому, що поки козаки тратять в корчмі свої крейцари, то корчмар набиває кишені. До мистецтва воно не має ніякого стосунку.
 
Ю.Зелений

Бі-Бі-Сі: Тонко! Один із наших слухачів із Тернополя - майже Ваш земляк, Юрко - Леонід Романюк запитує, скільки ще необхідно часу, аби нарешті радіостанції понесли відповідальність за незаконне транслювання неукраїнської музики, причому чомусь російської, та ще й чомусь некласичної. До Вас дуже влучне запитання, бо Ви, як представник ФДР-радіоцентру, який постачає музичну продукцію майже усім радіостанціям України. Можливо Ви теж постачаєте щось некласичне, російське і негарне?

Як україномовній пісні потрапити до українського ж ефіру

Ю. Зелений: Питання за адресою. Так, ФДР - це приватна структура, яка не позбавлена комерційного зиску, і, більше того, реагує на запити споживачів, тому ми робимо так: ми даємо доступ до всієї музики, до всіх співів, які представлені на поточний момент. Як і закордонні західні, так і закордонні східні і, очевидно, що далеко не в останню чергу все-все нове, що з'являється в нас в Україні. А питання, коли це все, що є українське, буде на радіохвилях, це питання не до радійників, а питання політичної площини...

Бі-Бі-Сі: А може економічної насправді? Попит і пропозиція?

Ю. Зелений: Ні. Розумієте, засоби масової інформації, особливо електронні, це те знаряддя, яке, з одного боку, може просто промивати людям мізки, а з іншого боку, може людей виховувати і привчати до чогось високого, гарного, красивого. Більше того, всі засоби сповіщення повинні здійснювати таку діяльність, як пошук. Пошук чогось нового і цікавого.
На сьогоднішній день ця новинарська суть діяльності, пошук, він у нас по суті відсутній як і на радіо, так і на телебаченні, так і в друкованих виданнях. По суті, 99.9% всієї преси.

Що стосується україномовних співів в ефірі - це питання політичної волі. Тому що я ставлюся до нашого простору мовного, етеру, як до національних надр. Умовно кажучи, чому держава стійко не віддає в чиїсь руки і комусь на поталу, наприклад, нафтову свердловину чи газову, але в той же час вільно роздає цей мовний простір?

 Радіо чи телеефір - це такі самі національні багатства, як і природні копалини. І, по суті, на наших теренах держава не володіє цими надрами. Питання не в тому, щоби віддати - треба, звичайно, в приватні руки це віддавати. Але правила гри на ринку повинна задавати держава.
 
Юрко Зелений, музичний критик

Бі-Бі-Сі: Ви не праві. Кажуть, що і свердловини віддають, шельфи...

Ю. Зелений: Це, до речі, теж дуже поганий приклад. Але насправді радіо чи телеефір - це такі самі національні багатства, як і природні копалини. І, по суті, на наших теренах держава не володіє цими надрами. Питання не в тому, щоби віддати - треба, звичайно, в приватні руки це віддавати. Але правила гри на ринку повинна задавати держава.

Бі-Бі-Сі: Власне, держава і задає правила гри на ринку, ухвалюючи відповідні закони. І, здається, закон вимагає від ЗМІ, в тому числі і від радіостанцій, щоби там великий відсоток лунав україномовної продукції, продукції власного виробництва. Скільки телеканалів чи радіостанцій дотримуються вимог цього закону - це вже інша річ.

Ю. Зелений: Ці правила, за якими зараз це все грається - це правила шулерської гри, гри крапленими картами, позаяк назвіть мені хоча би одну хвилю чи один телеканал, який був би показово закритий чи оштрафований на величезну суму за недотримання законів.

Більше того - самі закони дуже двоїсті і мають двозначне прочитання. В законах ніде не прописана чітко україномовність, просто український виробник. Грубо кажучи, якась Могилевська чи Лобода - це український виробник.

Бі-Бі-Сі: Принаймні, коли показують по телебаченню якісь стрічки, то є вимога хоча би їх україномовними субтитрами. А що робити з піснею? Лунає пісня російськомовна у виконанні Кіркорова, а на задньому плані Тарас Петриненко ту саму пісню виконує українською мовою так тихенько, щоб відповідник був, так?

Ю. Зелений: Має бути проста вимога, що має біти стільки-то ефірного часу україснькою мовою. Але не просто вимога. Завжди спрацьовує в парі, і тільки так спрацьовує, поєднання кнута і пряника.

Бі-Бі-Сі: Батога, Юрко! Батога!

