Наталя Писанська кореспондент Бі-Бі-Сі, Берлін

	Слов'янський слем після українських поетичних вечорів у Культурній Броварні в Берліні

Що є таке слем і з чим його їдять?

З пивом і борщем - по слов'янську культуру

Стою біля каси перед входом до берлінської “Kulturbrauerei”, що в перекладі означає “Броварня культури”.

Вона стала центром місцевого літературного життя, куди на дивовиж гармонійно вписалася і українська література. Цьому безперечно сприяє перебування у Берліні німецького улюбленця - письменника Юрія Андруховича.

Нині тут відбувається поетичний слем-турнір слов`янськими мовами. У черзі переді мною – стоїть навколішки розкудланий хлопець і щось дуже зосереджено пише на аркуші паперу. Біля нього – двоє дівчат, вбрані в стилі мистецького безладу, кожна тримає пляшку пива.

	Дівчата обрали по пиву, а могли б і борщем заїсти

Один з організаторів турніру - він же і касир Філіп Шолтисик - запитує у дівчат: “Квиток і пиво? Чи тарілка борщу? Або і те, і друге. Коштує 5 євро, борщ – 3 євро”.

Дівчата відмовляються від борщу, натомість цікавляться, чи для студентів є скидка на вхідні квитки, оскільки мають віддати останні гроші.
“Ні, скидки немає. Але це – хороша інвестиція для останніх п’яти євро!” - каже Філіп Шолтисик.

Він і його колега Тіль Браєр разом з “Російським театром” у Берліні, а також українською кафедрою університету у Грайфсвальді та Посольством України в Німеччині зібрали на турнір невідомих поетів-слемістів з України, Росії, Польщі, Болгарії, Хорватії. Вільна Інтернет-енциклопедія “Вікіпедія” переклала слово “слем” з англійської, як ляскати (зокрема дверима); в американському сленгу ”слем” означає сильний удар (по м'ячу); різка критика; брутальна відповідь.

Слем-турнір - це химерне поєднання спорту та мистецтва: змагання поетів в артистичному читанні. Розповідає поет, котрий, за його словами, “боровся за Україну в Берліні” Владімір Яременко-Толстой: “Як краще розповідати: російською чи українською? Мені однаково. Я - керівник “Російського театру” в Берліні. Нещодавно ми організували три ночі української лірики. Сьогодні відбувається поетичний слем слов’янськими мовами”.

	Владімір Яременко-Толстой, людина з українсько-російським прізвищем, не бачить проблем при виборі мови

Трохи незвично чути, як керівник “Російського театру” в Берліні читає вірші українською мовою, кажу я. Владімір Яременко-Толстой відповідає: “Так, українською. Для культури, для митців немає про що сперечатися.”

Тим часом на сцені у вправності змагалися поети - учасники слем-турніру, читаючи і демонструючи твори мовою свого народу. Публіка не розуміла жодного чи майже жодного слова. Але під час слем-читань важливо не лише, ЩО читають, а й те, ЯК саме вони це роблять. Отже, залишається лише уявити, як можна продемонструвати вірш про віру, любов, страх і навіть про фінансову кризу.

Щодо українського слему, то ще 2006 року Інтернет-видання “Арт Вертеп” опублікувало статтю під назвою „Народження українського слему”. Три роки потому вже нікого не здивує об’ява про “читання Слему”, як та, що закликала до участі в турнірі у Берліні: “На поетичний конкурс запрошуються учасники, які пишуть будь-якими слов’янськими мовами - від української до македонської”.

Жодних обмежень щодо стилю чи теми, натомість щодо кількості і обсягу: три тексти мають бути не довші, ніж на п’ять хвилин. Для заохочення в участі – вільний вхід і безплатний напій. На переможця чекає публікація його текстів в австрійському літературному часописі “СТАР”.

Очевидно, що участь і перемога у поетичному конкурсі “Читання Слему”, залежатиме не так від обіцяних призів, як … від чого? Поетеса з Македонії Елізабета Лінднер: “Ах! Я вважаю, що все відбувається просто класно. Така розкута, вільна атмосфера! Саме це мене приваблює. Я ще ніколи не брала участі у слем-змаганнях”.

Цікаво, що саме атмосфера спонукає митців виходити на сцену, читати свої твори, оголюючи думки, мрії та бажання перед найстрогішим журі - публікою в залі. Саме вона має обрати переможця поетичного слем-турніру. Про враження розповідають глядачі та слухачі - професор Александр Віль і викладач української мови Віра Маковська університету у Грайфсвальді.

Професор Александр Віль: “Слов’янські звуки, звучання різного роду цікаво слухати не лише нам, а й нашим студентам з факультету українознавства”.

	Переможець Ілля Плетнер читав свої вірші однією зі східнослов'янських мов, але не білоруською й не українською

Викладач української мови Віра Маковська: “Чому ми приїхали? Це надзвичайно цікавий досвід для наших німецькомовних студентів - познайомитися з Україною, українською мовою, літературою. А особливо - відчути цю незвичайну атмосферу, що панує під час турніру!”

У берлінській “Пивоварні культури” публіка обрала свого переможця, Іллю Плетнера, котрий читав російською. Він - саме той розкудланий хлопець, який ще чотири години тому навколішки записував на аркуші паперу свій твір.