BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
 
Останнє поновлення: субота, 21 березня 2009 p., 17:33 GMT 19:33 за Києвом
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
Інтерактив про Гоголя з О.Семенченком
 
Олекса Семенченко
Олекса Семенченко
Гостем п’ятничної програми Бі-Бі-Сі, яка була присвячена Миколі Гоголю, був Олекса Семенченко, дослідник Гоголя, зокрема, перекладів його творів, а також редактор газети української громади у Британії «Українська думка».

З Олексою Семенченком розмовляла Світлана Пиркало.

Пан Семенченко, який живе в місті Лідс на півночі Англії, написав дисертацію про Гоголя, яка, зокрема, стосувалася проблем теорії перекладу.

О.Семенченко: Найперший переклад «Тараса Бульби» з’явився 1861-го року. Це англійський переклад, який з’явився в Лондоні. І оце явище, що людина, яка живе в Петербурзі, діє, начебто, в російській літературі, але пише про культуру, яка є зовсім іншою, але водночас це – його рідна культура – це збиває з пантелику багатьох перекладачів. 15 перекладів «Тараса Бульби» англійською мовою, які я читав, вони показують абсолютно різні сприйняття різними людьми того, що відбувається в романі, як його треба бачити і передавати.

Бі-Бі-Сі: Очевидно, мало хто з перекладачів знав українську мову?

 Тарас Шевченко настраждався за серйозні твори, тоді як Гоголь, в принципі, був кар’єристом. Він поїхав до Санкт-Петербурга, щоб зробити кар’єру і він сам про це писав, що він хоче стати знаменитим.
 
О.Семенченко - дослідник Гоголя

О.Семенченко:Це була проблема, бо в Гоголя, наскільки відомо, дуже багато українізмів і це якось треба передавати і, якщо ти лише здогадуєшся, це становить велику проблему, особливо, якщо ти це робиш в Америці наприкінці 19-го сторіччя.

Бі-Бі-Сі: Чи був якийсь переклад, який відобразив оці унікальні українські моменти в російських текстах Гоголя в англійській мові? Хтось навіть висловлював думку, що ірландцям варто було б перекладати Гоголя…

О.Семенченко:Є такі бачення, але це не є сучасний підхід, тому що ти не можеш якимись ірландськими чи шотландськими термінами передавати те, що відбувається в українській культурі. Це все одно дивно звучатиме.

Слухач з Києва: Гоголь, можливо, зробив більше, пишучи в Росії про Україну, ніж якби він був на Україні і його ніхто не знав?

 Він опинився в потрібний момент в потрібному місці. Коли Росія шукала якогось романтичного натхнення, росіяни прийшли до думки, що такого натхнення треба шукати в Україні.
 
О.Семенченко

О.Семенченко: Я згоден. Багато критиків розглядають явище Гоголя, чому він став таким знаменитим в Росії, тому що він опинився в потрібний момент в потрібному місці. Коли Росія шукала якогось романтичного натхнення, тоді в літературі панував стиль романтизму і росіяни шукали натхнення в багатьох місцях, але вони прийшли до думки, що такого натхнення треба шукати в Україні, бо Україна – це як така незаторкнута слов’янська країна, яка їм нагадує слов’янську Італію. Вони не знали точно про Україну, мало перед тим цікавилися. Треба пам’ятати, що тоді вона не так давно була поглинута Російською імперією. І тут спрацював момент, бо після наполеонівської війни російські франкомовні аристократи, які були дуже орієнтовані на Францію, раптом вирішили, що їм треба шукати чогось слов’янського, бо їх розчарував Наполеон і вони хотіли показати, що вони слов’яни і для них такою колискою слов’янщини якраз поставала Україна.

Бі-Бі-Сі: де російською писали краще, ніж в Росії?

О.Семенченко:Так, тому що ще Петро Перший сказав, що література в Україні повинна видаватися російською і те, що видавалося українською мовою – це були твори для простих людей. Це була якась драма, комедія, гумористичні речі, бурлеск, наприклад, Котляревського «Енеїда». Це те, що притаманне, начебто, було українській літературі. Як літературознавці кажуть, що є моменти, коли якась культура є, начебто, підсистемою якоїсь більшої системи. Українська література розглядалася як частка системи російської імперської літератури. Українські твори, пісні, фольклор друкувався в російській столиці. Перший том «Енеїди» Котляревський видав в Петербурзі.

