25 років стосунків України з Росією: як зникла дружба

Путін Копирайт изображения UKRINFORM

14 лютого виповнюється 25 років встановленню дипломатичних стосунків між Україною і Росією, які через анексію Криму та конфлікт на Донбасі перебувають на межі розриву.

ВВС вирішила нагадати головні дати та події у російсько-українських дипломатичних стосунках.

Попри постійні розмови про дружбу, конфлікти та суперечки між країнами тривали майже всі роки незалежності.

Розподіл флоту: з чого почали, тим і закінчили

Перші роки незалежного існування країн пройшли на тлі конфліктів за поділ Чорноморського флоту, який базувався в Криму.

Після розпаду СРСР на українському півострові опинилось більш ніж 100-тисячне угруповання колись єдиного флоту.

Боротьба за флот тривала довго. У жовтні 1991 року Верховна Рада ухвалила рішення про підпорядкування флоту Україні. Згодом у квітні 1992 року таке ж рішення ухвалив президент Леонід Кравчук.

Проте невдовзі такий же указ видав президент Росії Борис Єльцин. Тож "війну указів" довелось обговорити на спеціальній зустрічі.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Президенти Росії та України Борис Єльцин та Леонід Кравчук

23 червня 1992 року президенти домовились про подальше майбутнє флотів двох держав на базі ВМФ СРСР. Вирішили спочатку створити об'єднане командування двох флотів, а потім протягом трьох років його поділити.

У перші роки на флоті виникла низка конфліктів та інцидентів.

Зокрема, у червні 1992 року сторожовий СКР-112 підняв український прапор та пішов до Одеси. Ситуація ледь не дійшла до збройного протистояння.

Схожий інцидент стався з нинішнім російським авіаносцем "Адмірал Кузнєцов", який українська влада оголосила своїм, проте частина екіпажу зуміла увести його до Росії.

Спочатку Леонід Кравчук, а потім і Леонід Кучма домовились з Росією про поділ флоту та перебування його російської частини у Криму.

Попередньо Україні мало відійти 20% флоту, але зрештою отримала 18,3% суден. При цьому переважно найстаріших та найгірших.

1997 року президенти країн підписали остаточну угоду про поділ флоту. Вони мали базуватись окремо у Севастополі, а російський контингент мав складати не більше 25 тисяч людей.

Згідно з угодою від 1997 року, яку парламенти ратифікували 1999 року, російський флот мав перебувати в Криму до 2017 року.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Росія та Україна розділили флот

Роззброєння України

5 грудня 1994 року Росія, а також США та Велика Британія підписали у Будапешті меморандум.

Підписанти гарантували Україні цілісність, суверенітет та повагу до кордонів. Україна зобов'язувалась передати всі свої ядерні арсенали.

Також країни, зокрема і Росія, взяли на себе зобов'язання утримуватися "від загрози силою або її застосування" проти територіальної цілісності або політичної незалежності України.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Будапештський меморандум не уберіг Україну від агресії Росії

Україна після цього приєдналась до договору про нерозповсюдження ядерної зброї та віддала Росії ядерний арсенал.

Після анексії Криму Україна заявляла про порушення Будапештського меморандуму Росією. Країни-гаранти також висловили своє занепокоєння.

"Договір про дружбу, співробітництво та партнерство"

Майже одночасно з домовленостями щодо флоту Леонід Кучма та Борис Єльцин у 1997 році нарешті підписали великий договір про дружбу та співробітництво між країнами.

Країни офіційно визнали кордони одна одної та закріпили принципи стратегічного партнерства та поваги територіальної цілісності.

Цим документом країни поставили, здавалось, крапку в суперечках щодо належності Криму.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Леонід Кучма знаходив спільну мову з Єльциним

Наступного року парламенти країн ратифікували угоду, а 2008 року її продовжили ще на десять років.

Після анексії Криму Україна звинуватила Росію у порушенні "Великого договору". Проте пропозиції деяких політиків його розірвати Верховна Рада так і не підтримала.

