Що заважає створити пантеон героїв в Україні ?

Вхід до Ольшанського цвинтаря у Празі Копирайт изображения praga-magica.blog.cz

Після скандалу із несподіваною ексгумацією на Ольшанському кладовищі у Празі останків українського поета Олександра Олеся та його дружини посадові особи та громадські діячі в Україні знову заговорили про необхідність створення національного пантеону для захоронення відомих українців.

За даними Інституту національної пам'яті, у різних країнах світу поховано близько 250 тисяч представників української військово-політичної еміграції, діячів науки та культури. Це люди, які емігрували з України на початку минулого століття та після Другої світової війни. Це представники української інтелігенції, визвольного руху. Найбільше поховань українців - у Польщі, Чехії, Румунії, Франції, Німеччині, Великій Британії, Італії, США, Канаді, Австралії, Бразилії, Аргентині.

Про необхідність створення національного пантеону заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

"Ситуація, яка склалася з Олександром Олесем, знову підняла на поверхню питання створення українського пантеону у столиці України. (...) При міністерстві культури України буде створена спеціальна міжвідомча комісія, яка займатиметься питанням перепоховань видатних українців", - написав прем'єр на своїй сторінці у Facebook.

Ідея не нова

Проте історики нагадують, що ідея спорудження в Києві національного пантеону не нова. Вперше про це почали говорити ще десять років тому, проте досі усі пропозиції лишаються лише словами.

Останнім часом було зроблено ще кілька кроків для створення пантеону героїв.

У січні 2015 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про увіковічення пам'яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України", що передбачала "створення у центральній частині столиці України місті-герої Києві Українського національного пантеону (Меморіального комплексу)". У серпні того ж року Петро Порошенко підписав відповідний указ.

"Пройшовши через багато років визвольної боротьби, Україні треба повертатися до своєї української національної історії, будувати свій пантеон героїв, яких дуже багато", - заявляв президент на відкритті пам'ятника Івану Мазепі у Полтаві у травні 2015 року.

25 листопада то ж року Верховна Рада ухвалила постанову про відзначення 125-річчя від дня народження керівника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця, у якій також було передбачено перепоховання його на території України. Проте цього не сталося.

Віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко після подій у Празі написав у Twitter про необхідність повернення в Україну і перепоховання останків лідера ОУН Степана Бандери, голови директорії Української народної республіки Симона Петлюри і засновника ОУН Євгена Коновальця.

Не "запопсувати"

"Національний пантеон - річ цілком притаманна національним державам, у багатьох країнах пантеони існують поруч з іншими символами держави, такими як гімн чи прапор. Інше питання - чи спроможеться український уряд це зробити. Важливо, щоб це був громадський проект, щоб не зіпсувати і не "запопсувати" цю благородну ідею", - каже у коментарі ВВС Україна історик і публіцист Ярослав Грицак.

"Без тривожного "дзвінка" від Олександра Олеся навряд чи щось почали б робити. Але ідея пантеону лише якоюсь мірою розв'яже проблему могил великих українців, розкиданих по світу, яким загрожує та ж сама доля, що і могилі Олександра Олеся у Празі. Питання треба ставити ширше - як держава має дбати про національну спадщину", - вважає письменниця Оксана Забужко.

Копирайт изображения Ukrinform
Image caption На території Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника похований митрополит Української автокефальної православної церкви Василь Липківський

Однією із причин, через яку створення пантеону відкладається, може бути невизначеність із місцем його розташування. Попри те, що парламент ухвалив постанову про появу меморіального комплексу у центрі столиці, існують і інші пропозиції.

"Безперечно, перепоховати всіх видатних українців до пантеону неможливо, адже йдеться не про десяток могил. Тобто, один лише пантеон не вирішить проблеми. Відтак такі постаті як Олександр Олесь і його дружина Віра могли б бути перепоховані в іншому знаковому місці - там, де їхні могили легко буде відвідувати туристам, а головне - доглядати за ними. Найліпшим таким місцем є алея почесних поховань на території Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника", - вважає начальник відділу обліку і збереження місць пам'яті Інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

"Алея може стати місцем спочинку суддів, прокурорів, податківців та інших "видатних українців", а може бути останнім пристановищем для представників української військово-політичної еміграції, чиї могили потребують негайного перенесення - таких як Олександр Олесь і його дружина. Рішення залишається за керівництвом Києва", - наголосив експерт у статті для "Тиждень.ua".

В Інституті національної пам'яті також вважають, що чимало видатних українців можуть і мають повернутися на малу батьківщину, де їхніми могилами опікуватиметься місцева влада.

"Трагічний спадок"

У той же час, Оксана Забужко нагадує про ще одну причину, через яку національний меморіал вшанування своїх героїв в Україні досі не з'явився.

"У нас тотально низька культура смерті, і це той трагічний спадок, що залишився від СРСР - країни, яка не цінувала людського життя і поводилася із людською смертю по-ординськи- викопавши яму для одних і погнавши на лісоповал інших. Країни, яка будувала у кожному селі монумент невідомим солдатам, у той час як після 1945 року по ровах валялися тисячі непохованих солдатів", - каже ВВС Україна Оксана Забужко.

"Навіть у столиці поховання не систематизовані, не впорядковані, як це має бути у цивілізованих країнах. Якщо ви захочете піти на Байкове кладовище і знайти там могилу Лесі Українки, Михайла Грушевського чи Василя Стуса, то без допомоги сторожа, наче у глухому селі ХІХ-го століття, ви тих могил не знайдете. І це, м'яко кажучи, ганебна ситуація. Проблема не у пантеоні, а у ставленні до своєї спадщини і до своїх померлих", - вважає пані Забужко.

Керівник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович каже, що українська влада має створювати, окрім Національного пантеону, спеціальні цвинтарі для почесних поховань українців з усього світу.

"По цілому світу розкидані могили визначних українців. Частина з них залишиться на місці і потребуватиме спільної опіки місцевих українських громад і української держави. Частину слід буде перепоховати в Україні через неможливість опікуватися на місці теперішнього поховання. А щодо найвизначніших українців, то наша держава сама має ініціювати їх повернення на рідну землю для поховання у Національному пантеоні", - написав Володимир В'ятрович на своїй сторінці у Facebook, коментуючи фото розритої могили Олександра Олеся.

Новини на цю ж тему