Рік уряду Гройсмана: три "зрадо-перемоги"

Впродовж року уряд Володимира Гройсмана ухвалив принаймні три рішення, наслідки яких поширюються за межі одного року і зачепили майже усіх українців.

Тарифи "газонули"

Одним із перших рішень уряду, яке вплинуло практично на кожного пересічного українця, стало запровадження єдиної ціни на газ.

За словами прем'єра Володимира Гройсмана, оборудки на різниці між ціною імпортного газу і пільговою ціною газу для населення роками були джерелом, яке "зробило багатьох мільйонерами".

Згідно із урядовою постановою, від 1 травня 2016 року населення, так само, як підприємства ТКЕ (теплокомуненерго), платить за газ за ціною, що на 100% відповідає ринковій (як це робить промисловість).

Разом із тим, це рішення призвело не тільки до зміни ціни на газ, але й на гарячу воду, і, навіть у більших масштабах, зростанню плати за опалення.

І, хоча рішення про підвищення тарифів ухвалювала незалежна від уряду Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних покслуг (НКРЕКП), підставою для нього стало саме урядове рішення про приведення цін на газ до одного знаменника, а ціна газу визначає 95% тарифу.

Підвищення тарифів потягло за собою потребу у збільшенні бюджетних витрат на комунальні субсидії. Якщо у 2015 році на це було виділено 18 млрд грн, то у 2016 ця сума зросла із 35 до 42 млрд. грн, а у бюджет 2017 року було закладено вже 47 млрд грн.

Уряд навіть запропонував тим, хто не отримує субсидії, оплачувати комуналку "в розстрочку", розподіливши платежі за тепло на всі 12 місяців року. В середньому взимку 2016-2017 років українцям довелося платити за комунальні послуги удвічі більше, ніж торік.

Водночас в уряді наполягають: результат все одно є позитивним, адже завдяки рішенню про єдину ціну на газ "Нафтогаз" вперше за багато років позбувся дефіциту, тоді як у 2014 році цей дефіцит становив 120 млрд грн і був важким тягарем для бюджету, відволікаючи кошти від інших видатків.

"Мінімалка" 3200

За збігом обставин, невдовзі після початку опалювального сезону із новими комунальними тарифами, уряд повідомив про наміри на початку 2017 року підвищити мінімальну зарплатню удвічі - до 3200 грн на місяць.

Спочатку в уряді говорили про відновлення соціальної справедливості, підвищення доходів пересічних українців, а також про виведення зарплат із "тіні".

Згодом стало зрозуміло: в уряді також розраховують, що це дозволить зібрати більше податку на доходи фізичних осіб та доходів від ЄСВ (Єдиного соціального внеску), а відтак, скоротити дефіцит Пенсійного фонду, який сягнув понад 140 млрд грн.

Щоб ухвалити бюджет-2017 із підвищеною "мінімалкою", уряд запропонував змінити низку законів, норми яких були прив'язані до мінімальної зарплатні. До того ж, було змінено і оподаткування малого бізнесу на рівні ФОПів.

Водночас оглядачі попереджали, що бізнес не обов'язково діятиме за сценарієм уряду: більші заплати - більші податки. Вони не виключали, що підвищення "мінімалки" може призвести до звільнення працівників або ж зростання цін, оскільки виробники закладатимуть підвищення зарплат у вартість продукції.

Врешті, у НБУ оцінили можливий вплив підвищення "мінімалки" у близько 1% додаткової інфляції за підсумками 2017 року.

Крім того, у Меморандумі про співпрацю між Україною та МВФ, оприлюдненому на початку квітня після виділення Києву чергового кредитного траншу, йдеться, що підвищення мінімалки збільшило загальні видатки на зарплати бюджетників до 11,3% ВВП.

Щоб збалансувати їх, уряд планує так пореформувати медицину і освіту, аби скоротити кількість працівників у державному секторі. Крім того, заплановане реформування державної служби і пенсійної системи.

Погана правильна блокада Донбасу

15 лютого 2017 року уряд запровадив тимчасові надзвичайні заходи в енергетиці. Рішення про це було ухвалене через блокування активістами поставок вугілля з території самопроголошених "ДНР-ЛНР", яке тривало від середини грудня 2016 року.

"Інакше, як підрив економіки - це назвати неможливо", - заявив тоді прем'єр.

Проте рішення привернуло увагу до інших питань: чи правда, що Україна потребує вугілля з непідконтрольних територій, якою є ціна цього вугілля, і чому його не можна імпортувати, тим більше, що умови для цього були створені завдяки формулі "Роттердам+" при розрахунку тарифів на електроенергію (це рішення також ухвалила НКРЕКП).

Через місяць уряд подовжив дію надзвичайних заходів, хоча жодних "віялових відключень" чи інших надзвичанйих подій, про які багато говорили у лютому, так і не сталося.

Блокада і її сувора критика з боку влади також привернула увагу суспільства загалом до питання економічніх зв'язків із непідконтрольними територіями, які виявилися значно ширші, ніж про це було відомо.

Відтак, 1 березня 2017 року уряд ухвалив іншу постанову, якою обмежив перелік товарів, які можуть постачатися до та з непідконтрольних територій.

Новий порядок переміщення товарів через лінію розмежування на Донбасі почав діяти 14 березня. Проте вже наступного дня РНБО ухвалила рішення про повну зупинку "переміщення товарів" до та із "ДНР-ЛНР", а президент ввів його в дію своїм указом.

Такі рішення української влади після численних заяв про шкідливість блокади для української економіки породили суперечливі прогнози.

Втешті, головний кредитор України, МВФ, попросив уряд надати офіційні оцінки наслідків припинення торгівлі із самопроголошеними республіками для економіки.

У додатковому Листі про наміри, підписаному 29 березня головою МВФ, українським президентом, головю НБУ та міністром фінансів, йдеться про те, що вплив "блокади" на економіку буде "поміркованим" - на кінець 2017 року вона може забрати до 1% зпростання ВВП і півмільярда із очікуваних резервів Нацбанку.

З наступного року, як очікується, вплив блокади буде мінімальним, якщо за цей рік підпримєства, що мають зв'язки із НКТ, перебудують свої виробниці ланцюжки.