Ю. Зелений: Зараховано! ...тому що якщо ми будемо тільки батогом, це не спрацює, це буде викликати величезний супротив, якщо ми будемо тільки пряником, ми, вибачте, до ригачки перегодуємо просто і знову це не спрацює. І тому, з одного боку, повинно бути доволі жорстоке законодавство, яке чітко дотримується відповідальними посадовими особами, а з іншого боку має бути дуже проста справа - хочеш крутити 100% іншомовного продукту? Нема питань! Крути! Але всі ліцензійні збори, і інші нарахування, і інші виплати прямують із податком не зі 100 відсотковою накруткою, а з 1000 відсотковою накруткою. А чим більше ти відсотків українського крутиш, відповідно цей податковий, чи ліцензійний, чи інші збори спадають і прямують до нуля. І тоді це будуть нормальні правила бізнесової гри.

Бі-Бі-Сі: Є лише одна складність. Бо такі правила, скажімо, є в імпортерів автівок. Вони накручують 100 відсоткові мита для того, щоби ввести неукраїнську продукцію, але якщо ця продукція користується попитом і навіть черги в автосалонах стоять, то їм все одно - вони заплатять ті 100% мита за імпорт, аби замість української Таврії купувати BMV, Volvo чи Mercedes, і все одно будуть із прибутком. Із піснею, напевно, це трохи важче...

Ю. Зелений: Важче чому? Тому що я говорю не про стовідсоткову накрутку, а накрутку в тисячу відсотків. Підприємець, який хоче почати новий бізнес, він дійсно сідає і рахує, чи йому це вигідно. У нас ще до сьогоднішнього дня засоби електронного сповіщення більше залишаються придатком політичним, по суті, пропаганди. При тому пропаганди певних вузьких політичних кіл, і це не є суто бізнесові підприємницькі структури. Це з одного боку.

З іншого боку, продаж авто не впливає на загальну суспільну свідомість. Радіо, телебачення чи газети впливають. І треба на це зважати.

Рецепти виживання української музики в еру 'гламура'

Бі-Бі-Сі: Запитання Сашка з Києва. Пане Юрко, існує думка, що напочатку 90-х українська музика переживала своє відродження, з'являлися рок-гурти, як 'Брати Гадюкіни', цікава електронна музика, проте в 2000-х на зміну цьому прийшов гламур та так звані 'співочі труси', як висловився колись вокаліст українського гурту 'Естетік Едюкейшнз'. Чи Ви поділяєте таку точку зору і чи є ще надія для сучасної української музики?

Ю. Зелений: Надія вмирає останньою, це прописна істина. З приводу вибуху питомо українських співів, було кілька хвиль. Дійсно, перша прив'язана до першої Червоної Рути, 89-й рік, 88-й, 90-й, якраз час перебудови, агонії Радянського Союзу. Друга була пов'язана з найуспішнішою Червоною Рутою, хрестоматійною, 1997-го року. Сьогодні таких вибухів загалом немає, але я би це пов'язував із тим, що дійсно в нас в Україні воно ніяк не заохочується, а з іншого боку сьогодні є певний серйозний застій у світовій музиці.

 З приводу вибуху питомо українських співів, було кілька хвиль. Дійсно, перша прив'язана до першої Червоної Рути, 89-й рік, 90-й, якраз час перебудови, агонії Радянського Союзу. Друга була пов'язана з найуспішнішою Червоною Рутою, хрестоматійною, 1997-го року. Сьогодні таких вибухів загалом немає, але я би це пов'язував із тим, що дійсно в нас в Україні воно ніяк не заохочується, а з іншого боку сьогодні є певний серйозний застій у світовій музиці.
 
Юрко Зелений, музичний критик

Те що повилазив гламур - це, знову ж таки, держава випускає віжжі на Богом даній території, волості своїй. І тому вона не регулює, скажімо, скільки може бути хвиль класичної музики. От Ви мені назвіть хоча би одну українську радіохвилю, яка крутить класичну музику?

Бі-Бі-Сі: Не назву.

Ю. Зелений: Я одну назву. Це Ренесанс. Вони там трошечки джазу, трошечки класики крутять. Це київська станція...

Бі-Бі-Сі: Ну так. Але це не виключно присвячена класиці, як, скажімо, в Британії є Classic FM, який виключно класичну музику крутить...

Ю. Зелений: Ну, але як говориться, і на тому дякуємо.

Бі-Бі-Сі: Звичайно.

