Із біноклем, але без каструлі: як кримчани виїжджають на "материк"

crimea border Копирайт изображения UNIAN

Через рік після "блокади" Криму і через два роки після запровадження закону про права "переселенців" українські громадяни, які вирішують залишити Крим, можуть взяти із собою особисті речі лише за "списком туриста".

Практично одразу після "референдуму" у березні 2014 року родина Микитенків (імена змінено на їхнє прохання. - Ред.) зрозуміла, що не зможе жити у російському Криму.

Звільнення з роботи, втрата кола знайомих, "примус" до отримання російського паспорта і кардинальні зміни у "загальній атмосфері" лише зміцнили подружжя у намірах переїхати "на материк".

Проте спроби легально продати кримське житло, аби на новому місці не бути безхатченками, затримали їх реалізацію.

Зрозумівши, що цю проблему навряд чи вдасться вирішити у найближчі роки, кримчани наважилися на переїзд "в будь-якому разі".

Але тут вони з'ясували, що через рішення українського уряду вони не можуть забрати із Криму речі, які б хоч якось допомогли б їм влаштуватися на новому місці.

"Можна взяти бінокль чи дошку для серфінгу, півлітра туалетної води, але не мої каструлі", - каже Ольга Микитенко.

Її чоловік Вадим додає, що спочатку не повірив, що не може провезти в Україну свій телевізор і дриль, але може - друкарську машинку і проектор.

Але ще більшим шоком стало те, що такий порядок діє вже майже рік, і попри обіцянки, його ніхто не скасовує.

Експерти і громадські активісти називають це одним із прикладів відсутності єдиної стратегії української влади щодо територій, які вона називає окупованими.

Вони також звертають увагу на те, що вирішення подібних проблем - справа суто українська, і ніяк не залежить ані від дій Росії, яку Україна звинувачує у появі окупованих територій, ані від міжнародного співтовариства, яке спромоглося виробити консолідовану позицію щодо дій Росії.

Як це було

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Навіть після анексії Криму Росією на "кордоні" утворювалися черги із вантажівок

Після анексії Криму Росією єдиною перешкодою для руху товарів з "материка" на півострів були черги на КПП, що інколи складалися із десятків фур.

Після ухвалення закону Про створення вільної економічної зону у вересні 2014 року, ситуація для "експортерів" дещо ускладнилася.

Але через різницю у митних платежах при поставках товарів до ВЕЗ "Крим" виробник все одно сплачував менше, ніж, наприклад, на східному кордоні.

Така ситуація тривала приблизно рік - від вересня 2014 до вересня 2015, коли активісти почали продуктову блокаду, вимагаючи припинення торгівлі із країною, що анексувала півострів.

Наприкінці осені 2015 року до продуктової блокади додалася і енергетична, коли 21-22 листопада були зруйновані лінії електропередачі, і постачання електрики до Криму тимчасово припинилося.

Згодом ЛЕП відремонтовали, електропостачання відновили, але 16 грудня 2015 року уряд, виконуючи одну із вимог активістів, ухвалив постанову, яка, фактично, припиняла торгівлю із Кримом.

Але всі ці зміни відбувалися на базі закону про ВЕЗ "Крим", хоча активісти так само вимагали його скасування. Тому обмеження, розраховані на підприємців, поширилися і на звичайних громадян.

"Список туриста"

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Із Криму можна виїхати лише із обмеженим переліком "особистих речей"

Від січня 2016 року, коли урядова постанова набула чинності, громадяни України, які живуть в Криму, можуть провозити через "кордон" лише "соціально значущі продукти харчування" вагою не більше 50 кг і вартістю не більше 10 тис. грн.

Список цих товарів одразу викликав багато жартів, наприклад, про дозвіл провозити варену ковбасу тільки першого сорту і молока із вмістом жиру у 2,5%.

Проте цей список застосовувався більше при виїзді до Криму, куди після запровадження російських продуктових контр-санкцій і без того практично неможливо завезти якісь харчі.

Але ще більший подив викликав список "особистих речей громадян". Його було сформовано за статтею 370 Митного кодексу, яку фахівці називають "списком туриста".

Згідно із рішенням уряду, з Криму можна вивозити бінокль, пейджер чи комплект спорядження для гольфу, але не можна - посуд чи побутову техніку.

