Чому сербських "найманців" з Донбасу покарали несуворо?

Сербія, донбас, бойовики Копирайт изображения Getty Images
Image caption Сербський і російський прапори на КПП по дорозі із Симферополя в Севастополь у березні 2014 року

Уряд Сербії останні два роки намагається покарати учасників іноземних конфліктів, зокрема на сході Україні.

За даними місцевих ЗМІ, перед сербським Високим судом постали 24 особи, які брали участь у боях на Донбасі.

Усі вони дійшли згоди з прокуратурою і визнали провину, що вплинуло на вирок суду.

Трьох звинувачених суд засудив до 6 місяців обмеження волі - покарання, яке вони, за повідомленням, відбуватимуть "у приміщеннях, де проживають", себто вдома.

Решту суд засудив умовно, йдеться далі у повідомленні. Зокрема, 15 осіб замість року в'язниці засудили до 3 років умовно.

Ще п'ять осіб замість реального позбавлення волі на півтора роки отримали до 4 років умовно, і одну особу засудили до 5 років умовно.

Усі вони були засуджені за новими доповненнями до сербського Кримінального кодексу, які Сербія була зобов'язана ухвалити згідно з резолюцією Радбезу ООН (№2178) від вересня 2014 року, яку ще називають "резолюцією про іноземних бойовиків".

Точних даних про те, скільки громадян Сербії брали участь у боях на Донбасі та скільки їх повернулися на батьківщину, немає.

Раніше сербський прем'єр Александр Вучич сказав, що Сербія слідкує за особами, які беруть участь у боях в Україні, Сирії та Іраку, і закликав їх "повернутися на батьківщину і піклуватися про свої сім'ї, а не воювати".

Щодо конфлікту в Україні, пан Вучич тоді сказав, що йдеться про людей, які воюють "і на українському, і на проросійському боці".

Він додав, що у 90% випадках - це найманці.

Подвійний підхід

ВВС Україна поцікавилася у фахівця з питань боротьби проти тероризму Белградського центру для політики безпеки Андрея Стефановича, чому сербське правосуддя вирішило учасників в українському конфлікті покарати умовно або з мінімальним терміном у режимі домашнього арешту.

Пан Стефанович каже, що прокуратура Сербії вирішила по-різному ставитися до тих, хтов брав участь у конфлікті на сході Україні, та тих, хто має зв'язок із організаціями, які ООН визнала терористичними, як-от "Ісламська держава".

За його словами, бойовиків, які брали участь у конфлікті в Сирії можуть покарати і до 10 років позбавлення волі, що передбачено доповненнями до Кримінального кодексу Сербії.

"Коли йдеться про Україну та участь іноземних бойовиків (сербських громадян. - Ред.) у напіввійськових угрупуваннях, які Рада Безпеки ООН не вважає терористичними організаціями, сербська прокуратура вимагала легшого покарання, тобто спробує домовитися зі звинуваченими, щоб вони погодилися на судовий вирок і щоб процес було якомога швидше закрито", - сказав белградський фахівець.

Спершу гроші, потім - переконання

Копирайт изображения Getty Images

Головний редактор белградського тижневіка "Vreme" Філіп Шварм, який відомий дослідженнями про професійних найманців на просторах колишньої Югославії, припускає, що два роки тому сербські добровольці серйозно сприйняли погрозливий заклик правоцентристського прем'єра Вучича повернутися з Донбасу на батьківщину.

Пан Шварм каже, що сербський суд виніс вирок, який "усіх влаштовує", себто щоб учасників конфлікту "було якось покарано, але не надто сильно".

"Думаю, що якби вирок був суворіший, це мало б і політичні наслідки, чого не хоче влада в Сербії", - каже журналіст.

І попри те, що Сербія прагне стати членом ЄС, Белград відмовляється запроваджувати санкції щодо Росії, а також проводить політику "сидіння на двох стільцях" між Брюсселем і Москвою.

Редактор незалежного сербського тижневика каже, що в Україну здебільшого поїхали воювати представники молодшої генерації сербів, які мають праві або навіть ультраправі політичні переконання та "виростали" під час балканських конфліктів дев'яностих років.

Сербський журналіст попереджає, що йдеться все ж про найманців, яких приваблює війна, а їхній головний мотив - тільки гроші.

"Політичні переконання тих людей не є головною метою їхнього воювання, хоча вони можуть пропагувати зовсім протилежне - релігію, традицію, тощо", - сказав Філіп Шварм.

Копирайт изображения Getty Images

Із Близького Сходу повертаються мало

Хоча доповнення до сербського законодавства про участь в іноземних конфліктах запровадили насамперед через міжнародну напруженість довкола Сирії, досі невідома і кількість громадян Сербії, які воюють на Близькому Сході.

Сербський міністр закордонних справ Івиця Дачич ще раніше заявив, що йдеться про понад 100 людей, громадян Сербії, які служать у лавах екстремістських організацій по всьому світу.

Пан Дачич додав, що Сербія уважно за ними стежить, оскільки уряду відомо, що на півдні Сербії і в Косово існують "релігійні центри, які рекрутують молодь для так званих релігійних конфліктів".

У сербському парламенті прозвучала інформація, що у Сирії воювали майже 30 людей із Сербії.

Андрей Стефанович із Белградського центру політики безпеки каже, що на початку лютого цього року було відкрито дві кримінальні справи проти бойовиків, які воювали в Сирії, а понад 10 осіб там загинули.

"Наразі до Сербії повернулися мало учасників сирійського конфлікту, тому існує мало відкритих справ слідства та звинувачень щодо таких осіб", - каже пан Стефанович.

Також на цю тему