Бі-Бі-Сі: Батько Гоголя також писав…

 Гоголь, в принципі, завжди намагався тримати вітрило за вітром. Як ідеологічно змінювалися погляди істеблішменту російського на українську культуру, так і змінював деякі свої підходи Гоголь.
 
О.Семенченко

О.Семенченко: Так, він був драматургом і поетом. Він писав п’єси українською, а вірші – російською. Тоді було так, що будь що серйозне письменники писали російською. І Шевченко так само. Але тематика ця українська була популярна. Росіяни елітні в Петербурзі сприймали українські комедійні твори як частину російської літератури. А коли українська література почала писати серйозні твори, то її почали гнобити, а людей, які її писали, почали переслідувати. Тарас Шевченко настраждався за серйозні твори, тоді як Гоголь, в принципі, був кар’єристом. Він поїхав до Санкт-Петербурга, щоб зробити кар’єру і він сам про це писав, що він хоче стати знаменитим.

Бі-Бі-Сі: Слухач з Дніпропетровська запитав яка публікація «Тараса Бульби» була більш правдива, бо, як він каже, відомо, що є кілька версій, відредагованих цензурою і є дві авторських версії.

О.Семенченко: Першу версію Гоголь написав 1835-го року в томі, який називався «Миргород». Другу версію він написав сім років по тому. І, власне, дуже великі зміни були ідеологічні в цьому творі. Гоголь, в принципі, завжди намагався тримати вітрило за вітром.

Олекса Семенченко і Світлана Пиркало
Олекса Семенченко і Світлана Пиркало

Як ідеологічно змінювалися погляди істеблішменту російського на українську культуру, так і змінював деякі свої підходи Гоголь. Ці зміни стосуються й інших його творів – «Вечори на хуторі біля Диканьки», бо 1831-го року, коли Гоголь видав найперший том українських оповідань, ці оповідання були зовсім іншими навіть, ніж рік по тому. Скажімо, в першому томі були, наприклад, дуже радикальні висловлювання на адресу тих самих росіян. Гоголь показував якесь стереотипне ставлення українців, коли вони говорять про росіян. І він показував якісь речі, що Україна в тому томі виглядала як окрема одиниця від Росії, тобто він росіянам розповідав про Україну. А через рік він змінив підхід.

А чому він дозволив собі це спочатку, бо був такий граф український Кочубей, який тоді очолював те, що було відповідником російського уряду. І він спеціально вжив в тому першому томі такі речі, щоб сподобатися цій людині при владі, який тоді фактично заправляв Росією, бо Диканька – це було родинне помістя Кочубея. Тобто, тоді письменники лестили владі так само як це було за Радянського Союзу, я думаю… Але 1831-го року відбулося перше польське повстання і після цього Гоголь випустив другу збірку, коли він просто шпетив поляків, бо треба було бути антипольським. Так само ми можемо сказати і про дві версії «Тараса Бульбу». Були дві версії, які залежали від ідеологічної ситуації.

Бі-Бі-Сі: Тобто, він був досить хитрим?

О.Семенченко: У творах Гоголя було багато анти-польської риторики. У «Тарасі Бульбі» було багато критики на їхню адресу. 1842 року, коли кон’юнктура стала така, що про українців взагалі згадувати не можна було. Події у «Тарасі Бульбі» не мають нічого спільного з Росією. 1836 він познайомився з польськими поетами, які потім у спогадах казали, що він виступав з анти-російськими заявами. Тобто, він був хитрим і пристосовувався до кон’юнктури.

Хитрість
 Тобто, він був хитрим і пристосовувався до кон’юнктури.
 

Слухач: Зараз його ювілей його смерті і багато передач, але я хотів сказати, що треба не можна лишати поза увагою, що за часи життя Гоголя Україна була у складі Російської імперії. Кріпацтво тоді знищувало національну культуру, а на території України кріпацтво було меншим, і ознаки етнічної культури можна було знайти. Передова російська інтелігенція шукала як відродити національну культуру, вони шукали культури в Україні.

О.Семенченко: Я згодний. Багато росіян шукали натхнення саме в Україні, розглядали України як слов’янську країну, яку треба вивчати. Було багато російських письменників, Рилєєв, Пушкін, які писали на українську тематику. Вони не знали України, вони дивилися на неї романтично. Гоголь був єдиним, хто переніс до російської літературу культуру українського Барокко. Він знав барокко добре, знав низькі форми його. Це твори шкільної драми, це вертеп, який Гоголь добре знав, це твори більш високого Барокко – проповіді українських священників при Києво-Могилянській Академії. Думи – у Тарасі Бульбі є цілі фрагменти дум, можна порівнювати тексти.