Майже впродовж року кримчани, які ухвалюють дуже непросте для себе рішення виїхати з Криму, і змушені "з нуля" вирішувати проблеми із житлом та роботою, не можуть взяти із собою найнеобхідніші побутові речі, або ж, наприклад, музичні чи будівельні інструменти, які потрібні їм для роботи в Україні.

Як кажуть самі кримчани, "хто не встиг, той запізнився", натякаючи, що ще рік тому виїхати з Криму можна було зовсім на інших умовах.

Крім того, це відрізняє кримських "переселенців" від "переселенців" з Донбасу. Їм, на відміну від кримчан, довелося тікати від бойових дій, але вони і досі мають право вільно перевозити свої речі, включно із меблями та побутовою технікою.

В українських судах вже є кілька справ, коли кримчани оскаржували рішення митниці про заборону на ввезення до України своїх особистих речей з Криму.

І, хоча судові рішення були на користь кримчан, українське право не є прецедентним, а відтак, вони не скасовують рішення уряду.

Влітку 2016 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв переглянути постанову попереднього уряду, "щойно у нас буде повна картина того, як ми можемо змінити ситуацію". Зібрати інформацію про проблеми переселенців мало профільне міністерство з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.

Проте у міністерстві повідомили лише про проведення наради, під час якої, як повідомляла прес-служба уряду, "учасники дійшли згоди щодо необхідності спрощення процедури перетину адміністративної межі, аби фізичні особи - громадяни України, які прагнуть змінити місце проживання, мали можливість перевезти особисте майно, речі, домашніх тварин".

"Шок і колапс"

Image caption Перетнути "кордон" із Кримом - нелегко, ще важче - для людей, які вирішили залишити Крим надовго

"Ми були в шоці, коли прийняли закон Про вільну економічну зону "Крим" у 2014 році, бо яка ж може бути вільна економічна зона на окупованій території? Але коли уряд ухвалив постанову 1035, це був повний колапс - і на кордоні, і у свідомості", - каже адвокат громадської організації "Крим SOS" Вікторія Савчук.

Вона також припускає, що оскільки і закон, і постанова існують досить тривалий період часу, це є "не просто недбалість, а наявність якоїсь політичної волі".

За словами активістки, нині дійсно триває робота над скасуванням як закону про ВЕЗ, так і постанови, або її переформатуванням, адже вона прив'язана до закону.

"Але цей процес, наскільки я знаю, просувається дуже важко через відсутність єдиної позиції в уряді стосовно саме закону про ВЕЗ", - каже Вікторія Савчук.

Координатор "Восток-SOS" Олександра Дворецька припускає, що перегляд процедури перетину "кордону" з Кримом затягуються через те, що пункти, які стосуються фізичних осіб, є другорядними у постанові, а відтак, громадяни стали заручниками вирішення інших проблем.

"Сама постанова стосується пересування товарів і послуг, що досить важко пов'язати із тими речами, що люди хочуть забрати із собою", - каже активістка, і зауважує, що чинні обмеження є стандартними для нормальної процедури перетину кордону, але зовсім не враховують інтереси осіб, які не з власної волі змушені починати життя "з нуля".

До того ж ці обмеження прямо суперечить закону Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Згідно із законом, що набув чинності два роки тому, держава має "сприяти у переміщенні рухомого майна" громадян з окупованих територій.

Велика політика і "маленькі українці"

Image caption Багато питань, пов'язані із Кримом, не можна пояснити з точки зору здорового глузду

"Чесно кажучи, на деякі питання вже і я не знаходжу відповіді, і не хочу брати на себе відповідальність за наші органи виконавчої влади", - каже депутат Верховної Ради і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, відповідаючи на питання, чому скасування ВЕЗ у Криму і постанови 1035 триває так довго.

"Як на мене, причини полягають у кричущій незбалансованість діяльності різних відомств, які у той чи інший спосіб вирішуються питання, пов'язані із окупованими територіями. Зрозуміло, що без належної координації такі питання будуть безкінечно затягуватися".

Про часові "провали" говорить і голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

"Росії було вигідно використовувати кримську інфраструктуру, що залишилася від України чи була пов'язана з Україною, і вона це робила, аж поки активісти, а не уряд, не припинили це, - каже експерт. - Постанова 1035 щодо переліку особистих речей, яка дійсно порушує і здоровий глузд, і права людини, скасовується вже майже рік. Вже другий рік пішов, як Верховна Рада і виконавча влада скасовує закон про ВЕЗ в Криму, а ситуація не змінюється. Україна запізнюється із реалізацією політики щодо Криму роки на два".

Новини на цю ж тему