Передавати Херсонес церкві немає сенсу - директор музею

Руїни базиліки Копирайт изображения Getty Images
Image caption Руїни базиліки VI-X століття у Херсонесі, позаду Володимирський собор

Сімферопольська і Кримська єпархія Російської православної церкви досі вимагають 24 об'єкти музею-заповідника "Херсонес Таврійський" в анексованому Росією Севастополі. Директор музею Світлана Мельникова в інтерв'ю BBC виступила проти цього рішення.

За словами голови Севастопольського благочинного, протоієрея Сергія Халюти (він недовго був директором музею), єпархія вдруге готує документи, аби заявити про свої права на об'єкти в заповіднику згідно із законом про передачу церковної власності.

Пан Халюта заявив, "Богу треба повернути Боже, а Кесарю повернути кесарове". Також він вважає, що "ані Радянський Союз, ані Україна, ані Російська Федерація, на сьогодні не зробила нічого, аби цей музей став власне музеєм."

Коментуючи цю заяву, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що "питання доцільності [передачі історичних об'єктів церкви] обговорюють у кожному випадку окремо".

У серпні 2015 року президент Володимир Путін розпорядився внести "Херсонес Таврійський" до переліку цінних об'єктів культурної спадщини Росії.

На території Херсонеса є Володимирський собор Московського патріархату РПЦ.

ЮНЕСКО не визнає Херсонеський музей російським. Більшість країн-членів ООН визнали Крим і Севастополь анексованою територією України.

Кореспондент Російської служби BBC Всеволод Бойко поспілкувався із директором музею-заповідника "Херсонес Таврійський" Світланою Мельникової про майбутнє Херсонеса.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Володимирський собор у Херсонесі

BBC:Як ви ставитесь до заяви [протоієрея Сергія Халюта] про підготовку документів?

Світлана Мельникова: Моє ставлення - таке ж, як і офіційна відповідь міністерства культури Російської Федерації. Подібне рішення завдасть великої шкоди розвитку особливо цінного об'єкту культури Російської Федерації - музею-заповіднику "Херсонес Таврійський".

BBC:Протоієрей Сергій Халюта розкритикував те, як зберігаються музейні експонати, і сказав, що потрібно будувати сучасний музейний комплекс. Що ви можете сказати на це?

С.М.: Як тільки Херсонеський музей-заповідник увійшов до складу російських музеїв і отримав статус федеральної установи культури, це було перше питання, яке поставили.

Минулого року проектну документацію щодо будівництва нового фондо-сховища закінчили. Воно буде на одній із ділянок, що належать "Херсонесу Таврійському" у Севастополі, в районі античної давньоримської дороги. Тому це питання вирішать. Будівництво фондосховища планують закінчити в 2018 році.


Херсонес - античне, пізніше середньовічне місто, яке заснували на Гераклейському півострові Криму в V столітті до нашої ери. Наразі руїни міста фактично перебувають на території Севастополя.

Херсонес привертає дослідників і туристів завдяки збереженню фрагментів античних будівель: колон, портиків, фортифікаційним стін і фундаментів будинків. Територію Херсонеса визнали пам'ятником Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.


BBC:Чи виділили для цього кошти?

С.М .: Гроші виділили. Наразі цей проект проходить експертизу. До нас неодноразово приїжджали проектувальники, ми висловлювали всі наші побажання. Це буде обладнане фондосховище, де запрограмовано поставити техніку, сканери - все, що необхідне для роботи фондовиків.

BBC:Про яку суму на це будівництво йде мова?

С.М.: Точної суми вам назвати не можу, але це близько півмільярда [рублів - BBC], судячи з проекту.

BBC:А відвідувачів туди пускатимуть чи це лише наукова установа?

С.М.: Будівництво вестимуть у великому житловому, спальному районі, як зараз прийнято говорити. У цьому районі велика кількість шкіл і дитячих садів.

Нам здається, що будівництво фондосховища дозволить вирішити не тільки проблему зберігання експонатів, але й так зване відкрите зберігання. Це схоже на виставку, яка дозволить проводити заняття з дітьми. [Адже] у нас є чудові артефакти з каменю, із різьбою, античного, римського періоду.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Розкопки на території Херсонеса Таврійського

Крім того, ми плануємо дві спеціальні невеликі виставкові зали, де можна буде виставляти тимчасові тематичні виставки, які базуватимуться на фондах "Херсонеса Таврійського". Також там можна буде організовувати спеціалізовані заняття із дітьми.

BBC: Як бути із проведенням православних служб у храмі на території "Херсонеса Таврійського"?

С.М.: Питання це вирішується дуже просто. Вхід на територію "Херсонеса Таврійського" (як і в минулому році) є безкоштовним. Звичайно, мене, як директора музею це радує. Тому що я розумію, що цей прибуток втрачають. Інтерес до Херсонесу величезний, потік туристів величезний - минулого року ми прийняли 1,2 млн відвідувачів.

Жителі Севастополя сприймають цю зону як своєрідну зона відпочинку, рекреації, люди традиційно люблять приходити сюди гуляти, особливо з дітьми.

До того ж на території "Херсонеса Таврійського" працюють два храми. Це храм Святого Володимира та храм Семи херсонеських мучеників. Тут ведуть богослужіння, проводять треби, і ніхто не перешкоджає.

Ба більше, коли відбуваються спеціалізовані нічні служби, мені пише заяву благочинний Халюта, ми попереджаємо службу безпеки, спеціально організовуємо режим проходу вірян. Тому жодних перешкод немає...

Ви знаєте, головне - підтримувати нормальну співпрацю. Я думаю, що такі приклади є, і треба їх дотримуватися.

Ще одне питання, на яке я сама хочу звернути вашу увагу - це те, що музей "Херсонес Таврійський" увійшов до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО [але ЮНЕСКО відмовилося визнавати Херсонес російським]. Це не музей, як набір архітектурних пам'яток, а територія, яка зберігає унікальний археологічний парк, який ми показуємо нашим відвідувачам.

Порушення єдності, цілісності цього комплексу є небажаною - я б так сказала.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Візит Сильвіо Берлусконі до анексованого Криму

BBC: А розкопки на території "Херсонеса Таврійського" ще проводять?

С.М.: Звісно, проводять: і в районі [фортеці] Чембало, і в районі Козачої бухти (так званий "Страбона Херсонес"), і на інших ділянках. Територія Херсонеса має 30 ділянок, і роботи достатньо - там багато копати.

BBC:Ви сказали, що передача може призвести до порушення цілісності території пам'ятки. Виходить, що єпархія претендує лише на певні об'єкти релігійного призначення?

С.М.: Ну от як ви собі уявляєте [передачу]? Це 24 об'єкти, які "розкидані" по території. Монастир також стоїть на археології [мається на увазі комплекс будівель колишнього чоловічого монастиря Святого Володимира, де зараз розмістили музейні служби]. Всі об'єкти XIX століття теж стоять на території стародавнього міста. Де не копни, ми всюди знайдемо стародавній Херсонес.

Будь-яка робота пов'язана з колосальними труднощами. Зараз, припустимо, у нас аукціон із будівництва піфосарія - це місце, де зберігаються стародавні мозаїки і посудини.

Перш ніж роботи почнуть, проведуть певні археологічні дослідження. Ніколи не знаєш, на що натрапиш, небезпека призупинення робіт є завжди.

Позиція дуже чітка. Ми повинні зберігати музей, бо він іде вперед, розвивається. Наразі, мені здається, це [передавати РПЦ - Ред.] не має сенсу.

Новини на цю ж тему