Ю. Зелений: Тому має бути як? Наприклад, якщо у тому самому Тернополі виславляється на тендер частота, скажімо, на торги, і якщо на цю частоту подасться наприклад шість пошукачів і п'ять із них будуть пропонувати дуже гарні кошториси і великі гроші, а один запропонує набагато скромніший кошторис, але виставить, що це буде не поп-формат, а тих п'ять, скажімо, виставляють у поп-форматі, а наприклад класика. Власне, тоді перевагу вона і повинна отримати. Чому? Тому що на сьогоднішній день розмаїтого цього поп і г... - не буду далі говорити, ми домовлялися - цього дешевого формату продукту в Тернополі, наприклад, вистачає, а от класичної музики нема. І зрозуміло, що шансів виграти цей тендер, цей відбір було би більше вже апріорі у тих людей, які хочуть започаткувати таку справу. Ну а в нас же такого немає!

Хочеш грати виднограй, гроші наперед давай!

Бі-Бі-Сі: До речі, от існує в нас канал MTV Україна. Наскільки Ви знаєте цей музичний ринок і людей на цьому ринку, чи правда, що багатьом українським виконавцям, якщо не усім, доводиться просто тупо платити хабарі за те, щоби їхні відеоролики, кліпи - назвіть правильне слово...

Ю. Зелений: Виднограї!

Бі-Бі-Сі: ...для того, щоби виднограї їхні транслювали в просторі, в етері, просто по телебаченню показували?

Ю. Зелений: Я взагалі в питанні телевізійному можна сказати екстреміст і терорист. Тому що я виступаю взагалі проти телебачення. Якби воно в одну чудову мить зникло, я вважаю, що люди почали би нарешті жити в правдивому світі...

Бі-Бі-Сі: ... більше слухати Бі-Бі-Сі! Я теж за те, щоби телебачення зникло! Звичайно!

Ю. Зелений: Навіть не тільки в Бі-Бі-Сі справа. Вони би почали більше один із одним спілкуватися, читати книжок, і перестали би бути такими, вибачте на слові, зазомбованими болванами, дурнями і блазнями. Але телебачення робить їх саме такими. Це моя утопічна мрія. Щодо того, що ми маємо зараз. В кожного каналу своя політика, є платні ротації, від цього нікуди не дітися. Але це не наша вигадка. Таке саме є і за кордоном. Просто за кордоном є певна рівновага між платним продуктом, де є гроші, і талановитим виконавцем, якому це дає поштовх для плавання в відкритому морі.

Бі-Бі-Сі: Так, але парадокс полягає в тому, що російськомовним виконавцям чи виднограям не доводиться платити за те, щоби їхню продукцію демонстрували на українському каналі, а от українцям кажуть, що доводиться, бо вони не можуть конкурувати. Чи попиту немає, чи менше розкручені...

Ю. Зелений: Комплекс меншовартості в нас ще дуже глибоко сидить...

Бі-Бі-Сі: І в музиці так само?

Ю. Зелений: Тим паче, що люди, які керують цими всіма справами, вони не росли на Червоних Рутах 89-го і 97-го року. Вони в кращому випадку росли на 'русском рокє'. Що говорити про їх вподобання, а тим паче про пізнання в цій галузі! Вони просто кажуть, що 'украінской музикі нєт', тому що вони її ніколи не чули, вони її ніколи не бачили. Зрозуміло, що якщо я в Китаї не був, китайської мови не чув, я можу сказати - знаєте, китайської мови не існує.

Beatles - народна англійська музика?

Бі-Бі-Сі: Юрко, навздогін одній Вашій ремарці про Beatles і його коріння в англійській музиці... Андрій із Дніпропетровська запитує Вас: наведіть приклад гітів Beatles...

Ю. Зелений: Забійників!

Бі-Бі-Сі: ...забійників Beatles, що базуються на народній англійській музиці. Доведіть це Діброву з Боярським, бо вони дуже цьому здивуються. Як по Вашому можна зробити змістовну культурно музику популярною серед більшості підлітків, який Ваш рецепт?

Ю. Зелений: Не треба розуміти буквально, що вони переспівували суто фолькові пісні. Але є таке розуміння, як за духом, за своєю природою, той самий Yesterday - це, по суті, народні співанки або англійські чи ірландські джиги, ті що повеселіші.

Бі-Бі-Сі: То правда.

Ю. Зелений: Це не є відкриття для будь-якого меломана зі стажем, того хто широким колом музики цікавиться.

Про Євробачення

Запитання зі Швеції: Наскільки виступи українських співаків на Євробаченні впливають на піднесення української національної гордості і розвиток української музики?

