Чотири питання до надзвичайного стану в енергетиці

ТЕС Копирайт изображения Укрінформ

У п'ятницю, 17 лютого, набуває чинності розпорядження уряду про надзвичайні заходи в електроенергетиці.

У Кабміні пояснили це блокуванням перевезень вугілля антрацитної групи з непідконтрольних Києву територій.

Там також попередили про можливі "віялові" відключення електроенергії, яких уряд намагатиметься уникнути, та проблеми у металургії із негативними наслідками для економіки.

Активісти кажуть, що продовжуватимуть блокаду. Вони вважають, що дії влади якраз свідчать про те, що вони "на вірному шляху". Так активісти начебто перекривають корупційні зв'язки між офіційним Києвом і неконтрольованою територією.

ВВС Україна зібрала кілька питань, що постали у зв'язку із надзвичайними заходами, які поки що залишаються без однозначної відповіді.

1. Режим НЗ. Кому і коли вимикатимуть електрику?

Копирайт изображения UNIAN

Згідно із розпорядженням, НЗ в електроенергетиці запроваджені на місяць.

Після цього вони можуть бути подовжені ще на місяць. Тобто до середини квітня, коли і завершується опалювальний сезон.

Головна мета НЗ - мінімізувати споживання антрациту, левову частку якого Україна отримує з непідконтрольних територій. Але при цьому треба зберегти баланс між виробництвом і споживанням електрики. Після ухвалення постанови уряд отримав право робити це у "ручному режимі".

За даними НЕК "Укренерго", на 14 лютого запаси антрациту на складах ТЕС становили 818 тисяч тонн. Цього, за оцінками "Укренерго", має вистачити на 40 діб роботи енергосистеми. Проте запаси на різних ТЕС різняться від 12 до 100 діб.

"Пікові навантаження" при споживанні традиційно забезпечують саме ТЕС. Відтак, не виключено, що в якийсь момент баланс між виробництвом і споживанням буде порушено, й когось із споживачів доведеться відключати.

Графіки погодинного і аварійного відключення електрики можуть бути застосовані у разі потреби і за погодженням із Міненерго. При цьому мають збільшити навантаження на АЕС, які, за оцінками міністра енерегтики, підвищать свою частку у генерації до 60%.

Раніше в уряді називали сім областей, яких може торкнутися відключення електрики. Це Харківська, Дніпропетровська, Київська, Чернігівська, Запорізька, Сумська та Черкаська.

Президент Порошенко, оголошуючи про засідання РНБО з питання НЗ, заявив, що без опалення можуть залишитися Суми, Краматорськ, лівий берег Києва.

Проте оглядачі вважають, що більш проблемними є ТЕС і підприємства, розташовані ближче до лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях, а також у Дніпрі.

Чи можна не купувати вугілля з "ЛНР"-"ДНР"?

Міністр енергетики запевнив, що лікарні, дитячі садочки і комунальна сфера отримуватимуть електрику поза графіками відключень. А відповідаючи на запитання, яка область зазнає відключень першою, заявив: "Ми хочемо цього уникнути".

2. Роттердам+. Чи діє методика?

При обговоренні питання, чому Україна і досі залежить від вугілля з територій, які сама ж вважає "тимчасово окупованими", поновилися і суперечки, яка ціна вугілля закладена у тарифи на електроенергію.

У березні минулого року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергтики і комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно із цією методикою, вартість вугілля у виробництві теплової генерації розраховується за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс варість його доставки в Україну".

У комісії казали, що це дозволить диверсифікувати поставки дефіцитного антрациту. На підставі нової методики генеруючі компанії - і державні, і приватні - отримали можливість підвищити тарифи на електроенергію.

Ціна питання Роттердам+

(розрахунки у грн/тонну)

1730

граничний рівень ціни вугілля у тарифах на електроенергію за даними НКРЕКП

2500

поточні котування АРІ2 (ціна вугілля у порту Роттердама з урахуванням логістики)

  • 1700 ціна вугілля з державних шахт за методикою Міненерго

  • 3100 можлива ціна імпорту вугілля з урахуванням формули Роттердам+

  • 450 ціна вугілля з офіційних шахт у "ДНР-ЛНР" за даними учасників блокади поставок

UNIAN

Впродовж усього 2016 року між експертами точилися дискусії щодо того, наскільки ефективно працює методика, як можна перевірити різницю між реальною вартістю вугілля, яке купують приватні енергогенеруючі компанії, і тим, що закладено у тариф.

Проте із початком блокади поставок вугілля з "ДНР-ЛНР", коли постало питання про можливість альтернативних імпортних поставок, міністр енергетики заявив, що в чинних тарифах формула "Роттердам+" не використовується.