Збитий російський літак

Одним з найгучніших інцидентів у стосунках країн часів Леоніда Кучми стала катастрофа російського пасажирського літака на Чорним морем у 2001 році.

4 жовтня літак Ту-154М авіакомпанії "Сибір" рейсу Тель-Авів - Новосибірськ з 88 людьми на борту розбився біля Криму.

Російська комісія визначила, що літак збила ракета С-200, випущена під час українських навчань.

Українська влада спочатку заперечувала причетність до катастрофи. Потім виплатила компенсацію. Але офіційно взяти на себе відповідальність відмовилась.

Домовились про кордон

Після похолодання стосунків України із Заходом на тлі "кольчужного скандалу" початку 2003 року, Леонід Кучма та Володимир Путін нарешті підписали договір про державний кордон між країнами, повністю узгодивши його на карті.

Кримський півострів в угоді також був чітко визначений як український.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Леонід Кучма намагався проводити політику "багатовекторності"

До кінця 2004 року цей договір ратифікували, хоча демаркації на місцевості так і не було.

Як і в 1997 році, коли майже одночасно з "Великим договором" підписали угоду про поділ флоту, одразу після договору про кордони Леонід Кучма пішов на угоду з Росією щодо створення "Єдиного економічного простору".

До ЄЕП мали увійти чотири країни - Росія, Казахстан, Білорусь та Україна.

Угоду про намір створити ЄЕП країни підписали у вересні 2003 року.

Боротьба за Тузлу

Попри договір про кордон, суперечки за контроль на Керченською протокою та судноплавною її частиною тривали.

Наприкінці вересня 2003 року вони ледь не переросли у силове протистояння.

Росія почала будувати дамбу від Таманського півострова до коси Тузла, яка належала Україні.

Леонід Кучма особисто відвідав острів, де розташували український прикордонний загін.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Леонід Кучма на острові Тузла

У жовтні 2003 року Росія зупинила будівництво, а на острові залишився прикордонний загін. РФ остаточно тоді так і не визнала Тузлу українською територією.

Навесні 2004 року Україна зробила своєрідний крок у відповідь. У квітні того року Верховна Рада голосами пропрезидентської більшості ратифікувала угоду щодо ЄЕП із застереженням, що фактично унеможливлював участь у ній.

Депутати записали, що "Україна братиме участь у формуванні та функціонуванні Єдиного економічного простору в межах, що відповідають Конституції України". А Основний закон забороняв передачу повноважень будь-яким наднаціональним органам.

Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах 2005 року ЄЕП для України став вже не таким актуальним.

Газові і продуктові війни

На президентських виборах 2004 року Росія ставила на Віктора Януковича. Тож після перемоги Віктора Ющенка внаслідок "Помаранчевої революції" стосунки країн погіршились.

Вже на перший Новий рік Віктора Ющенка на посаді Росія перекрила Україні газ.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Штаб подолання першої газової кризи з Росією

Кількаденні перемовини призвели до підписання нової домовленості про збільшення вартості газу майже удвічі - до 95 доларів за кубометр.

Тоді запровадили складну схему нібито змішування російського та туркменського газу для України, а невдовзі у торгівлі з'явився посередник - "Росукренерго". До керівництва якого був причетний бізнесмен Дмитро Фірташ.

Грузинський чинник

У серпні 2008 року між Росією та Грузією почалась війна, у якій Україна чи не єдина держава в СНД чітко підтримала Тбілісі.

Невдовзі розгорілась і друга газова криза зими 2008-2009 років.

Наприкінці 2008 року у складні газові перемовини з Росією, на яких Юлія Тимошенко вимагала прибрати посередника "Росукренерго", втрутився президент Віктор Ющенко.

Перед Новим роком підписання угоди зірвалось. Росія з 1 січня перекрила постачання газу й звинуватила Україну в його крадіжках.

Після тривалих суперечок Юлія Тимошенко уклала скандальний газовий контракт із розрахунковою ціною газу на рівні 450 доларів за тисячу кубометрів за чіткою формулою. За цю угоду за президентства Віктора Януковича Юлію Тимошенко посадили до в'язниці.

Також у часи правління пана Ющенка Росія кілька разів перекривала постачання з України різних груп товарів, зокрема молочних продуктів.

Янукович і Харківські угоди

На виборах 2010 року президентом України таки став Віктор Янукович, який почав налагоджувати стосунки з Росією.

Вже у квітні 2010 року Віктор Янукович у Харкові уклав з президентом Росії Дмитром Медведєвим угоду, яка передбачала продовження базування флоту у Криму до 2042 року.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Віктор Янукович був частим гостем у Росії

Окрім того, Україна отримала суттєву тимчасову знижку на газ, за що домовленість назвали "флот в обмін на газ".

Хоча далі інтеграційні устремління Києва поступово повертались зі Сходу на Захід.

ЄС і Євромайдан

Підготовка та наміри Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС у 2013 році знову підняли градус напруження між Україною та Росією.

Намагаючись тиснути на Україну, Росія почала вдаватись до торгівельних заборон. Одним з найвідоміших стало обмеження на ввезення українських солодощів Roshen Петра Порошенка.

Копирайт изображения AFP
Image caption Євромайдан розвернув вектор стосунків України з Росією

Хоча Віктор Янукович всю осінь заявляв про намір підписати угоду з ЄС, у листопаді Росія добилась свого. 23 листопада уряд України оголосив про призупинення підготовки до підписання Асоціації.

Це рішення призвело до протестів у центрі Києва, які за три місяці закінчились масовими розстрілами та втечею Віктора Януковича до Росії.

Анексія Криму та війна

Проте за день до втечі пана Януковича - 20 лютого 2014 року - Росія розпочала анексію Криму.

Наприкінці лютого російський спецназ захопив будівлю парламенту Криму, який у таємному режимі замінив керівника півострова на Сергія Аксьонова.

2 березня Рада Федерації дала офіційний дозвіл на використання російських військ в Україні. Що могло призвести до війни між державами, хоча її офіційно в Україні так і не оголосили.

Згодом Росія скасувала це рішення. А у серпні 2014 Москва визнала нове керівництво України.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Анексія Криму фактично зруйнувала стосунки двох країн

16 березня Росія провела у Криму референдум, після якого приєднала півострів. РФ також захопила більшість українського флоту на півострові.

Росія денонсувала усі угоди щодо Чорноморського флоту.

Надалі антиукраїнські акції почались на Донбасі. Україна оголосила там антитерористичну операцію.

За твердженням України та деяких країн Заходу, російські війська напряму беруть участь у боях з українською армією.

Натомість Росія стверджує, що на Донбасі воюють тільки "добровольці" і заперечує збройну підтримку сепаратистів на сході України.

Копирайт изображения Reuters
Image caption 2014 року групу полонених російських десантників на Донбасі Росія назвала заблукалими і обміняла на українських військових

За даними ООН на 2016 рік, внаслідок конфлікту на Донбасі загинули майже 10 тисяч людей, у тому числі пасажири рейсу MH17, в якому міжнародне слідство звинувачує проросійських бойовиків, яким установку "Бук" начебто надала Росія.

Натомість бойовики заперечують це. Росія кілька разів змінювала свою версію причин катастрофи, покладаючи провину за трагедію на Київ.

Торговий обвал

На фоні бойових дій торгові стосунки між Україною та Росію суттєво погіршились. Сторони денонсували низку торгівельних угод та запровадили санкції.

З 2015 року Україна припинила купувати російський газ і обсяг торгівлі між країнами фактично обвалився.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Україна вже півтора року не купує газ у Росії

За останніми даними, частка експорту України до ЄС становить 37,5%, а до Росії - 9,8%.

Також скасували низку угод у сфері безпеки та оборони, а Верховна Рада визнала Росію країною-агресором.

Хоча країни так і не розірвали дипломатичні стосунки, проте вже тривалий час в обох столицях немає послів - їх заміняють тимчасово повірені.

Україна запровадила для росіян в'їзд тільки за закордонними паспортами, хоча до запровадження візового режиму не дійшло.

Ставлення обох народів одне до одного також погіршилось до критичного рівня за всю історію.

Новини на цю ж тему