Ю. Зелений: Якщо відверто сказати – ніскільки. Тому що Євробачення – це звичайне нормальне комерційне шоу, або розважалівка, яка будується на тому, що поки козаки тратять в корчмі свої крейцари, то корчмар набиває кишені. До мистецтва воно не має ніякого стосунку, до піднесення духу і якогось об’єднання нації – ну, постільки-поскільки. Скажімо, футбол теж наче має об’єднання, але на матчі воно відбувається, але після нього відразу розпорошується. Це не те об’єднання, яке потрібно українцям.

Бі-Бі-Сі: Але все ж таки поширення принаймні знань і уяви про те що таке Україна – це одна з переваг Євробачення.

Бі-Бі-Сі: Запитання з Запоріжжя про Євробачення: чи не є це політика і гроші?

Чи україньска музика провінційна?
 Наша провінційність – вона іде ще через Москву. В чому наше перекривлення? Ми знаємо добре, що відбувається в Москві. Ми в принципі добре обізнані, що відбувається в Нью-Йорку і Лондоні, але ми ні в біса не знаємо що відбувається в наших інших сусідів - на польський підмостках, словацьких, чеських, балканських...
 
Юрко Зелений

Ю. Зелений: Однозначно – гроші. Політика загалом теж. Якщо простежити як веде себе Євробачення останні кілька років, то завжди можна знайти якусь таку закономірність, яка має таку прив’язку до тих країн, в яких зацікавлений західний політикум. Моя порада – не дивіться той телевізор, не дивіться те Євробачення… Я останні 4 роки маю доступ до всіх записів виконавців, які беруть участь в Євробаченні. Кожного року з цих близько 50-ти записів (враховуючи півфінал) я виокремлюю для своєї приватної співозбірні тільки одну пісню, яка дійсно гідна якоїсь уваги.

Бі-Бі-Сі: Переможці чи ні? Що, вам не сподобалася Молитва (пісня Сербії, яка перемогла минулого року)?

Ю. Зелений: Звісно краще Молитва ніж Сердючка. Але найбільше мені сподобалася пісня грузинки. Це був дійсно такий модерновий продукт, який з одного боку підігнаний під космополітичні якісь стандарти, світові, а з іншого боку там було однозначно закладене єство грузинське і по-суті це була пісня, зроблена на рівні Бйорк.

Бі-Бі-Сі: Якщо говорити про політику, яку музику ви підклали б під українську політику?

Ю. Зелений: Наша політика – це ота попсня, яка лунає на наші голови і вуха з усіх усюд. Пережоване, пережоване і вже те, що відригнути. Оця музика і відповідає нашій політиці… Блатняк теж може бути, але річ в тому, що наші сучасні українські політики – вони ж люди безкультурні в масі своїй, вони ж на цьому блатняку, на цій попсні зросли – пісні під гітару під три акорди і пляшку водочки і відповідно, на чому вони зросли – те вони і люблять, а те, що вони люблять, те вони – як власники медіа нам і «втюхують». Люди, які усім цим закеровують – вони зовсім не жили українською музичною сценою, в кращому випадку їхні пізнання закінчуються на пісні Червона рута, яка, що дивно, в Совєтському Союзі, де все національне чавилося, здобула поширення від Чопу до Камчатки.

Бі-Бі-Сі: Запитання з Івано-Франківська: український шоу-бізнес провінційний?

Ю. Зелений: Провінційний – це означає, що ми маємо десь центр. Якщо прив’язуватись, скажімо, до Лондона, чи Америки – я би не сказав, що їхня модель шоу-бізнесу глобальна є ідеальною.

Бі-Бі-Сі: Але вона генерує масу коштів і тому, напевне, і є осереддям?

Ю. Зелений: Так, по відношенню до цього так. Але наша провінційність – вона іде ще через Москву. В чому наше перекривлення? Ми знаємо добре, що відбувається в Москві. Ми в принципі добре обізнані, що відбувається в Нью-Йорку і Лондоні, але ми ні в біса не знаємо що відбувається в наших інших сусідів - на польський підмостках, словацьких, чеських, балканських чи та сама норвезька сцена, яка є дуже цікава.

Бі-Бі-Сі: Запитання від слухача: на якій музиці ви виростали?

Ю. Зелений: Я виріс на чеському і польському радіо, а це було зовсім не те радіо, яке було в Радянському Союзі.

 
 
Читайте також
 
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
 
  RSS News Feeds
 
BBC Copyright Logo ^^ На початок сторінки
 
  Головна сторінка| Україна| Бізнес | Світ| Культура i cуспільство| Преса|Докладно| Фотогалереї| Learning English| Погода|Форум
 
  BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
 
 Технічна допомога|Зв’язок з нами |Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження