Україна-Польща: "війна пам'ятників" чи "гра третьої сили"?

монумент Копирайт изображения NPU.GOV.UA
Image caption Розбитий монумент у Гуті Пеняцькій

Напруження у стосунках України та Польщі посилюються після низки останніх інцидентів з паплюженням пам'ятників, маршів націоналістів та заборони на в'їзд меру Перемишля.

Деякі оглядачі допускають, що "третя сила", можливо Росія, може намагатись вбити клин між двома країнами-партнерами, використовуючи їхню складну історію. Зокрема, пам'ять Волинської трагедії (яка також відома як Волинська різня), в якій у 1943-44 роках у міжетнічних зіткненнях загинули десятки тисяч осіб.

Хоча Польський Сенат у 2016 році оголосив Волинську трагедію "актом геноциду", Польща давно підтримує Україну в її євроінтеграційних прагненнях та боротьбі проти російського втручання.

"Війна пам'ятників?"

25 січня меморіал польським та українським жертвам радянських репресій у Биківні біля Києва обписали націоналістичними символами та образливими словами.

Як вказав директор Інституту національної пам'яті, інцидент має багато спільного з оскверненням польського монумента на західній Україні.

На початку січня 2017 року розбили монумент замордованим у 1944 році полякам у Гуті Пеняцькій, намалювавши на ньому українські та нацистські символи.

Історик Володимир В'ятрович назвав інцидент "провокацією", яка "мала запустити війну пам'ятників".

Щонайменше три атаки на українські поховання у Польщі стались 2016 року. Ультранаціоналісти з групи OWP (Oboz Wielkiej Polski або Табір великої Польщі) взяли відповідальність за напади на пам'ятники бійцям Української повстанської армії у східній Польщі у листопаді.

Група, яка, як вважається, має зв'язки з проросійськими бойовиками на Донбасі, навіть опублікувала відео знищення пам'ятника.

Україна засудила атаки й назвали їх "спробою зруйнувати українську історичну та культурну спадщину" і "свідомим знищенням сліди життя українського народу на українсько-польському кордоні".

Прикордонне напруження

17 січня меру прикордонного польського міста Перемишль Роберту Хомі заборонили в'їзд до України.

Image caption Волинська трагедія - одна з болючих тем українсько-польських стосунків

СБУ повідомила, що заборона пов'язана з його "антиукраїнською активністю". Польські ЗМІ побачили у цьому зв'язок з так званим Маршем Орлят, який відбувся у Перемишлі у грудні під патронатом мера.

Марш присвячувався студентам, які брали участь в українсько-польській війні 1918 року, а його відвідала велика кількість радикальних націоналістів.

Згідно з повідомленням ЗМІ, під час маршу вигукували антиукраїнські гасла, зокрема "Смерть українцям!" та "Перемишль та Львів назавжди польські".

Український посол висловив занепокоєння, що інцидент стався тоді, коли стосунки країн "знову почали набувати позитивної динаміки".

Мер Перемишля та організатори маршу назвали антиукраїнські гасла провокацією.

Польський міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський 19 січня сказав, що був "шокований" забороною та назвав це "недружнім кроком".

Водночас він заперечив припущення, що стосунки між двома країнами можуть зіпсуватись. "Польща і Україна залишаються разом", - заявив він.

25 січня заступник міністра закордонних справ Ян Дзедзічак заявив, що "поки ситуацію не пояснили, не зняли заборону, ми не можемо уявити подальшу співпрацю".

Перемишль розташований біля кордону з Україною та має велику українську громаду. Влітку 2016 року у місті напали на релігійну ходу, це могли бути ультранаціоналісти, які вигукували антиукраїнські гасла.

(Пізніше 27 січня СБУ заявила, що скасувала Роберту Хомі заборону на в'їзд в Україну - Ред.)

Етнічні напруження

Трьох українських студентів побили 21 січня у польському місті Жешув. Інцидент стався після суперечки щодо приналежності міста Львова, яке польські націоналісти називають своєю втраченою територією.

У січні 2016 року на гуртожиток з українськими робітникам напали група людей, які могли бути націоналістами. Через це порушили кримінальну справу через "напад на етнічному грунті".

Кому вигідно?

Копирайт изображения President.gov.ua
Image caption Петро Порошенко вшанував пам'ять жертв Волинської трагедії у Варшаві

Після низки інцидентів зі знищенням пам'ятників польський журналіст Павел Смоленський сказав, що "не буде здивований, якщо виявиться, що такі ж хулігани і патріотично налаштовані люди стоять за нападами" по обидва боки кордону.

Проте і в Україні, і в Польщі деякі експерти допускають, що за нападами може стояти третя сторони, яка хоче розпалити протистояння.

Українські журналісти звернули увагу на підозрілий факт, що російська агенція Regnum першою повідомила про знищення польського пам'ятника у Гуті Пеняцькій одразу після інциденту. Ще до того, як про це дізналась місцева поліція.

Один з радників міністра закордонних справ Польщі Пшемислав Пьотр Журавський вель Граєвський також допустив можливу причетність Москви до "провокації".

Він звернув увагу, що опис відео, яке з'явилось на порожньому каналі в YouTube, містив очевидні помилки в українській мові.

Він вказав, що слова, написані на зруйнованому українському пам'ятнику у Польщі, також були більш типові для російської мови, а не української чи польської.

"Йдуть постійні спроби вбити клин між народами нашого регіону, якому загрожує Росія", - заявив політик.

Популярне польське щоденне видання Gazeta Wyborcza написала 10 січня, що "війна пам'ятників тільки принесе вигоду спільному ворогу Польщі та України - Росії з її імперськими амбіціями".

Також на цю тему

Новини на цю ж тему