Крім того, як заявив Ігор Насалик, якби це було так, то вугілля коштувало б удвічі дорожче - не 1730 грн за тонну, як зараз, а понад 3 тисяч грн.

Саме на цьому ґрунтувалися і розрахунки Міненерго про потребу у додаткових 15 млрд грн, щоб взагалі відмовитися від вугілля з непідконтрольних територій.

14 лютого на засіданні голова НКРЕКП Дмитро Вовк, відповідаючи на запитання колишнього члена комісії Андрія Геруса щодо використання формули "Роттердам+" у визначенні ціни, заявив, що постанова про нову методику - це "діючий документ, який використовується комісією".

Проте 16 лютого в ефірі телеканалу "112" голова НКРЕКП заявив, що попри те, що формула "Роттердам+" дозволила диверсифікувати поставки вугілля, у чинних тарифах вона не враховується.

У повідомленні, розміщеному на сайті НКРЕКП, наголошується на "факті врахування НКРЕКП в діючих тарифах на електроенергію ціни вугілля на граничному рівні 1730 грн/тонну, що суттєво нижче ніж 2500 грн/тонну за поточними котируваннями індексу API2 (ціна порту Роттердаму. - Ред.) ".

Генеральний прокурор Юрій Луценко доручив підлеглим перевірити, чи дійсно в Україні діють тарифи на вугілля без використання формули "Роттердам+".

У Верховній Раді можуть створити слідчу комісію, яка з'ясує, на якому етапі діюча методика визначення ціни вугілля випала з розрахунку тарифів на електроенергію.

3. Антрациту немає. Чи існують альтернативи?

Проблема із постачанням антрациту вперше постала восени 2014 року. Тоді після запеклих боїв кінця літа з'ясувалося, що накопичити традиційні запаси вугілля не вдається.

Експерти казали, що уряд має запланувати модернізацію ТЕС, аби перевести їх на іншу марку вугілля, запасів якого достатньо у Західній Україні та Польщі, а також розробити варіанти імпорту антрациту.

До того ж, як визнає міністр енергетики, проблеми із постачанням антрациту з "ДНР-ЛНР" були і до початку блокування залізничних шляхів з боку України. Через руйнування колій під час обстрілів або блокування з непідконтрольної сторони.

Він також твердить, що за останній рік уряд зробив кілька кроків, які дозволили зменшити залежність від донецького антрациту - на 3,5 млн тонн. Але на повну незалежність від поставок з "ДНР-ЛНР" потрібно близько 2,5 роки, вважає міністр енергетики. Прем'єр України називає інший термін - 3-5 років.

Проте оглядачі звертають увагу на те, що левова частка теплогенерації нині - у приватних руках. Який сенс власникам ТЕС, багато з яких розташовані близько до лінії зіткнень, переобладнувати їх, якщо вони не зробили цього у "мирний час"? Або імпортувати вугілля із ПАР, Австралії чи Китаю, якщо вони можуть отримувати його з шахт, які, хоч і на непідконтрольних територіях, але поруч і у більшості випадків входили до складу цих самих компаній до початку конфлікту?

4. Розрив ланцюга "вугілля-кокс-метал". Що буде з гривнею?

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Вугілля - не тільки паливо, але й складова промислового ланцюгу вугілля-кокс-метал

Якщо на початку блокади вугілля із "ДНР-ЛНР" більше говорили про проблеми для українських ТЕС, які працюють на антрациті, то нині дедалі більше занепокоєння щодо долі великих металургійних підприємств. Обмеження поставок розірвало налагоджені зв'язки у виробничому ланцюжку "вугілля-кокс-метал".

Представляючи проект розпорядження про НЗ, прем'єр Гройсман згадав, що в українській металургії близько 300 тисяч працівників і що галузь дає до 20% українського експорту.

Цю ж тезу повторив і президент Порошенко: "300 тисяч людей опиняться на вулиці. Держава втратить до 2 мільярдів доларів валютної виручки з усіма відповідними наслідками для курсу гривні. На окупованих територіях ще десятки тисяч залишаться без роботи".

З одного боку, майже усі металургійні підприємства, у яких можуть виникнути проблеми через блокування вугілля чи брак електрики, є приватними. Значна частина цих підприємств - у складі "Метінвесту", що входить до групи СКМ, контрольованої Ринатом Ахметовим. А деякі підприємства, що заявляють про загрозу зупинки, взагалі розташовані на непідконтрольній території, хоча й змінили реєстрацію і офіційно сплачують податки до українського бюджету.

До чого призведе блокування торгівлі на Донбасі?

З іншого ж, зауважують оглядачі, наслідки розриву виробничого ланцюжку можуть бути значно ширшими, ніж тільки проблеми в енергетиці. Це зменшення надходження твердої валюти в країну із наслідками для курсу гривні.

Новини на цю ж тему