Слухачка: Гоголь ніколи не перестане цікавити людей. У газеті «Наша Віра», яку редагує Євген Сверстюк, там було вміщено уривки з його книги про Гоголя. Я всім раджу почитати цю книгу.

Романтична Україна
 Багато росіян шукали натхнення саме в Україні, розглядали України як слов’янську країну, яку треба вивчати. Було багато російських письменників, Рилєєв, Пушкін, які писали на українську тематику.
 

Бі-Бі-Сі: В Україні нещодавно вийшла збірка повістей Гоголя, у первинній редакції, включно з «Тарасом Бульбою».

Слухач: Якби Гоголь жив зараз – якою б мовою він писав би?

О.Семенченко: Це питання ставили невдовзі після його смерті – чи писав би він українською. Є різні думки – наприклад, Звеніцковський писав про те, що Гоголь в ті часи не став би таким новатором, якби би писав українською, бо Барокко в Україні було добре відомим. У тогочасній російській літературі не було такого комізму, такої сатири. Він започаткував нову російську прозу. У Радянському Союзі його називали реалістом, але він жодним реалістом не був.

Слухач: Чи збереглися твори Гоголя українською мовою?

О.Семенченко: Дуже мало. Є епіграма з Ніжинського ліцею і пара листів. Є ще спогади, що були п’єси, які він писав в ліцеї. Його однокласник у своїх спогадах писав, що вони ставили їх у ліцеї. Українські письменники в ті часи писали двома мовами. Наприклад, Шевченко, хоча він писав серйозні твори українською.

Слухач: Я багато спілкувався з російськомовними людьми і вони думають, що Гоголь – це їхній письменник, а я, як патріот, вважаю, що Гоголь – це наш письменник. Як ви вважаєте?

О.Семенченко: Він найбільше написав російською і зробив величезний поступ у російській літературі. Є різні думки на цю тему. Ректор Київського університету Максимович підтверджував, що рідною мовою Гоголя була українська. Але умовного способу в історії немає і невідомо, чого б він досяг, якби писав українською.

Українізми
 У Гоголя були стилістичні і підсвідомі українізми.
 

Бі-Бі-Сі: У нього багато українізмів у творах.

О.Семенченко: Так, українізми поділяються на стилістичні – він додав словничок зі 129 слів до «Вечорів на хуторі близ Диканьки», бо він орієнтувався на російського читача, який нічого не знав про українську культуру. Для мене, як знавця теорії перекладу, це цікаве явище. Він знаходив механізми, якими б краще пояснити читачеві, що відбувається. Він додавав героїв. Якщо взяти українізми – інший шар їх несвідомий. «Куди», «завгодно», «накласти» і так далі. Дореволюційні критики помічали це, але в радянські часи ця дискусія була заборонена.

Слухач: Чому зараз не вивчають Гоголя, як українського письменника?

О.Семенченко: Стільки років говорилося, що Гоголь – це російський письменник, що всі і повірили. Оця містична «російська» душа, про яку знають на Заході – це ж від Тараса Бульби пішло. Ернест Хемінгуей називав цю книжку однією з 10 найважливіших.

Бі-Бі-Сі: Цю повість екранізували в Голівуді у 60-ті роки. Потім навіть збиралися робити це знову робити. Але так і не зробили, а зараз російський режисер українського походження Бортко зробив фільм…

Слухачка: Які були стосунки у Шевченка з Гоголем?

О.Семенченко: Були чутки, що Гоголь навіть взяв участь у викупі Шевченка. Підтверджень цьому немає. Важко уявити, що між ними могли бути стосунки. Шевченка не сприймали в тих елітних колах, в яких обертався Гоголь. Гоголь став першим каналом української культури до світу.

 
 
В. Скуратівський В.Скуратівський:
саме з Гоголя починається нова стадія української літератури
 
 
Також на цю тему
Фотогалерея: гоголівський Ніжин
19 березня, 2009 | ФОТОГАЛЕРЕЇ
Читайте також
 
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
 
  RSS News Feeds
 
BBC Copyright Logo ^^ На початок сторінки
 
  Головна сторінка| Україна| Бізнес | Світ| Культура i cуспільство| Преса|Докладно| Фотогалереї| Learning English| Погода|Форум
 
  BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
 
 Технічна допомога|Зв’язок з нами |Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження